Академія української преси провела дослідження за участю вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал.
Професійні стандарти:
Достовірність повідомлень гарантована високою часткою репортажів від власних кореспондентів з місця подій (54%) і посилань на офіційні джерела (48%); непряма ознака недостовірності – частка повідомлень з Facebook і Twitter, які неможливо перевірити (12%, зросла з 4% минулого року).
Відділення фактів від коментарів: оцінні коментарі від імені каналу й журналістів (ведучі, кореспонденти) характерні для 26% усіх повідомлень (у травні 37%); максимально – 32-36% (“Україна”, 1+1), мінімально – 8-17% (Перший, 5- й канал).
Баланс: 15% повідомлень з декількома точками зору на події (у травні 17%, у лютому 15%); у повідомленнях із посиланням на Facebook і Twitter дві точки зору висловлюються майже вдвічі частіше.
Ознаки політичної упередженості:
Політична упередженість каналів обумовлена політичними преференціями їхніх власників та редакційною стратегією.
У репрезентації поля української політики в новинах вересня дисбаланс уваги і синхрону на користь правлячої коаліції та представників виконавчої влади дещо зменшився порівняно з травнем і лютим.
Фіксується феномен "постійних" спікерів, які присутні в прямому ефірі деяких каналів майже щодня (Україна, Інтер).
Аналіз тем у телевізійних новинах:
Суспільно значима тематика: внутрішня державна політика та діяльність органів влади, злочинність, що уперше посіла друге місце, війна на Сході - найчастіше згадувані теми повідомлень. Порівняно з минулим роком усі три хвилі спостереження зменшується частка сюжетів про боротьбу з корупцією.
Замовчувані теми: ситуація на непідконтрольних територіях.
Достовірність інформації:
Гарантії достовірності повідомлень – найбільша частка репортажів від власних кореспондентів з місця подій - єдиного авторизованого каналами джерела. У цілому вона становить 54% усіх повідомлень про Україну, але варіюється від 75%, 67% (1+1, Україна) до 30% на 5-му каналі. Інший вагомий показник вірогідності – посилання на офіційні джерела (48%, від 54% в новинах каналів Інтер та ICTV до 36% – на 1+1).
Непряма ознака сумнівності або недостовірності – частка повідомлень з Facebook і Twitter, які неможливо перевірити (у вересні 12%, у травні 9%, зросла з 4% минулого року до 10% у лютому), а також повідомлень, де присутні посилання на "невизначене джерело“ (2%) або джерело не називається (3%). Частка таких сумнівних повідомлень у цілому становить 17% (у травні 15%), максимальна на каналах Першому, СТБ, Інтері, де посилання на відомості з Інтернету з’являються найчастіше (20%, 18%, 15% відповідно). Тобто кожне шосте повідомлення у новинах вересня може містити неперевірену або недостовірну інформацію ( у лютому – кожне п’яте).
Відділення фактів від коментарів:
Оцінні коментарі від імені каналу й журналістів (ведучі, кореспонденти) характерні для чверті – двох-третин усіх повідомлень про Україну, що фіксувалися в останні роки (26% - у вересні 2015, 29% – у червні 2016, 23% - у лютому 2017, 37% - у травні 2017, 26% у вересні 2017); максимально – 32-36% (“Україна”, 1+1), мінімально – 8-17% (Перший, 5-й канал).
Баланс думок щодо подій:
В цілому 15% новин транслюють декілька альтернативних точок зору на головну подію у повідомленні, які висловлюються в прямому ефірі або цитуванні, але не в будь-чиємусь переказі (у травні 17%, у лютому 2017 року – 15%). Канали варіюються за цим показником від 20% (СТБ, 1+1) до 10% (Перший). У презентації скандальних чи неоднозначних подій частка повідомлень з декількома точками зору помітно зростає (до 60-100%; наприклад, «Протести проти забудови в Одесі» – 100%, «Суд щодо стрілянини у Княжичах» – 75%, «Суд у справі держзради В.Януковича» – 67%). Якщо подія згадується в контексті головної, то показники балансу думок дещо зміщуються на користь однієї точки зору (88% проти 12%).
У повідомленнях з посиланнями на Facebook і Twіtter, що все частіше використовуються для презентації думок у новинах, показник "двох і більш точок зору на подію" підвищується майже вдвічі (28%, у травні 31%).
Репрезентація поля української політики в новинах характеризується помітним дисбалансом уваги і синхрону на користь правлячої коаліції та представників виконавчої влади. У вересні він менший, аніж у травні та лютому.
На першому тижні вересня увага до елементів політичної конфігурації влади в новинах склалася так: правляча коаліція – 49%, демократична опозиція – 15%, опозиція – 7%, непартійні “інші” – 29% (у травні відповідно 58%, 11%, 8%, 23%). Найбільша увага до опозиції на ICTV (14%) та 5-му каналі (9%).
Схожим чином розподілений і синхрон, що свідчить про реальний доступ політичних сил до новинного ефіру: правляча коаліція – 48%, демократична опозиція – 9%, опозиція – 13%, непартійні “інші” – 30%. Зменшилася частка представників правлячої коаліції та значне зросла частка непартійних “інших”. Частка синхрону представників опозиції зросла з 5% у лютому 2017 до 13% у травні й вересні.
Політична сегментація каналів
Канали суттєво диференційовані за політичними преференціями власників і редакційними стратегіями. Серед політичних гравців найвища увага до представників Блоку П. Порошенка – 33% (у травні 32%, у лютому 24%), Народного фронту – 14% (у травні 12%, у лютому 7%),працівників центральних органів влади – 12% (у травні 11%, у лютому 22%). Найбільша частка синхрону у представників Блоку П. Порошенка – 21% (у травні 27%, у лютому 26%,) працівників центральних органів влади – 22% (у травні 10%, у лютому 19%), Опозиційного блоку – 12% (у травні 10%). У представників БПП найбільша частка синхрону на Інтері (29%), Опозиційного блоку – на каналі “Україна” (27%), Радикальної партії О. Ляшка – на каналі “Україна” (9%, в середньому 3%), Батьківщини на 5-му каналі – 5% (в середньому 3%).
У новинах prіme-tіme деяких каналів фіксується феномен "постійних" спікерів, які часто присутні в прямому ефірі : О.Ляшко на каналі "Україна" (4 дні на тижні), Ю. Бойко, С. Каплин на Інтері (5 і 4 дні відповідно), О.Гончаренко на 1+1 и М.Бурбак на 5-му каналі (3 дні на тижні). У вересні синхрон Ю.Тимошенко склав 77 сек (у травні відсутній, 80 сек у лютому).
Сегментація новинних програм за доступом політичних гравців до ефіру вказує на стійкість і відтворюваність політичних преференцій каналів протягом останніх років.
Теми у телевізійних новинах
У новинному потоці вересня 2017 року найчастіше представлені три теми: внутрішня
державна політика, діяльність органів влади (43% усіх повідомлень про Україну, у тому числі 16% як головна, 27% - як додаткова), злочинність, що уперше посіла друге місце, (24%, 14% і 10%), війна на Сході (23%, 10% і 13%). (23%, 11% і 12%) Актуальними залишаються теми соціальної сфери (23%), міжнародної політики, міжнародних відносин (21%). Тема діяльності органів влади домінує в новинах каналу “Україна” як головна (21%), а як додаткова - на каналах Інтер, 1+1, ICTV (по 31%). Тема злочинності – як головна у новинах каналу Інтер (21%), а як додаткова на Першому (18%). Тема війни на Сході як головна на 5-му каналі (19%), як додаткова – на СТБ (20%).
Увага до тем боротьби з корупцією знизилася з 12% у червні 2016 року до 5% у травні та вересні 2017 року. Тема найпопулярніша в новинах Інтера – 11% як головна (в середньому 2%) і як додаткова (10%, в середньому 3%).
В обговоренні більшості тем превалює конфліктний і негативний контексти, і тільки в темах спорту, культури й розваг, а також у темі "реформи в Україні” переважає позитивна або нейтральна тональність. В цілому, конфліктна тональність обговорення подій знизилася з до 52% у лютому 2017 до 45% у травні та 44% у вересні (у червні 2016 – 41%). Конфліктний и негативний контекст презентації новин найбільше характерний для каналу Інтер – 55% (у травні 60%), а найменше для UA: Першого – 37% (у травні 38%).
Війна на Сході
Третина повідомлень стосується подій, що відбуваються в столиці – 42% (у травні 37%) і четверта частина в східних областях – 23% (у травні 26%, у лютому 33%). Події в Криму зустрічаються у 1% повідомлень (у травні 5%, у лютому 2%), на непідконтрольних територіях Донбасу – у 2% ( у травні 2%, у лютому 7%).
З боку України серед учасників конфлікту найбільша увага до ЗС України – 13% (у травні 11%), держави та її органів – 8% (у травні 13%, у лютому 33%). З боку іншої сторони – до Росії та її керівних органів – 11% (у травні 14%, у лютому 14% проти 7% у червні минулого року) та до озброєних формувань ДНР та ЛНР – 4% (у травні 4%, у лютому 9%, минулого року 5%).
Про біженців та переміщених осіб у вересні повідомлялося менше, аніж у травні і лютому (0.5% проти 2% і 1% відповідно). Зменшується частка повідомлень про цивільне населення і постраждалих на сході – з 9% у лютому до 5% у травні та 2% у вересні. Практично не згадувався Нормандський формат, проте обговорювалися перспективи миротворців ООН на Донбасі.
З української сторони найпозитивніше оцінювалися громадські організації і волонтери – 67% (у травні 40%,у лютому 43%), хоча частка їх згадування знизилася з 3% у лютому до 1% у вересні. Цивільне населення на сході оцінюється переважно нейтрально, а озброєні формування ДНР та ЛНР, Росія та її державні органи, ЗС Росії переважно негативно.
Українські учасники конфлікту найчастіше маркувалися як “армійці, військові” – 8%, патріоти, активісти (4%). У маркуванні протилежної сторони переважала негативна номінація – терористи, бойовики – 8%, супротивник, ворог (6%). У 2017 році Росія та її лідери є домінантним міжнародним контекстом обговорення подій в новинах українських телеканалів.
ПОВНА ВЕРСІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ >>>
ПРОФЕСІЙНІ СТАНДАРТИ, ПОЛІТИЧНІ ПРЕФЕРЕНЦІЇ, ТЕМИ ПОВІДОМЛЕНЬ >>>
Усю детальну інформацію за наведеним дослідженням Ви можете знайти на сайті АУП www.aup.com.ua
Проведення цього дослідження мало підтримку американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюс. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюс.
