Академією Української Преси, Центром вільної преси, за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" видано монографію Наталії Костенко та Валерія Іванова "Досвід контент-аналізу:моделі та практики".

ПОЛІТИЧНІ НОВИНИ ПРОВІДНИХ КАНАЛІВ УКРАЇНСЬКОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ
(16 хвиля)

Останнім часом медійна картина дещо змінилася: 1) стало менше новин без посилання на джерело інформації, 2) більше повідомлень із двома точками зору, 3) ширше конфліктний контекст обговорення подій, 4) рідше коментарі з боку журналістів.

В березні зберігається максимальний обсяг політичних новин. Спостерігається дисбаланс уваги на користь президента і дисбаланс ефіру – на користь команди. “Бонуси” уваги між гілками влади повернулися до традиційного розподілу.

Частка політичних новин в березні 2005 така ж, як у жовтні минулого року (45%), але в порівнянні з листопадом і груднем дещо знизилася. Найбільша частка політичних новин на Тонісі (55%), ТРК Україна та на 5-му каналі (51%). Новини ICTV віддають перевагу міжнародним подіям (23%), а також не політичним подіям, пов’язаним з Україною (10%). Частка новин без посилання на джерело інформації є найменшою з липня минулого року (8%).

Головна подія тижня – акції протесту громадян в Києві, Одесі, в Криму (8%). Як і минулого місяця діяльність президента В.Ющенка частіше згадується в контексті головної (5% в березні проти 9% в лютому). В новинах всіх каналів повідомляється про основні події, проте у ієрархії уваги до подій канали помітно відрізняються. На ТРК Київ та Тонісі головною подією став конфлікт навколо футбольного клубу “Динамо” (15% та 9% відповідно; соціальні проблеми найретельніше обговорювалися в новинах СТБ, а акції протесту на ТРК Україна – 17%).

Головна політична подія тижня відбувалася переважно у Києві (53% проти 46% у лютому). Регіональні преференції каналів залишаються стабільними: ТРК Україна частіше звертає увагу на події на Сході та Півдні, СТБ – на Заході та в Центрі України, ТРК Київ, Тоніс та 5-й канал - у березні розповідали переважно про події у столиці.

Дві точки зору на події представлені у 21% повідомлень – найбільша частка за весь період спостережень. В новинах Тоніса дві точки зору у 43% повідомлень, на Новому каналі – 31%, 1+1 – 29%. Такі події як зростання цін на перевезення чи конфлікт навколо “Динамо” обговорюються переважно з двох точок зору (63% та 54% відповідно). 42% повідомлень обговорюються в конфліктному контексті – найвищий показник з липня минулого року (у лютому 31%).

В березні помітно зменшилася частка журналістських коментарів щодо подій (64% проти 89% у грудні 2004 року). На ТРК Україна та УТ-1 ця частка складає 55% та 57%. Все частіше слово надається офіційним особам та громадянам, тоді як частка повідомлень з коментарями експертів залишається невелика (5%).

У порівнянні з лютим зросла увага до політичних партій (з 22% до 29%), проте вона менше, аніж у жовтні – грудні минулого року. Серед політичних інститутів зросла увага до Суду (з 14% до 18%), а позитивні оцінки виносяться переважно Кабінету міністрів та силовим відомствам. Увага до політичних партій та фракцій у порівнянні з лютим стала більш рівномірною, а лідерами залишилися “Наша Україна” (8%) та СДПУ(о) – 6%.

Співвідношення уваги до президента В.Ющенка, прем’єр-міністра Ю.Тимошенко та спікера Верховної Ради В.Литвина більш збалансоване: 30% - 14% та 9% (у лютому 39%-12%- 6%). Увага до В.Ющенка є такою ж як у лютому 2004 року до президента Л.Кучми. В новинах березня лідерами негативного оцінювання були Л.Кучма, одеський міський голова Р.Боделан, генпрокурор С. Піскун (40-60% усіх їхніх оцінок у повідомленнях мають конфликтній чи негативній характер). Серед представників влади частка сумнівних оцінок велика також у П. Порошенко, О. Омельченко, Є. Гурвіца, серед представників нової опозиції - у В. Медведчука, Н. Шуфрича, О. Блохіна, В. Януковича (20-30%).

В березні представники нової влади мають перевагу у доступі до новинного ефіру, проте не так значну, як у лютому. Хоча з 37 політиків, які мали більше 60 сек в новинах, третина (14) представляють “можливу опозицію”, але частка їхнього синхрону складає тільки четверту частину прямої мови політиків. Вперше після обрання президентом В.Ющенко не має найбільше часу в ефірі телевізійних новин. Новинними спікерами тижня стали Ю.Луценко та М.Томенко (12% та 9% синхрону відповідно).

Зважаючи на занепокоєність успадкованою системою відносин між владою та медіа, що проявляється вже зараз, і яку поділяють всі члени коаліції;
Враховуючи

необхідність здійснення швидкої та ефективної реформи і переходу до громадського мовлення;
відсутність суспільного консенсусу стосовно принципів та засад реформи державного мовлення та його трансформації у суспільне мовлення;
ризик зриву організації та проведення конкурсу Євробачення у Києві в травні 2005 року.
Коаліція громадських організацій “Суспільне мовлення” наголошує:
Не маючи особистих вподобань, Коаліція “Суспільне мовлення” наполягає на неприпустимості кадрових призначень без попереднього оголошення цілей та способів їхнього досягнення з визначеними етапами та крайніми строками реформування.
Призначення керівництва НТКУ повинно відбуватися на підставі програми дій кандидатів на керівні посади, з яких було б зрозуміло як відбуватиметься реформування державного мовлення та перехід до суспільного мовлення.
Тільки прозорість дій впродовж всього часу реформування не допустить затягування переходу від державного до суспільного мовлення або консервації сьогоднішнього стану речей у галузі.
Оприлюднення таких програм дій дасть можливість суспільству розуміти, які зміни стануться всередині мовників, що фінансуються коштом платників податків, та впливати на суть цих змін.
З свого боку Коаліція «Суспільне мовлення» готова надавати будь-яку можливу допомогу у розробці та здійсненні реформи системи мовлення усім учасниками процесу та зацікавленим сторонам. Коаліція громадських організацій «Суспільне мовлення» створена в грудні 2004 р. з метою всебічного сприяння заснуванню в Україні системи суспільного телерадіомовлення та забезпечення прозорого громадського контролю за цим процесом. До Коаліції входять 18 недержавних медіа організацій та низка медіа фахівців.
Ради Коаліції «Суспільне мовлення»

представників громадськості до керівництва держави стосовно необхідності створення в Україні Системи Громадського телебачення.

Шановні добродії!

Ми вирішили звернутися до української громадськості, нового Президента України Віктора Ющенка, голови Верховної Ради Володимира Литвина, народних депутатів із закликом надати всіляку підтримку ідеї створення в Україні справжнього Громадського телебачення, долучитися до публічного обговорення цього процесу. Саме таке телебачення повинно стати початком для творення в Україні справді незалежних ЗМІ, які можуть забезпечити громадян України правдивою та повною інформацією.

“Помаранчева революція” гостро поставила питання - як утримати здобутки свободи слова. Ми віримо, що “свободу не спинити” – це не тільки гасло, але і зобов’язання нової влади, щоб опір журналістів цензурі не був використаний лише для здобуття перемоги на виборах. Ми сподіваємося, що реальна свобода слова в Україні не залишиться ілюзією.

Символом та реальним проявом цієї справи повинні стати саме Громадське ТБ, яке має слугувати інтересам не окремих осіб чи груп, а цілого суспільства. Головна мета Громадського ТБ - об’єктивне та неупереджене інформування громадян України про події, які відбуваються в країні та за кордоном, надання трибуни для виразу своїх поглядів всім соціальним групам, національним та релігійним меншинам, створення високоякісних програм, документальних фільмів та серіалів, формування естетичних уподобань через показ найкращих зразків світового художнього кіно.

Головною відмінною рисою Громадського ТБ має стати переважно власне виробництво: інформаційних, публіцистичних, розважальних програм, документальних та художніх фільмів. Незаангажовані під нову чи стару владу новини та суспільні програми - це обличчя Громадського ТБ. Єдиною владою, котрій звітуватиме керівництво Громадського мовника має бути громадськість, а його наглядові органи повинні будуватися за принципом максимального представництва усіх суспільних груп. Механізм фінансування повинен унеможливлювати вплив з боку як державних, так і комерційних структур.

Ми розуміємо, що на цьому шляху багато складностей: необхідність прийняття нових законів та постанов уряду, указів президента. Але головне на цьому етапі – прозоре громадське обговорення засад майбутнього громадського мовника і механізму його створення. Тому ми проти того, щоб процес створення Громадського ТБ носив політизований чи кулуарний характер.

Заснування Громадського ТБ ми вважаємо не менш значущим, ніж призначення, наприклад, нового прем’єра та уряду. Це є гарантією незворотності здобутків свободи слова, контрольованості влади суспільством, прозорості прийняття найважливіших для країни та її громадян рішень.

Громадське телебачення могло б бути створено на базі нинішніх державних телеканалів за найкращими європейським зразками. І як один з варіантів, це може бути канал УТ-1, що перетворить його з аутсайдера глядацьких симпатій та довіри на одного з лідерів на медіа ринку та еталон інформаційного та публіцистичного мовлення в державі.

Ми вважаємо, що створювати Громадське ТБ повинні визнані професіонали, які користуються повагою своїх колег.

Ми закликаємо терміново розпочати обговорення майбутньої Концепції створення Громадського телебачення України.

Академія української преси презентує чергові результати контент-аналізу новин (жовтень 2003 – грудень 2004) на провідних українських телеканалах, матеріалів періодичного преси (квітень 2004 – грудень 2004) в межах проекту «Моніторинг політичних новин».
Методом дослідження є контент-аналіз медійних матеріалів за один повний тиждень кожного місяця.
Проект виконується науковими колективами Академії Української Преси та Інституту соціології НАН України за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження", Посольства США в Україні та Представництва ОБСЄ. Керівники проекту д.с.н. Наталія Костенко і д.ф.н. Валерій Іванов.

ПОЛІТИЧНІ НОВИНИ ПРОВІДНИХ КАНАЛІВ УКРАЇНСЬКОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ У ПЕРЕДВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ
(14 хвиля)
Перед переголосуванням другого туру президентських виборів медійна картина змінилася: журналістський корпус намагається дотримуватися професійних норм новинного мовлення, зокрема, вперше за рік на загальнонаціональних каналах широко представлена опозиція. Новини стали більш збалансованими: 1) увага до ключових політичних суб’єктів та фігур вирівнюється; 2) позитивні & нейтральні оцінки опозиції та її лідера легалізуються; 3) “бонус уряду” в увазі новин фактично відсутній.
Політичні новини у режимі прагнення до норм професійної журналістики.
Протягом усієї президентської кампанії частка внутрішньополітичних новин у загальному потоці поступово зростає: з 25% у червні до 55% у листопаду. Збільшення числа каналів, за якими ведеться спостереження, не призвело до змін у у частці повідомлень без посилання на джерело інформації (9% у листопаді й грудні 2004 ).
Головними подіями тижня були виборча кампанія В.Януковича (12% усіх повідомлень про Україну при варіації на каналах 10-16%), акції помаранчевої опозиції (11%, при варіації на каналах 7-14%) й загроза економічної кризи (8% в цілому, 12-15% на ІCTV, Інтер, ТРК Україна). 5-й канал приділив особливу увагу голосуванню у ВР за пакет законопроектів щодо конституційних змін (13% при 3% у середньому по потоці), СТБ – висвітленню заходів у ВР по пошуку компромісу серед еліт (7%), Тоніс - взаєминам України з міжнародною спільнотою (7%). Переголосування 26 грудня найчастіше згадувалося як додаткова подія в контексті інших головних подій (12%) й розглядалася як перспектива, що обумовлюється поточними політичними діями.
Головні політичні події на початку грудня відбувалися переважно у Києві (45% в цілому, 58% на ТРК Київ, 52% на СТБ). Другим постачальником подій, що заслуговують увагу у новинах, був Схід України (15%), а найчастіше репортажі на всіх каналах були з Донецької області. Внесок інших регіонів не перевищує 4%.
Частка новин, в яких представлена одна точка зору, залишилася в цілому на рівні попередніх місяців – 10%. Проте у представленні ряду важливих подій частка повідомлень з двома точками зору складала значний відсоток (щодо голосування за ”пакет” законопроектів у ВР – 54%, хвороби В.Ющенка – 43%, акцій прихильників В. Януковича – 25%, зміни Генпрокурора – 24%). Хоча політична ситуація залишається напруженою контекст обговорення подій в новинах був переважно нейтральним (62%), що є найвищим показником за весь період спостережень. Конфліктний та негативний контекст найменше присутній в новинах УТ-1 та ТРК Київ – 20%, а найбільше – на ТРК Україна (43%). Коментують події в новинах переважно журналісти та політики (89% та 41% повідомлень), експерти присутні в 4% повідомлень (7% на СТБ).
Прагнення до збалансованості новин реалізується каналами також за рахунок перерозподілу уваги до головних учасників президентських виборів. У порівнянні з листопадом увага до них дещо знизилася (з 38% до 33% у В. Ющенка, з 41% до 29% у В. Януковича) і дещо змінилася на користь лідера від опозиції. Це ж стосується й оцінок кандидатів. В. Ющенка стали частіше представляти в позитивній чи нейтральній тональності чим В. Януковича (31% повідомлень проти 26%, у листопаду 37% проти 41%), і трохи рідше в іронічній чи негативній тональності (7% проти 8%, у листопаду 13% проти 6%). Взагалі частка негативних оцінок В.Ющенка зменшилася вдвічі: з 13% до 6%, тоді як у В. Януковича дещо підвищилася (з 6% до 8%).
Водночас як і у листопаді серед усіх політиків, які згадувалися у новинах, більше половини - це прихильники В.Януковича (53%, у листопаді 52%), а третина - прихильники В.Ющенка (37%, у листопаді 38%).
Визначеною перевагою В. Януковича на початку грудня залишався більш широкий доступ до новинного ефіру в порівнянні зі своїм опонентом. Показники його синхрона збільшилися в 2 рази в порівнянні з попереднім місяцем (з 1884 сек до 3880 сек). У грудні істотно зріс і обсяг синхрона В. Ющенко (у 3 рази: з 447 сек до 1420 сек). Проте диспропорція в доступі до ефірного часу в новинах між В.Януковчем та В.Ющенко збереглася. Синхрон В. Януковича містився в 6,2% усіх повідомлень про Україну і займав 4,3% часу усього новинного потоку, синхрон В. Ющенко - відповідно 3,8% усіх повідомлень і 1,6% усього часу новин. На каналі ТРК Україна синхрон В.Ющенка був відсутній узагалі, у той час як синхрон В. Януковича займав 16% тижневого часу новин. Тільки на каналі Тоніс В. Ющенко мав дещо більше ефірного часу в порівнянні з В. Януковичем (2,0% проти 0,6% тижневого часу новин).
Серед колективних суб'єктів виборчого процесу по увазі в новинах лідирують Опозиція в цілому (14%), ЦВК (13%) та Наша Україна (11%). Політичні партії та фракції, що підтримують В.Ющенка, згадувалися в третині всіх повідомлень (37%), ті, що підтримують В.Януковича двічі менше - у 16% повідомлень. ЦВК отримала в грудні найбільше іронічних та негативних оцінок (7%). Контекст обговорення Опозиції в цілому та Нашої України став у грудні більш нейтральним й позитивним (частка позитивних оцінок опозиції зросла з 7% до 11%, частка негативних оцінок Наший України знизилася з 5% до 2%).

За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь до Академії Української Преси:

Академія Української Преси (АУП)
01133 Київ,
бул. Лесі Українки 26,
Офіс 705-706

Тел.: 044/296-13-36
Факс: 044/230-69-82
E-mail: info@aup.com.ua

До Комісії з журналістської етики надійшли звернення, підписані 155-а сумськими телеглядачами, в яких йдеться про те, що ТРК “ВІДІКОН” (назва розшифровується як “ВІддзеркалення ДІйсності, КОНтрастність думок та поглядів”) виявляє однобокість та тенденційність у висвітленні подій. Не об’єктивність, а популяризація точки зору влади стала очевидним пріоритетом “ВІДІКОНу” й у висвітленні недавнього конфлікту між студентами і викладачами трьох сумських вузів з одного боку та керівництвом створюваного Сумського національного університету, місцевими посадовцями і міліцією з іншого боку.
Подібні звернення надійшли також від Вільної профспілки “Воля” СумДУ, Громадського комітету національної безпеки України, Інституту “Республіка”.
Члени Комісії зустрілися із підписантами звернення, представниками студентської акції протесту, керівництвом ТРК “ВІДІКОН”, детально ознайомилися із записами передач цієї студії стосовно проблеми об’єднання трьох сумських вузів в один національний університет.
Розглянувши подані матеріали, Комісія констатує, що телерадіокомпанія “ВІДІКОН” порушила норми журналістської етики, систематично виявляючи неповагу до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про причину студенстської акції протесту і хід самої акції та події навколо неї. Наприклад, коли у центрі Сум було встановлено наметове містечко, “ВІДІКОН” розтиражував твердження місцевої влади про те, ніби там поселилися в основному підозрілі люди у камуфляжах і члени УНСО, хоч насправді поруч із кількома десятками студентів перебувало 12 охоронців наметового містечка, яких командирував туди Інститут “Республіка” на прохання самих студентів. Телеглядачам постійно нав’язувалася думка, що студентів підбурюють якісь політичні сили щоб дестабілізувати обстановку в регіоні. Хоч акція набула всеукраїнського розголосу, “ВІДІКОН” про це не обмовився й словом. Коментуючи цю неординарну подію тільки з позиції місцевих посадовців, телекомпанія постійно підкреслювала своє негативне ставлення до неї. У новинах студентам жодного разу не було надано можливості висловити свою точку зору.
У циклі “прямих ефірів”, присвячених об’єднанню вузів, брали участь лише ті, хто поділяє думку влади про доцільність такого об’єднання. Як пояснив головний редактор “ВІДІКОНу” Олександр Данильченко, телекомпанія ставила за мету роз’яснити доцільність указу Президента України про створення у Сумах єдиного національного університету. До речі після того, як Президент відмінив свій указ, телеглядачі не почули роз’яснення причини цього. Із 15 учасників “прямих ефірів” лише на останній п’ятий було запрошено представницю студентсього опору, але і її ведуча весь час перебивала, не даючи змоги до кінця висловити позицію протестуючої молоді.
Комісія вважає, що таке однобоке, необ’єктивне висвітлення подій ТРК “ВІДІКОН”, підкреслене служіння інтересам влади, а не суспільства дискредитує засоби масової інформації, дезінформує саму владу, позбавляючи її можливості ознайомитися з думкою громадськості про її ж, влади, рішення.
Зразком журналістського суб’єктивізму став телефільм про сумські події “Ми хочемо правди”, створений на “ВІДІКОНі”. Розповідь про наметове містечко у ньому проілюстрована переважно міліцейськими оперативними зйомками, в яких фігурують досить сумнівні факти й аргументи. Авторські коментарі у фільмі малодоказові, нерідко безтактні. Глядачеві нав’язується думка, що у спокійне життя сумчан втручаються ворожі сили. Подібне “розвінчування” “ворожих антисуспільних сил” лише компрометує саму тележурналістику.
На жаль, ТРК “ВІДІКОН” і далі продовжує тенденційну інформаційну політику, що проявилася під час проведення кампанії по виборах президента України.
Комісія з журналістської етики засуджує незбалансованість, тенденційність, викривлення дійсності телерадіокомпанією “ВІДІКОН”. Комісія закликає колег ТРК “ВІДІКОН” відповідально ставитися до своєї професії і пам’ятати про своє покликання служити інтересам суспільства.
Ухвалено Комісією з журналістської етики 17 листопада 2004 р.
Голова Комісії Володимир Мостовий

Комісія з журналістської етики констатує, що під час президентської виборчої кампанії-2004 спостерігаються численні порушення Етичного кодексу українського журналіста. Особливе занепокоєння викликає необ’єктивне, спотворене висвітлення суспільно значущих подій, однобоке їх тлумачення, відсутність плюралізму. Глядачі й слухачі телерадіоновин, читачі друкованих та Інтернет видань – як центральних, так і регіональних – часто одержують недостовірну інформацію, яка спрямована на підвищення чи зниження рейтингу певного кандидата в президенти.
Комісія наголошує, що більшість подібних порушень трапляються не стільки з безпосередньої вини журналістів, як через тиск на них владних структур і політичних сил, власників і керівників телерадіокомпаній та газет і журналів. Все це призводить до протестів частини журналістських колективів.
Підтвердженням цьому стали:
підтримка 335-а колегами виступу журналістів телеканалів “ICTV”, “Інтер”, “Новий”, “НТН” та “Тоніс” проти цензури;
позиція семи журналістів “Телевізійної служби новин” каналу “1+1”, які на знак протесту проти недотримання професійних стандартів телекомпанією звільнилися з роботи;
ініціатива журналістів програми “Вісті” НТКУ та їх колег з “ICTV” підписати угоду з керівниками телекомпаній про редакційну політику;
звільнення ведучого програми “Вісті” на Першому національному телеканалі за відмову читати новини за “темниками”;
акція журналістів проти цензури біля Київського телецентру 16 листопада 2004 р.
Зважаючи на ці обставини і з метою сприяння журналістам чесно виконувати свій професійний обов’язок, врегулювання конфліктних ситуацій між працівниками та власниками мас-медіа Комісія вважає доцільним рекомендувати усім творчим колективам розробити і підписати угоду про засади редакційної політики та взаємопорозуміння між журналістами і керівниками та власниками ЗМІ. Основою такої угоди, на думку Комісії, має стати Етичний кодекс українського журналіста. Особливу увагу при цьому Комісія пропонує звернути на такі пункти Кодексу:
1. Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста.
2. Служіння інтересам влади, а не суспільства, є порушенням етики журналіста.
6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста.
16. Журналіста не можна службовим порядком зобов’язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам.
Комісія закликає журналістів ініціювати створення редакційних кодексів (угод) про професійні засади діяльності, а редакторів та власників ЗМІ – сприяти запровадженню таких документів.
Ухвалено на засіданні Комісії з журналістської етики 17 листопада 2004 року.
Голова Комісії
Володимир Мостовий

Академія Української Преси презентувала чергові результати контент-аналізу новин (жовтень 2003 – вересень 2004) та політичної реклами (липень 2004 – вересень 2004) на провідних українських телеканалах, матеріалів періодичного преси (квітень 2004 – вересень 2004) в межах проекту «Моніторинг політичних новин».
Методом дослідження є контент-аналіз недійних матеріалів за один повний тиждень кожного місяця.
Проект виконується науковими колективами Академії Української Преси та Інституту соціології НАН України за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження", Посольства США в Україні та Представництва ОБСЄ. Керівники проекту д.с.н. Наталія Костенко і д.ф.н. Валерій Іванов.

ПОЛІТИЧНІ НОВИНИ ПРОВІДНИХ КАНАЛІВ УКРАЇНСЬКОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ У ПЕРЕДВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ
(11 хвиля)
Вибори президента залишаються основною темою політичного тижня.
У вересні продовжувала зростати частка внутрішньополітичних новин у загальному потоці: до 37% у порівняні з 35% у серпні та 25% в червні. Головною темою тижня у телевізійних новинах другий місяць поспіль стають президентські вибори (15% новинного потоку у вересні та 13% у серпні) До цього — це була діяльність чинного президента.
Зберігається тенденція однобічного представлення подій у новинних програмах (90% у середньому у вересневому потоці, 92% новин з однією точкою зору в серпні). Найменша доля у 5 каналу (56 %), найбільша — у УТ-1 (96 %).
Наближення виборів не позначається на контексті обговорення подій: в липні, серпні й у вересні дві третини новин подаються у позитивному та нейтральному контексті.

Як і в попередні місяці в кожній шостій новині джерело інформації не вказується.
Блок "Наша Україна“ третій місяць залишається лідером уваги у теленовинах серед колективних учасників передвиборчого процесу: 7.5% згадувань у вересні, 6% — у серпні, 4.5% — у липні. Він же — лідер за кількістю негативних й іронічних оцінок (у вересні таких оцінок у півтора рази більше, аніж у липні: 2.3% vs 1.4%).
Три останні місяці теленовини зосередили свою увагу на В.Януковичу: він випереджає за рейтингом уваги діючого президента, а увага до нього у вересні й серпні удвічі вища за увагу до основного політичного опонента В. Ющенко (20% vs. 10% у вересні й 23% vs. 11% у серпні). На два позитивних повідомлення про В.Ющенка приходиться одне негативне чи іронічне; щодо В.Януковича — на вісім позитивних одне —негативне чи іронічне. В.Ющенко — лідер негативно-іронічного представлення на провідних каналах українського телебачення.
У липні, серпні й вересні В.Януковичє безумовним лідером за часткою синхрону в теленовинах серед претендентів на посаду президента (13% у вересні, 8% у серпні). Синхрон В.Ющенка практично відсутній у новинах першого тижня вересня (можливо у зв’язку із хворобою).
Цікаво дослідити, як змінювався синхрони на каналах 20-22 вересня 2004 р. (21 вересня — заява В.Ющенка в Верховній Раді з приводу своєї хвороби. 20 вересня — В.Янукович: 95 сек., В.Ющенко: 0 сек.; 21 вересня — В.Янукович: 129 сек., В.Ющенко: 426 сек.; 22 вересня — В.Янукович: 378 сек., В.Ющенко: 0 сек. Таким чином, підвищення уваги та обсягу синхрону В.Ющенко обмежувалося тільки одним днем: 21 вересня 2004.
ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМАУ ПЕРЕДВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ
(2 хвиля)
Рекламні стратегії каналів: перевага явної реклами (ролики, виступи кандидатів у президенти), не виключаючи латентних форм (в інших програмах, "анонімний кандидат").

Рекламні стратегії кандидатів: 1) більшість кандидатів представлені в рекламному потоці, проте істотно диференційовані за кількістю й обсягом рекламних повідомлень; 2) Pro & Contra (використання жанру реклами, анти-реклами).
Лейтмотив реклами: "Так" (“мій вибір”) vs. “Вибір 2004” (“їхній вибір”).
Рекламні іміджі: варіюються в просторі «Моральний імператив (зміна влади) vs. Соціальний прагматизм (наступність влади).
Третій місяць виборчої кампанії позначається домінуванням явної реклами.
У першої половині вересня кількість рекламних повідомлень у порівнянні з серпнем дещо зменшується (296 vs 363), проте обсяг часу політичної реклами збільшується у 2.5 рази (26185 сек vs 10627 сек) за рахунок того, що більшість політичної реклами складає спеціальна рекламна продукція — рекламні ролики (84% повідомлень та 94% часу у вересні vs 69% та 49% у серпні).
Обсяг в одиницях часу зростає також за рахунок появи політичної реклами майже усіх кандидатів. Проте тільки у половини з них частка повідомлень перевищує 1% в рекламному потоці. Частка реклами (повідомлень/часу) В.Ющенка залишається найбільшою (38%/22%). Частки реклами Р.Козака, О.Яковенко, Ю.Збітнєва, Л. Чернівецького займають по 5-10% усіх повідомлень/4-7% усього часу. Пряма реклама В.Януковича складає 4%/5%, непряма реклама – 3%.
УТ-1 та 5-й канал й у вересні залишаються основними трансляторами політичної реклами (53% усіх рекламних повідомлень та 87% усього ефірного часу проти 61% та 65% відповідно у серпні). В перший місяць осені кандидати агітують, головним чином, за себе, а не проти конкурентів, проте, як у серпні, кожне четверте рекламне повідомлення містить анти-рекламу, яка насамперед спрямована на фаворитів президентської кампанії. В вересні частка анти-реклами В.Ющенко вдвічі віща за частку анти-реклами В.Януковича (20% vs. 10% усіх повідомлень).
На аналізованому вересневому тижні телебачення продовжує просувати чотири ключових рекламних ідеї: 1) “соціальний патронаж”(В.Янукович); 2) “раціональний вибір” (О.Мороз, П.Симоненко, А.Кінах); 3)“моральний імператив” (В.Ющенко, Л.Черновецький, Ю.Збітнєв); 4) “попередження про загрози” (О.Базилюк, Р.Козак, О.Яковенко, В.Кононов).

Представництво Європейської Комісії в Україні, Молдові та Бєларусі сприяє покращенню розуміння та знань про Європейський Союз, серед представників ЗМІ та стимулює висвітлення європейських тем засобами масової інформації цих країн. З цією метою Представництво Європейської Комісії в Україні, Молдові та Бєларусі оголосила проект, який на сьогодні реалізується Академією Української Преси.
Метою проекту є забезпечити журналістів, зокрема, регіональних, актуальною інформацією щодо процесів, що відбуваються в ЄС, наприклад, розширення ЄС, інституційні зміни, а також вплив на нових сусідів Європейського союзу.
Проект включає три компоненти, які пов’язані один з одним: візит 11 журналістів до Європейських інституцій в Брюсселі, який відбувся в липні 2004 року; електронний бюлетень, що інформує про актуальні події в Європейському союзі та розповсюджується з січня 2004 двічі на місяць; і останній компонент - видання посібника для журналістів з актуальною інформацією про ЄС, що буде опублікований восени 2004 року.