представників громадськості до керівництва держави стосовно необхідності створення в Україні Системи Громадського телебачення.
Шановні добродії!
Ми вирішили звернутися до української громадськості, нового Президента України Віктора Ющенка, голови Верховної Ради Володимира Литвина, народних депутатів із закликом надати всіляку підтримку ідеї створення в Україні справжнього Громадського телебачення, долучитися до публічного обговорення цього процесу. Саме таке телебачення повинно стати початком для творення в Україні справді незалежних ЗМІ, які можуть забезпечити громадян України правдивою та повною інформацією.
“Помаранчева революція” гостро поставила питання - як утримати здобутки свободи слова. Ми віримо, що “свободу не спинити” – це не тільки гасло, але і зобов’язання нової влади, щоб опір журналістів цензурі не був використаний лише для здобуття перемоги на виборах. Ми сподіваємося, що реальна свобода слова в Україні не залишиться ілюзією.
Символом та реальним проявом цієї справи повинні стати саме Громадське ТБ, яке має слугувати інтересам не окремих осіб чи груп, а цілого суспільства. Головна мета Громадського ТБ - об’єктивне та неупереджене інформування громадян України про події, які відбуваються в країні та за кордоном, надання трибуни для виразу своїх поглядів всім соціальним групам, національним та релігійним меншинам, створення високоякісних програм, документальних фільмів та серіалів, формування естетичних уподобань через показ найкращих зразків світового художнього кіно.
Головною відмінною рисою Громадського ТБ має стати переважно власне виробництво: інформаційних, публіцистичних, розважальних програм, документальних та художніх фільмів. Незаангажовані під нову чи стару владу новини та суспільні програми - це обличчя Громадського ТБ. Єдиною владою, котрій звітуватиме керівництво Громадського мовника має бути громадськість, а його наглядові органи повинні будуватися за принципом максимального представництва усіх суспільних груп. Механізм фінансування повинен унеможливлювати вплив з боку як державних, так і комерційних структур.
Ми розуміємо, що на цьому шляху багато складностей: необхідність прийняття нових законів та постанов уряду, указів президента. Але головне на цьому етапі – прозоре громадське обговорення засад майбутнього громадського мовника і механізму його створення. Тому ми проти того, щоб процес створення Громадського ТБ носив політизований чи кулуарний характер.
Заснування Громадського ТБ ми вважаємо не менш значущим, ніж призначення, наприклад, нового прем’єра та уряду. Це є гарантією незворотності здобутків свободи слова, контрольованості влади суспільством, прозорості прийняття найважливіших для країни та її громадян рішень.
Громадське телебачення могло б бути створено на базі нинішніх державних телеканалів за найкращими європейським зразками. І як один з варіантів, це може бути канал УТ-1, що перетворить його з аутсайдера глядацьких симпатій та довіри на одного з лідерів на медіа ринку та еталон інформаційного та публіцистичного мовлення в державі.
Ми вважаємо, що створювати Громадське ТБ повинні визнані професіонали, які користуються повагою своїх колег.
Ми закликаємо терміново розпочати обговорення майбутньої Концепції створення Громадського телебачення України.
Академія української преси презентує чергові результати контент-аналізу новин (жовтень 2003 – грудень 2004) на провідних українських телеканалах, матеріалів періодичного преси (квітень 2004 – грудень 2004) в межах проекту «Моніторинг політичних новин».
Методом дослідження є контент-аналіз медійних матеріалів за один повний тиждень кожного місяця.
Проект виконується науковими колективами Академії Української Преси та Інституту соціології НАН України за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження", Посольства США в Україні та Представництва ОБСЄ. Керівники проекту д.с.н. Наталія Костенко і д.ф.н. Валерій Іванов.
За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь до Академії Української Преси:
Академія Української Преси (АУП)
01133 Київ,
бул. Лесі Українки 26,
Офіс 705-706
Тел.: 044/296-13-36
Факс: 044/230-69-82
E-mail: info@aup.com.ua
До Комісії з журналістської етики надійшли звернення, підписані 155-а сумськими телеглядачами, в яких йдеться про те, що ТРК “ВІДІКОН” (назва розшифровується як “ВІддзеркалення ДІйсності, КОНтрастність думок та поглядів”) виявляє однобокість та тенденційність у висвітленні подій. Не об’єктивність, а популяризація точки зору влади стала очевидним пріоритетом “ВІДІКОНу” й у висвітленні недавнього конфлікту між студентами і викладачами трьох сумських вузів з одного боку та керівництвом створюваного Сумського національного університету, місцевими посадовцями і міліцією з іншого боку.
Подібні звернення надійшли також від Вільної профспілки “Воля” СумДУ, Громадського комітету національної безпеки України, Інституту “Республіка”.
Члени Комісії зустрілися із підписантами звернення, представниками студентської акції протесту, керівництвом ТРК “ВІДІКОН”, детально ознайомилися із записами передач цієї студії стосовно проблеми об’єднання трьох сумських вузів в один національний університет.
Розглянувши подані матеріали, Комісія констатує, що телерадіокомпанія “ВІДІКОН” порушила норми журналістської етики, систематично виявляючи неповагу до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про причину студенстської акції протесту і хід самої акції та події навколо неї. Наприклад, коли у центрі Сум було встановлено наметове містечко, “ВІДІКОН” розтиражував твердження місцевої влади про те, ніби там поселилися в основному підозрілі люди у камуфляжах і члени УНСО, хоч насправді поруч із кількома десятками студентів перебувало 12 охоронців наметового містечка, яких командирував туди Інститут “Республіка” на прохання самих студентів. Телеглядачам постійно нав’язувалася думка, що студентів підбурюють якісь політичні сили щоб дестабілізувати обстановку в регіоні. Хоч акція набула всеукраїнського розголосу, “ВІДІКОН” про це не обмовився й словом. Коментуючи цю неординарну подію тільки з позиції місцевих посадовців, телекомпанія постійно підкреслювала своє негативне ставлення до неї. У новинах студентам жодного разу не було надано можливості висловити свою точку зору.
У циклі “прямих ефірів”, присвячених об’єднанню вузів, брали участь лише ті, хто поділяє думку влади про доцільність такого об’єднання. Як пояснив головний редактор “ВІДІКОНу” Олександр Данильченко, телекомпанія ставила за мету роз’яснити доцільність указу Президента України про створення у Сумах єдиного національного університету. До речі після того, як Президент відмінив свій указ, телеглядачі не почули роз’яснення причини цього. Із 15 учасників “прямих ефірів” лише на останній п’ятий було запрошено представницю студентсього опору, але і її ведуча весь час перебивала, не даючи змоги до кінця висловити позицію протестуючої молоді.
Комісія вважає, що таке однобоке, необ’єктивне висвітлення подій ТРК “ВІДІКОН”, підкреслене служіння інтересам влади, а не суспільства дискредитує засоби масової інформації, дезінформує саму владу, позбавляючи її можливості ознайомитися з думкою громадськості про її ж, влади, рішення.
Зразком журналістського суб’єктивізму став телефільм про сумські події “Ми хочемо правди”, створений на “ВІДІКОНі”. Розповідь про наметове містечко у ньому проілюстрована переважно міліцейськими оперативними зйомками, в яких фігурують досить сумнівні факти й аргументи. Авторські коментарі у фільмі малодоказові, нерідко безтактні. Глядачеві нав’язується думка, що у спокійне життя сумчан втручаються ворожі сили. Подібне “розвінчування” “ворожих антисуспільних сил” лише компрометує саму тележурналістику.
На жаль, ТРК “ВІДІКОН” і далі продовжує тенденційну інформаційну політику, що проявилася під час проведення кампанії по виборах президента України.
Комісія з журналістської етики засуджує незбалансованість, тенденційність, викривлення дійсності телерадіокомпанією “ВІДІКОН”. Комісія закликає колег ТРК “ВІДІКОН” відповідально ставитися до своєї професії і пам’ятати про своє покликання служити інтересам суспільства.
Ухвалено Комісією з журналістської етики 17 листопада 2004 р.
Голова Комісії Володимир Мостовий
Комісія з журналістської етики констатує, що під час президентської виборчої кампанії-2004 спостерігаються численні порушення Етичного кодексу українського журналіста. Особливе занепокоєння викликає необ’єктивне, спотворене висвітлення суспільно значущих подій, однобоке їх тлумачення, відсутність плюралізму. Глядачі й слухачі телерадіоновин, читачі друкованих та Інтернет видань – як центральних, так і регіональних – часто одержують недостовірну інформацію, яка спрямована на підвищення чи зниження рейтингу певного кандидата в президенти.
Комісія наголошує, що більшість подібних порушень трапляються не стільки з безпосередньої вини журналістів, як через тиск на них владних структур і політичних сил, власників і керівників телерадіокомпаній та газет і журналів. Все це призводить до протестів частини журналістських колективів.
Підтвердженням цьому стали:
підтримка 335-а колегами виступу журналістів телеканалів “ICTV”, “Інтер”, “Новий”, “НТН” та “Тоніс” проти цензури;
позиція семи журналістів “Телевізійної служби новин” каналу “1+1”, які на знак протесту проти недотримання професійних стандартів телекомпанією звільнилися з роботи;
ініціатива журналістів програми “Вісті” НТКУ та їх колег з “ICTV” підписати угоду з керівниками телекомпаній про редакційну політику;
звільнення ведучого програми “Вісті” на Першому національному телеканалі за відмову читати новини за “темниками”;
акція журналістів проти цензури біля Київського телецентру 16 листопада 2004 р.
Зважаючи на ці обставини і з метою сприяння журналістам чесно виконувати свій професійний обов’язок, врегулювання конфліктних ситуацій між працівниками та власниками мас-медіа Комісія вважає доцільним рекомендувати усім творчим колективам розробити і підписати угоду про засади редакційної політики та взаємопорозуміння між журналістами і керівниками та власниками ЗМІ. Основою такої угоди, на думку Комісії, має стати Етичний кодекс українського журналіста. Особливу увагу при цьому Комісія пропонує звернути на такі пункти Кодексу:
1. Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста.
2. Служіння інтересам влади, а не суспільства, є порушенням етики журналіста.
6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста.
16. Журналіста не можна службовим порядком зобов’язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам.
Комісія закликає журналістів ініціювати створення редакційних кодексів (угод) про професійні засади діяльності, а редакторів та власників ЗМІ – сприяти запровадженню таких документів.
Ухвалено на засіданні Комісії з журналістської етики 17 листопада 2004 року.
Голова Комісії
Володимир Мостовий
Академія Української Преси презентувала чергові результати контент-аналізу новин (жовтень 2003 – вересень 2004) та політичної реклами (липень 2004 – вересень 2004) на провідних українських телеканалах, матеріалів періодичного преси (квітень 2004 – вересень 2004) в межах проекту «Моніторинг політичних новин».
Методом дослідження є контент-аналіз недійних матеріалів за один повний тиждень кожного місяця.
Проект виконується науковими колективами Академії Української Преси та Інституту соціології НАН України за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження", Посольства США в Україні та Представництва ОБСЄ. Керівники проекту д.с.н. Наталія Костенко і д.ф.н. Валерій Іванов.
ПОЛІТИЧНІ НОВИНИ ПРОВІДНИХ КАНАЛІВ УКРАЇНСЬКОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ У ПЕРЕДВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ
(11 хвиля)
Вибори президента залишаються основною темою політичного тижня.
У вересні продовжувала зростати частка внутрішньополітичних новин у загальному потоці: до 37% у порівняні з 35% у серпні та 25% в червні. Головною темою тижня у телевізійних новинах другий місяць поспіль стають президентські вибори (15% новинного потоку у вересні та 13% у серпні) До цього — це була діяльність чинного президента.
Зберігається тенденція однобічного представлення подій у новинних програмах (90% у середньому у вересневому потоці, 92% новин з однією точкою зору в серпні). Найменша доля у 5 каналу (56 %), найбільша — у УТ-1 (96 %).
Наближення виборів не позначається на контексті обговорення подій: в липні, серпні й у вересні дві третини новин подаються у позитивному та нейтральному контексті.
Як і в попередні місяці в кожній шостій новині джерело інформації не вказується.
Блок "Наша Україна“ третій місяць залишається лідером уваги у теленовинах серед колективних учасників передвиборчого процесу: 7.5% згадувань у вересні, 6% — у серпні, 4.5% — у липні. Він же — лідер за кількістю негативних й іронічних оцінок (у вересні таких оцінок у півтора рази більше, аніж у липні: 2.3% vs 1.4%).
Три останні місяці теленовини зосередили свою увагу на В.Януковичу: він випереджає за рейтингом уваги діючого президента, а увага до нього у вересні й серпні удвічі вища за увагу до основного політичного опонента В. Ющенко (20% vs. 10% у вересні й 23% vs. 11% у серпні). На два позитивних повідомлення про В.Ющенка приходиться одне негативне чи іронічне; щодо В.Януковича — на вісім позитивних одне —негативне чи іронічне. В.Ющенко — лідер негативно-іронічного представлення на провідних каналах українського телебачення.
У липні, серпні й вересні В.Януковичє безумовним лідером за часткою синхрону в теленовинах серед претендентів на посаду президента (13% у вересні, 8% у серпні). Синхрон В.Ющенка практично відсутній у новинах першого тижня вересня (можливо у зв’язку із хворобою).
Цікаво дослідити, як змінювався синхрони на каналах 20-22 вересня 2004 р. (21 вересня — заява В.Ющенка в Верховній Раді з приводу своєї хвороби. 20 вересня — В.Янукович: 95 сек., В.Ющенко: 0 сек.; 21 вересня — В.Янукович: 129 сек., В.Ющенко: 426 сек.; 22 вересня — В.Янукович: 378 сек., В.Ющенко: 0 сек. Таким чином, підвищення уваги та обсягу синхрону В.Ющенко обмежувалося тільки одним днем: 21 вересня 2004.
ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМАУ ПЕРЕДВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ
(2 хвиля)
Рекламні стратегії каналів: перевага явної реклами (ролики, виступи кандидатів у президенти), не виключаючи латентних форм (в інших програмах, "анонімний кандидат").
Рекламні стратегії кандидатів: 1) більшість кандидатів представлені в рекламному потоці, проте істотно диференційовані за кількістю й обсягом рекламних повідомлень; 2) Pro & Contra (використання жанру реклами, анти-реклами).
Лейтмотив реклами: "Так" (“мій вибір”) vs. “Вибір 2004” (“їхній вибір”).
Рекламні іміджі: варіюються в просторі «Моральний імператив (зміна влади) vs. Соціальний прагматизм (наступність влади).
Третій місяць виборчої кампанії позначається домінуванням явної реклами.
У першої половині вересня кількість рекламних повідомлень у порівнянні з серпнем дещо зменшується (296 vs 363), проте обсяг часу політичної реклами збільшується у 2.5 рази (26185 сек vs 10627 сек) за рахунок того, що більшість політичної реклами складає спеціальна рекламна продукція — рекламні ролики (84% повідомлень та 94% часу у вересні vs 69% та 49% у серпні).
Обсяг в одиницях часу зростає також за рахунок появи політичної реклами майже усіх кандидатів. Проте тільки у половини з них частка повідомлень перевищує 1% в рекламному потоці. Частка реклами (повідомлень/часу) В.Ющенка залишається найбільшою (38%/22%). Частки реклами Р.Козака, О.Яковенко, Ю.Збітнєва, Л. Чернівецького займають по 5-10% усіх повідомлень/4-7% усього часу. Пряма реклама В.Януковича складає 4%/5%, непряма реклама – 3%.
УТ-1 та 5-й канал й у вересні залишаються основними трансляторами політичної реклами (53% усіх рекламних повідомлень та 87% усього ефірного часу проти 61% та 65% відповідно у серпні). В перший місяць осені кандидати агітують, головним чином, за себе, а не проти конкурентів, проте, як у серпні, кожне четверте рекламне повідомлення містить анти-рекламу, яка насамперед спрямована на фаворитів президентської кампанії. В вересні частка анти-реклами В.Ющенко вдвічі віща за частку анти-реклами В.Януковича (20% vs. 10% усіх повідомлень).
На аналізованому вересневому тижні телебачення продовжує просувати чотири ключових рекламних ідеї: 1) “соціальний патронаж”(В.Янукович); 2) “раціональний вибір” (О.Мороз, П.Симоненко, А.Кінах); 3)“моральний імператив” (В.Ющенко, Л.Черновецький, Ю.Збітнєв); 4) “попередження про загрози” (О.Базилюк, Р.Козак, О.Яковенко, В.Кононов).
Представництво Європейської Комісії в Україні, Молдові та Бєларусі сприяє покращенню розуміння та знань про Європейський Союз, серед представників ЗМІ та стимулює висвітлення європейських тем засобами масової інформації цих країн. З цією метою Представництво Європейської Комісії в Україні, Молдові та Бєларусі оголосила проект, який на сьогодні реалізується Академією Української Преси.
Метою проекту є забезпечити журналістів, зокрема, регіональних, актуальною інформацією щодо процесів, що відбуваються в ЄС, наприклад, розширення ЄС, інституційні зміни, а також вплив на нових сусідів Європейського союзу.
Проект включає три компоненти, які пов’язані один з одним: візит 11 журналістів до Європейських інституцій в Брюсселі, який відбувся в липні 2004 року; електронний бюлетень, що інформує про актуальні події в Європейському союзі та розповсюджується з січня 2004 двічі на місяць; і останній компонент - видання посібника для журналістів з актуальною інформацією про ЄС, що буде опублікований восени 2004 року.
Академія Української Преси спільно з Українським центром економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова та фондом Конрада Аденауера в Україні провела експертну зустріч: „Медіа напередодні виборів: засіб інформування чи політичний інструмент?”
В ході зустрічі було продискутовано представлення провідними українськими телекомпаніями та пресою політичних новин напередодні виборів, а також проаналізована політична реклама на українському телебаченні.
Дебати базувались на результатах медіа моніторингу, що здійснюється Академією Української Преси спільно з Інститутом соціології Національної Академії Наук України.
Ведучі провідні науковці, політики, представники медіа, а також міжнародних організацій взяли участь у зустрічі та надали свої коментарі.
8 вересня 2004 р. Академія Української Преси провела презентацію десятої хвилі контент-аналізу новин провідних українських телеканалів в межах проекту «Моніторинг політичних новин».
Моделлю дослідження є контент-аналіз програм новин провідних українських телеканалів за перший повний тиждень кожного місяця в прайм-тайм.
Проект виконується науковими колективами Академії Української Преси та Інституту соціології НАН України за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження" та Посольства США в Україні. Керівники проекту д.с.н. Наталія Костенко і д.ф.н. Валерій Іванов.
Мета дослідження: визначення стану й динаміки політичного змісту новин. Під час десятої хвилі проаналізовано 48 випусків новин, всього 788 повідомлень.
18 червня відбувся Круглий стіл на тему “Політичні новини українських телевізійних компаній в контексті виборів", метою якого було проаналізувати представлення провідними українськими телеканалами важливих політичних новин напередодні президентських виборів в Україні восени 2004 року.
Круглий стіл організований Академією Української Преси (АУП) за підтримки Інституту Сталих Спільнот “Мережа Громадянської Дії в Україні” (UCAN), Агентства з міжнародного розвитку США (АМР) та Міжнародного фонду „Відродження”.
Дискусія під час круглого столу базувалася на результатах моніторингу українських провідних телекомпаній, що проводиться Академією Української Преси спільно з Інститутом Соціології НАН України з жовтня 2002. Коментарі за підсумками дослідження надавались провідними експертами в галузі політики, соціології та журналістики.
Участь у Круглому столі прийняли представники Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, Адміністрації Президента України, Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення України.
