15 січня 2025 року на YouTube-каналі АУП відбулася презентація першого в цьому році навчально-практичного посібника «Медіаграмотність та STEM-освіта: виклики та можливості», автором якого стала Юлія Зоря, завідувачка навчально-тренінгового центру STEM-освіти Черкаського інституту післядипломної освіти педагогічних працівників.
Під час презентації авторка акцентувала на важливості поєднання медіаграмотності з природничо-математичними дисциплінами. "Цифрові технології вже є частиною нашої реальності, і вони вимагають нових освітніх підходів", — зазначила Юлія Зоря. Вона також наголосила, що критичне мислення є основою як медіаграмотності, так і STEM-освіти.
Посібник складається з трьох основних розділів, у яких:
Як зазначив модератор заходу Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм АУП, завідувач центру цифрової освіти та медіакультури Миколаївського ОІППО, посібник можна вважати першим у світі, який детально аналізує взаємодію STEM-освіти та медіаграмотності, підкресливши: "Це видання показує, що інтеграція медіаграмотності можлива у будь-який предмет, навіть у STEM, де, здавалося б, це найменш очевидно".
"Критичне мислення — це основа для успішної адаптації у світі, який змінюється під впливом інформаційних потоків та технологій. Ми віримо, що цей посібник стане тим інструментом, який допоможе виховувати нове покоління компетентних та свідомих громадян", — підсумувала Юлія Зоря.
Академія української преси запрошує педагогів долучатися до використання посібника у своїй роботі. Видання доступне для безкоштовного завантаження на Порталі медіаосвіти та медіаграмотності АУП.
А усі, хто проведе заняття за матеріалами цього чи інших посібників АУП, мають можливість отримати сертифікат від АУП та МОН України, заповнивши форму зворотного звʼязку.
Запис презентації: https://www.youtube.com/watch?v=09K60WJHep8
Завантажити посібник: https://medialiteracy.org.ua/mediagramotnist-ta-stem-osvita-vyklyky-ta-mozhlyvosti-navchalno-praktychnyj-posibnyk/
Форма зворотного звʼязку: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfGEKH-dCewFJfkIUx8GlyQ-lR9Z5vtzL0xT71Cm7kFK5jYAw/viewform
💥 Люди третього віку опинилися серед інформаційних викликів: фейки, маніпуляції, цифрові загрози. Хто допоможе їм? Хто навчить відрізняти достовірність від обману та захищатися в інтернеті?
Якщо ви працюєте з людьми 55+ — приєднуйтесь до унікального дводенного офлайн-тренінгу «Медіаграмотність для людей третього віку», щоб надати вашій аудиторії важливі інструменти для безпечного життя у цифрову епоху!
🌍 Що стоїть на кону?
Старше покоління часто стає жертвами інформаційних атак та шахрайств, бо:
📢 Медіаграмотність — це їхній цифровий щит. І ви станете тим, хто допоможе їм його створити.
🤝 Тренери
Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
Сергій Штурхецький, голова Незалежної Медіа-Профспілки України.
✨ Що ви отримаєте на тренінгу від Академії української преси?
1️. Готову програму навчання: інструменти, які ви зможете одразу застосувати у своїй роботі.
2️. Практичні навички: як розпізнати фейки, запобігти маніпуляціям та захистити людей третього віку.
3️. Цифрову безпеку: від основ безпеки паролів до боротьби з шахрайством.
4️. Методики викладання: навчіть складному просто, цікаво та ефективно.
5️. Сертифікат: офіційне підтвердження вашої нової кваліфікації.
6️. Нетворкінг: знайомство з іншими тренерами, обмін ідеями та підтримка від однодумців.
📅 Коли: 13-14 лютого 2025 року.
📍 Де: Київ.
🔗 Реєстрація: https://forms.gle/1SuSZwbKcanHdHms8
📞 Деталі: Юлія Рицик, асистентка проєктів АУП, info@aup.com.ua, 067-372–27–33.
Поспішайте зареєструватися, кількість місць обмежена! Організатори покривають витрати на проїзд, проживання (1 ніч, двомісне поселення) та харчування в межах тренінгу.
Про результати конкурсного відбору ми поінформуємо усіх не менше, ніж за тиждень до початку тренінгу.
Цей тренінг — не просто про знання, це про місію. Ви навчите літніх людей бути впевненими у світі, де інформація може бути зброєю.
Навчайте. Надихайте. Захищайте. 🚀 Поспішайте! Разом з Академією української преси зробимо інформаційний світ безпечнішим! 💪
Академія української преси оголошує про важливий крок у розвитку Бібліотеки масової комунікації та медіаграмотності — тепер всі видання будуть забезпечені ідентифікаторами DOI (Digital Object Identifier).
📚 Що це означає?
DOI — це унікальний цифровий код, який надається кожній публікації, забезпечуючи її доступність, ідентифікацію та збереження в цифровому середовищі. Завдяки цьому читачі та дослідники зможуть легко знайти, цитувати й використовувати матеріали видань Академії.
🌍 Чому це важливо?
Для науковців: DOI підвищує видимість та цитованість публікацій, роблячи їх доступними у міжнародних базах даних.
Для видавців: це підтверджує високий стандарт якості й індексацію у світових наукометричних системах.
Для освітян, студентів і практиків: легкий доступ до перевіреної та авторитетної інформації.
🙌Це ще один крок до інтеграції української науки у світовий інформаційний простір, сприяючи популяризації українських досліджень і знань.
Стежте за нашими новинами, читайте публікації Академії української преси й використовуйте DOI для цитування! 📖✨
Академія української преси долучилася до експертного опитування, проведеного "Детектором медіа" щодо підсумків 2024 року й тенденції в поширенні медіаграмотності в Україні на 2025 рік.
Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм АУП, виокремив успішні проєкти з медіаграмотності Академії в 2024 році, які відповідають сучасним викликам у цій галузі, а саме: стрімке зростання ролі великих мовних моделей та їх впливу на інформаційний простір (проєкт "Медіаграмотність та ШІ" спільно з Фондом Фрідріха Науманна за Свободу) й необхідність покращення якості викладання медіаграмотності в невеликих громадах та її інтеграції в навчальні предмети (форуми в регіонах, школа для методистів та виклидачів ІППО, мініпроєкти, конкурси вправ, посібники та навчальні програми).
Опитані експерти галузі (Альона Романюк, Любов Найдьонова, Дмитро Хоркін, Марина Дорош та Максим Запорожченко) поділилися своїм баченням того, яким буде медіаграмотний рік-2025 в Україні та які навички варто розвивати вже зараз.
Повну версію матеріалу читайте за посиланням:
Академія української преси запрошує на презентацію аналітичного звіту “Український медіаландшафт 2022-2024: Зміни в медіа під час повномасштабного вторгнення”, створеного за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Український медіаландшафт 2022-2024 є продовженням низки аналогічних оглядів, що виходять щокілька років з 2010 року та готуються Академією української преси у співробітництві з Фондом Конрада Аденауера. Медіаландшафт традиційно містить огляд пануючих тенденцій у медіаполі України.
Дата: 21 січня, 2025
Час: 12:00–13:00
Місце: Київ (місце проведення буде повідомлено зареєстрованим учасникам у листі-запрошенні).
Що вас очікує?
Війна суттєво трансформувала український медійний простір, поставивши перед журналістами нові виклики та завдання. На презентації цього аналітичного звіту ви зможете дізнатися:
Спікери заходу:
Це унікальна можливість почути аналіз провідних експертів і долучитися до обговорення ключових змін у медіагалузі, викликаних війною.
Для кого ця подія?
Журналісти, редактори, медіаменеджери, дослідники, студенти та всі, хто цікавиться майбутнім українського медіапростору.
Попередня реєстрація за посиланням.
Участь у заході є безкоштовною. Компенсація витрат на проїзд не здійснюється.
Не пропустіть можливість взяти участь у цій важливій події та дізнатися більше про трансформації, які визначають обличчя сучасних українських медіа.
✨ Долучайтеся до обговорення та спільного пошуку нових рішень для розвитку медіа!
📚 Академія української преси пропонує, щоб бібліотеки стали центром, де люди старшого віку впевнено опановують медіапростір. Де кожен відвідувач розпізнає фейки, уникає інформаційних пасток і відчуває себе частиною цифрового світу.
Старше покоління, як ніколи, потребує підтримки у світі, переповненому інформацією. Разом ми допоможемо їм розуміти медіапотоки, захищатися від маніпуляцій та збагачувати своє життя новими знаннями.
Запрошуємо бібліотекарів на два дні інтенсивного навчання, обміну досвідом і практичних занять.
💡 Ви дізнаєтесь:
🌟 Ще на вас чекають практичні сесії, де разом з експертами буде створено план медіаграмотності для бібліотеки та розбір реальних кейсів з роботи з літньою аудиторією.
Приєднуйтесь до обміну ідеями з колегами з усієї України, які також працюють над трансформацією своїх бібліотек.
🤝 Тренери
Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
Сергій Штурхецький, голова Незалежної Медіа-Профспілки України.
Коли і де?
📅 Дати тренінгів:
6-7 лютого 2025, Київ
20-21 лютого 2025, Київ
Ці тренінги створюють можливість для тих, хто прагне допомогти людям старшого віку впевнено освоювати сучасні технології та йти в ногу з часом. Ваша бібліотека може стати тим місцем, де відкриваються двері до нових можливостей і медіаграмотного життя!
📚Реєструйтеся: https://forms.gle/aeCR6BDmqAh8Q8Js8
Для учасників забезпечується проживання (двомісне), харчування в рамках заходу, компенсується вартість проїзних документів.
✨Поспішайте, кількість місць обмежена!
Академія української преси продовжує проєкт онлайн-мостів під назвою «Чужому навчаємось і свого не цураємось».
27 січня о 15:00 встановлюємо онлайн-міст з Естонією. Трансляція відбудеться на сторінці у Фейсбуці: https://www.facebook.com/aupfoundation
Наша гостя — асоційований професор кафедри медіа-досліджень в Інституті соціальних досліджень Тартуського університету Марія Мурумаа-Менгель.
Тема розмови — «Підвищення медіа- та інформаційної грамотності населення: Приклади Естонії».
Модерує захід — Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
Марія Мурумаа-Менгель займається дослідженнями, зосередженими на використанні молодими людьми соціальних мереж та різних видах інформаційно-комунікаційної грамотності. Марія Мурумаа-Менгель була керівницею «Програми IREX з медіаграмотності в країнах Балтії» (2020-2023).
Естонська експертка створила незліченну кількість навчальних матеріалів та розділів підручників з (соціальної) медіаграмотності для шкіл. Багато працювала з учнями, батьками, вчителями, бібліотекарями, поліцейськими та молодіжними працівниками в Естонії та Європі. Марія Мурумаа-Менгель є лауреатом Національної премії «Викладач року» 2020 року у категорії вищої освіти.
Переглянути подію можна тут
Прочитати короткий виклад тут
Медіамайстерність 4.0: викладання крізь призму штучного інтелекту
Від дошки з крейдою до Padlet... А тепер — крок у нову еру. 🚀 Еру 4.0, де викладання та навчання стають ще більш інноваційними завдяки штучному інтелекту.
🔥 Як зробити ШІ вашим найкращим помічником у викладанні? Ви вже чули про штучний інтелект, але не знаєте, як інтегрувати його у свою викладацьку практику? Саме для цього ми створили тренінг, який допоможе вам стати лідером у сучасному навчанні!
📚 Академія української преси запрошує всіх, хто прагне вдосконалити свої навички та підняти рівень викладання до нових висот.
👉 Що буде на тренінгу? 🎥 Дізнайтеся більше у нашому відеоанонсі
🔗 Приєднуйтесь до навчання у світі ШІ вже зараз разом з провідними медіатренерами:
📅 Коли? 30–31 січня 2025 року
🌐 Де? На платформі Zoom.
✨ Реєстрація: https://forms.gle/HbdtovX2UjnCtcNb6
Поспішайте, кількість місць обмежена!
Зробіть перший крок до медіамайстерності 4.0 і відкрийте для себе нові горизонти викладання!
Уявіть, що на вашій епітафії написано:
«Штучному інтелекту знадобилося лише дві години, щоб відтворити мене на 85%. Чи це все ще я?»
Якщо цей сценарій здається вам утопічним або моторошним – це більше не наукова фантастика. Саме так вже працюють сучасні технології: штучний інтелект вже може відтворити вашу особистість за лічені години, повідомляє LiveScience. Але, чесно кажучи, мене більше цікавить, що входить у ці 15%, яких вони не відтворюють? Моя любов до чорного чаю після 23:00 чи здатність завжди забувати, куди поклав ключі?
У цій частині про LLM (попередні шість можна знайти на ресурсах Академії української преси) ми зануримося у майбутнє цифрового безсмертя. Із гумором і легким скептицизмом подивимося, що це означає для нас і чи варто нам спокійно йти в інший світ, знаючи, що нас «збережуть» у хмарі (щоправда, поки не повністю).
Святі, яких ми створили
Ідея звертатися до «безсмертних» мудреців існувала завжди. Наприклад, святі, визнані церквою, були першими «культурними аватарами», які пережили своє фізичне життя. Ми досі читаємо їхні тексти, звертаємося в молитвах, шукаємо порад у трактатах і дослухаємося до тлумачень істориків та богословів.
Уявіть, що ми могли б говорити з ними через чат-боти. Наприклад, запитати у святого Августина про його думку щодо сучасних етичних проблем з ШІ або перепитати князя Юрія Долгорукого, чи справді варто було заселяти болота московії.
Завдяки технологіям оцифрування це стає можливим і для тих, хто живе тепер і для майбутніх поколінь. Втім, не очікуйте, що Тарас Шевченко рекомендуватиме вам інвестувати в криптовалюти. А якщо й рекомендуватиме — чи залишиться він для вас авторитетом?
Людину можна скопіювати: докази та дослідження
Уявіть, що всього за дві години ви можете створити цифрову версію себе самого — і ні, це не розіграш із дешевим вірусним відео. Саме стільки потрібно сучасним мовним моделям, щоб вивчити ваш стиль спілкування, звички та навіть вашу давню традицію додавати не анімований старомодний смайлик ":)" наприкінці кожного повідомлення.
Це стало можливим за результатами досліджень Університету Стенфорда та Google, які виклали простий, але неймовірно ефективний метод “копіювання” людей. Ви сідаєте, ведете розмову про свої цінності, життєві пріоритети, дивні звички й навіть про нерозділену любов. Далі відбувається магія: штучний інтелект використовує ці дані, аби створити вашого «цифрового двійника» — настільки точного, що ви й не впізнаєте себе навіть у черзі за кавою (чи у переписці з рідними).
Тут приховано найцікавіше. Під час експерименту, у якому взяли участь 1,052 людини, дослідники двічі тестували реальних учасників: спочатку відразу, а потім через два тижні. Водночас те саме робили їхні цифрові копії. Результат? У 85% випадків відповіді штучного інтелекту збігалися з реальними. Уявіть собі: ви змінюєте погляди на життя через життєві обставини, а ваш ШІ-оригінал, виявляється, думає так само.
Методологія тут доволі прямолінійна:
Цей підхід відкриває неймовірні перспективи для психології, соціології та навіть державного планування. Можна тестувати нові політики чи соціальні кампанії на «віртуальних людях» замість того, щоб ризикувати реальними ресурсами та емоціями. Та й про маркетинг не забуваймо: майбутні рекламні стратегії можуть бути точнісінько підібрані під ваші смаки, бо ваш цифровий двійник уже все про це розповів.
Проте є й підводні камені, які варто тримати в полі зору. LLM поки що нерідко буксує там, де потрібен складний соціальний контекст або «живе» спілкування: у грі, перемовинах, раптових змінах умов. Крім того, не забуваймо про етику: можливості маніпулювати людьми завжди зростають пропорційно до розвитку таких технологій. І якщо ви колись почуєте від свого цифрового двійника, що він любить класичну оперу замість серіалів Netflix — можливо, вашому штучному альтер-его вже пора на відверту розмову з вами.
Чи готові ми спілкуватися з цифровими тінями
Зізнаймося, кожен мав момент, коли хотілося ще раз почути голос померлої рідної людини. Скажімо, спитати дідуся, як полагодити старий годинник, чи уточнити у бабусі рецепт фірмового борщу, де інгредієнти вимірювалися «трошки», «на око» і «поки не виглядатиме ідеально».
Сучасні технології створюють не просто пам’ятник пам’яті, а інтерактивне «вікно» в минуле. Платформи на кшталт HereAfter (і подібні в Китаї) дають змогу створювати цифрових аватарів ваших рідних, використовуючи аудіозаписи, фото, повідомлення та відео, щоб «оживити» спогади про померлих.
У Китаї, наприклад, вже з’являються цілі цифрові меморіали: віртуальні простори для спогадів. Ви можете залишати там голосові повідомлення, дивитися фотографії чи навіть «поспілкуватися» з копією близької людини, яка відповідає на основі зібраних даних. Це не просто платформа для спогадів — це справжній міст між минулим і сьогоденням.
Водночас психологи попереджають: спілкування з «цифровими тінями» може мати й протилежний результат. Замість того щоб допомогти пережити втрату, воно може ускладнити процес. Як відпустити людину, якщо її голос доступний 24/7, мов пісня в Spotify?
Утім, є й позитивні сторони. Подумайте про це як про особистий архів, що не лише зберігає спогади, а й дає змогу ділитися ними з майбутніми поколіннями. Ваші правнуки, наприклад, зможуть запитати: «Прабабусю, а як ти прожила карантин у 2020 році?» — і отримати емоційну відповідь: «Тоді ми скуповували гречку, мили руки, носили маски й думали, що це найгірше, що могло статися з українцями».
Зрештою, залишається питання: де межа між реальністю та імітацією? Коли ми говоримо з аватаром, чи пам’ятаємо, що це не людина, а алгоритм із базою даних? І чи зможемо ми «відпустити» тих, хто пішов, якщо їхні цифрові голоси продовжують звучати в нашому житті?
Тут постають складні запитання:
А якщо ШІ вирішить «поліпшити» вашу особистість, додавши більше оптимізму, зменшивши нарікання й замінивши любов до серіалів на захоплення класичною оперою — чи залишитесь ви собою?
Одна справа, коли ваш аватар допомагає зберігати теплі спогади в родині. Інша справа — коли він починає голосувати на виборах. Уявіть заголовки: «Цифровий Максим 5.0 підтримав кандидата, якого справжній Максим терпіти не міг!»
Майбутнє цифрового безсмертя
Через 50 років (або й швидше) ми побачимо не лише інтерактивних аватарів звичайних людей, а й цифрові «версії» політиків, письменників чи артистів (що вже викликає обурення у профспілки акторів SAG-AFTRA зі 160 000 членів Голівуду). Можливо, ми матимемо цілу серію серіалів від Netflix із цифровими тінями видатних особистостей, що розповідатимуть про свої пригоди.
І головне питання: чи зможемо ми прийняти цей новий спосіб існування? Чи будемо сумніватися в справжності наших цифрових копій? У романах «Старость аксолотля» Яцека Дукая та в циклі «Всесвіт Боба» Боба Йоханссона (мені особисто другий більше до душі, хоча перший ближчий до реальності) йдеться не лише про технологічний прорив, а й про філософське переосмислення викликів для всієї людської цивілізації. Ми завжди прагнули лишити по собі слід, але чи готові стати частиною нескінченної цифрової хмари?
P.S. І якщо ваша цифрова версія колись читатиме це разом із вами — привіт! 😊
FAQ: Часті питання
Чи можна вимкнути свій цифровий аватар?
Залежить від платформи. Але чи захочете ви це зробити? І чи надасте ви вашому аватару таке право?
Чи можуть мої дані бути зламані?
Так, як і будь-які інші дані. Ваша цифрова копія може «зламатися» або почати поводитися не так, як ви б очікували. Може бути модифікована, інфікована вірусом чи стати несумісною з новим програмним забезпеченням.
Summary (Короткий виклад):
У тексті йдеться про майбутнє «цифрового безсмертя», коли штучний інтелект може створювати цифрові копії людей. Автор розглядає, як це впливає на пам’ять про померлих, стосунки з їхніми «цифровими тінями» та які етичні й філософські питання це викликає. Також порушуються теми власності на дані, автентичності цифрових аватарів і потенційної небезпеки втрати контролю над ними.
