В офісі Академії української преси (АУП) відбулася знакова зустріч із парламентською делегацією з Гани. До складу делегації увійшли представники Ганського парламенту, серед яких були:
Делегація прибула до України на запрошення Голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка для обговорення важливих аспектів двостороннього співробітництва.
Зустріч стала ключовою подією для поглиблення дипломатичних відносин між Україною та Ганою, що сприятиме розвитку співпраці в соціальній та політичній сферах.
Валерій Іванов, президент АУП наголосив на важливості співпраці з міжнародними партнерами, зокрема з представниками Ганського парламенту, для розвитку медіаосвіти в обох країнах. Було підкреслено, що спільні проекти з підвищення медіаграмотності можуть стати важливою складовою цієї співпраці.
Також на зустрічі були присутні Пйотр Андрусечко, кореспондент Gazeta Wyborcza, Андрій Коваленко, виконавчий директор АУП та Ростислав Цирень, локальний продюсер белгійського видання De STANDAARD. Вони розповіли про особливості роботи журналістів в Україні, зокрема на лінії фронту.
Співорганізатором візиту ганської делегації виступила британська компанія Flying Fox Media Ltd., яка забезпечила координацію між сторонами та підтримку під час візиту.
Сподіваємося, що зустріч стала важливим кроком на шляху до розбудови двосторонніх відносин і сприятиме ефективній співпраці між Україною та Ганою в різних сферах, включаючи освіту та медіа.
💔 З початку повномасштабного вторгнення журналісти виконували найголовнішу місію — інформували українців та світ про воєнні злочини рф.
👥 Перебуваючи в гарячих точках, вони документують українські трагедії. Журналісти гинуть, за ними полюють, їх вбивають.
Академія Української Преси за підтримки багаторічного партнера — Friedrich Naumann Foundation for Freedom Ukraine створила проєкт «Носії пам’яті. Журналісти, що загинули на російсько-українській війні», де розповіла біографію 46-ти медійників, які стали жертвами воєнного наступу.
🕯️ Його мета — віддати шану та висловити вдячність тим, хто силою слова оберігав українців від ворога.
🙏 Ми хочемо, щоб суспільство розуміло, що журналісти відіграють важливу місію у протистоянні агресору. Медійники — документують українські трагедії і поширюють їх на світову аудиторію.
Тими героями, які загинули зобовʼязані пишатися, а перш за все — знати їх в обличчя. 🇺🇦
📍 19-20 вересня 2024 Меморіал було представлено на Nation Media Talk #NMT у Києві, що відбувся у КВЦ «Парковий».
18-19 вересня 2024 року на базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників проведено Школу з медіаграмотності Академії української преси для викладачів/методистів закладів післядипломної педагогічної освіти.
Наталя Чепурна, ректорка Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, відкриваючи Школу, зазначила: “Ми щиро вдячні, що АУП для проведення цієї Школи обрали саме наш заклад, оскільки ми активно розвиваємо як STEM-напрям, так і медіаграмотність, і знаємо, що в нашій співпраці все пройде якнайкраще”.
Два дні навчання були насичені практико-орієнтованими тренінгами – перший блок присвячений базовим навичкам медіаграмотності, зокрема, умінню аналізувати контент, розрізняти його типи, методи впливу, ідентифікуванню емоцій та протидії пропаганді, а також впливу штучного інтелекту на інформаціний простір. Окремо акцентовано увагу на методиці викладання пропонованого матеріалу для вчителів та дітей. На завершення тренінгової частини першого дня, учасники “запаковували” новину про штучний інтелект, адаптувавши її під свою аудиторію: “пенсіонери”, “молоді мами”, “криптоінвестори” та “антипрогресисти”. Презентуючи свої “новини” учасники зрозуміли, як медіа, використовуючи різні методи: думки псевдоекспертів, гучні заголовки, фейкові свідчення, замовні дослідження, можуть маніпулювати різними аудиторіями для формування необхідної думки та переконання. Завершився день відвідуванням Шевченківського національного заповідника в м. Каневі.
Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм АУП, завідувач центру цифрової освіти та медіакультури МОІППО, тренер проєкту, відзначив “Цей проєкт – відповідь АУП на результати нещодавного соціологічного дослідження, яке продемонструвало, що вчителі природничо-математичного та інформатичного напрямів менше охоплені медіаграмотністю, ніж, наприклад, історики чи мовники. Сьогодні ми навчаємо викладачів та методистів ІППО, які потім передаватимуть ці знання освітянам в своїх областях”.
Другий день присвячено питання інтеграції медіаграмотності у викладання предметів природничо-математичного напрямів. Учасники ознайомилися з інноваційними підходами, інструментами та технологіями розвитку критичного мислення у фокусі STEM-орієнтованого навчання та презентувати підсумкові командні проєкти.
“У сучасному суспільстві медіаграмотність має стати однією з базових навичок кожного з нас. Адже медіаграмотність – це зброя впливу. Ми – громадяни, учнівство і вчительство – маємо бути медіаозброєними, щоб розбудовувати українське суспільство і якісно впливати на власне майбутнє”, – відзначила Юлія Зоря, завідувачка навчально-тренінгового центру STEM-освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, тренерка проєкту.
Всі учасники отримали матеріали Академії української преси для створення власного тренінгового заняття та проведення його в своїх регіонах.
Захід, який об'єднав освітян з усієї України, проведено в співпраці з Міністерством освіти і науки України та Черкаським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників, який надав усі умови для якісного проведення Школи. Дякуємо черкащанам за гостинність!
Академія української преси оголошує результати конкурсу на підтримання мініпроєктів, що сприятимуть розвитку медіаграмотності.
Членами журі були оцінені всі проєкти, надіслані на конкурс «МедіаОрієнтир для освітян територіальних громад». До складу журі увійшли: Євтушенко Раїса, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН України, відповідальна за упровадження медіаосвіти у загальну середню освіту; Запорожченко Максим, менеджер медіаосвітніх програм АУП; Скляревська Гала, головна редакторка «Детектор Медіа»; Штурхецький Сергій, журналіст, голова Незалежної Медіа-Профспілки України.
Проєкти були оцінені за наступними критеріями:
У результаті із 54 заявок, що були надіслані на конкурс мініпроєктів «МедіаОрієнтир для освітян територіальних громад» журі обрали переможцями 10 організацій:
| № | Організація | Назва проєкту |
| 1. | Громадська організація «ЗНАК ІСТИНИ» | «МедіаІстина в медіабезпеці» |
| 2. | Комунальний позашкільний навчальний заклад «Мала академія наук учнівської молоді» Дніпропетровської обласної ради» | «Освітяни громад підкорюють медіаграмотність» |
| 3. | Лідери освітніх ініціатив | "Медіаосвіта для всіх і кожного!" |
| 4. | Зарожанський ліцей Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області | Шкільне радіо як інструмент медіаграмотності, верифікації контенту та інформаційної безпеки навчального закладу. |
| 5. | ГО "Ти - Медіа" | Пізнай - інтегруй - впроваджуй. Медіаграмотність для вчителів |
| 6. | Благодійна організація "Фонд регіонального та місцевого розвитку "Синергія" | Едукація для освітян Полтавщини: Покращуємо медіаграмотність сільських територіальних громад регіону |
| 7. | Редакторка Марія Кузьмин | Медіаграмотний педагог - медіаграмотні учні |
| 8. | ГО "Крок до людей" | "Підвищення рівня медіаграмотності в освітньому просторі" |
| 9. | Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького | Академія медіаграмотності |
| 10. | Запорізький національний університет, кафедра української літератури | (AI)llusion: медіа(НЕ)грамотність в епоху постправди |
Слідкуйте за реалізацією проєктів на ресурсах переможців конкурсу та Академії української преси.
Дякуємо усім, хто зацікавився конкурсом та надіслав пропозиції проєктів. Ми сподіваємося, що вони будуть підтримані та реалізовані у майбутньому.
При виникненні запитань звертайтеся до асистентки проєктів АУП Юлії Рицик за телефоном 067-372–27–33 або за електронною адресою info@aup.com.ua
Академія української преси оголошує Всеукраїнський конкурс «STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ» на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності у предмети природничо-математичного та інформатичного циклів для 5-11 класів.
Основні критерії оцінювання розроблених вправ такі:
Конкурс реалізується спільно з Головним управлінням загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України.
Пʼятнадцять переможців/переможниць конкурсу отримають дипломи від МОН України та АУП, а також авторські гонорари за розробку вправ (50$).
Конкурс триває з 17 вересня до 25 жовтня 2024 року.
Результати будуть оголошені до 1 листопада на сайті АУП, сторінці у Telegram, Facebook та надіслані електронною поштою усім учасникам/учасницям конкурсу
Для участі у конкурсі необхідно завантажити на ваш комп’ютер та заповнити цю форму. До вказаного дедлайну заповнену форму необхідно надіслати організаторам шляхом заповнення гугл-анкети: https://forms.gle/fNbMKmsH8DsGExuf7
Кожен/кожна учасник/учасниця може надіслати не більше 3 матеріалів.
P.S. Друзі, просимо особливо звернути увагу, що до конкурсу приймаються тільки вправи (!), оформлені за шаблоном (!).
Усі плани-конспекти вправ, що подані на конкурс та відповідають його вимогам, будуть розміщені на порталі Медіаосвіти та медіаграмотності, а їх автори отримають дипломи від МОН України та Академії української преси.
Контактна особа: Юлія Рицик, асистентка проєктів Академії української преси, info@aup.com.ua, 067-372–27–33
12-14 вересня 2024 року відбувся тренінг для українських журналістів, присвячений обговоренню роботи в умовах воєнного часу. Захід зібрав провідних журналістів, редакторів та експертів медіасфери, які поділилися своїм досвідом роботи у складних умовах воєнного стану. Програма заходу включала панельні дискусії, тренінги та обмін практичними порадами, що допоможуть журналістам ефективніше працювати у воєнних умовах.
Іван Антипенко, один із тренерів заходу, зазначив, що більшість журналістів не мали досвіду роботи в умовах війни до початку збройного конфлікту в Україні. «Мало хто з нас вчився працювати в умовах воєнного часу. Але вже третій рік українські журналісти так чи інакше мають справу і з воєнною тематикою, і працюють на прифронтових територіях. Тому добре, що є нагода проводити такі зустрічі з обміну досвідом. Бо цей досвід насправді різний в регіонах України — від ситуації на фронті, до отримання дозволів на роботу», — поділився журналіст.
До обговорення також долучився журналіст Артем Перфілов, який звернув увагу на важливість роботи медіа в умовах війни та необхідність обміну досвідом серед колег. «Я хотів би, щоб кожен, хто пише, знімає та поширює матеріали про війну в Україні, задумався про важливість своєї діяльності. Колеги, я впевнений, що кожен з нас має досвід, яким можна і потрібно ділитися. Приходьте — покращуватимемо нашу роботу» — закликав він.
Особлива увага під час заходу приділялася особистим аспектам роботи журналістів у часи війни. Наталя Умєрєнкова, психолог проєкту, підкреслила важливість збереження людяності в професійній діяльності: «Журналісти — це в першу чергу люди, а вже в другу фахівці своєї справи. І як люди, ми всі не можемо залишатися осторонь складних і чутливих історій. А журналіст має додаткове навантаження під час такої роботи: як донести світу історію людини так, щоб привернути до неї увагу, як при цьому убезпечити людину від ретравматизації і як самому залишатися в стані емоційного балансу». За її словами, ці питання є особливо актуальними під час війни і потребують постійної уваги та обговорення.
Запрошені експерти з Realist Security Hub підготували журналістів до роботи в умовах підвищеного ризику, зосередившись на кількох ключових напрямках:
Спеціалісти з Realist Security Hub сприяли створенню комплексної системи заходів, що забезпечує безпеку журналістів під час роботи у складних та небезпечних умовах, підвищуючи їхню готовність до виконання професійних завдань навіть у найскладніших обставинах.
Захід також включав практичні тренінги щодо висвітлення воєнних конфліктів та роботи на прифронтових територіях, а також рекомендації з безпеки для журналістів, що працюють у зонах підвищеної небезпеки. Учасники поділилися реальними випадками та рішеннями, які допомогли їм ефективно виконувати свою роботу у складних умовах.
У втіленні тренінгового проєкту партнером Академії української преси став — Центр медіа- та цифрової грамотності Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина).
* Центр медіа- та цифрової грамотності (CeMIL) при Вільному університеті Берліна є частиною Інституту медіа- та комунікаційних студій та володіє найсучаснішою експертизою в галузі медіаграмотності. Має багаторічний досвід проведення тренінгів і досліджень з журналістами та науковцями з питань комунікації зі східноєвропейських країн. Він також успішно керував іншими проектами в рамках попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
Міністерство освіти і науки України (МОН) та Академія української преси (АУП) об'єднали зусилля для поширення медіаграмотності та критичного мислення серед освітян та учнів!
Цей Меморандум про співпрацю, підписаний Міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим та президентом Академії української преси Валерієм Івановим, має на меті інтеграцію медіаграмотності в освітній процес. Завдяки цій ініціативі учасники освітнього процесу матимуть можливість підвищити свої навички критичного споживання медіа та протистояння дезінформації.
🔍 Що передбачає співпраця?
🌍 Чому це важливо? У сучасному світі, де інформаційний простір заповнений фейками та маніпуляціями, критичне мислення стає ключовою навичкою. Співпраця між МОН та АУП триває вже понад 15 років, проте саме зараз вона сприятиме створенню інноваційних підходів до навчання, розробці освітніх проектів та поширенню найкращих українських і міжнародних практик. Це означає, що нове покоління українців отримає потужний інструмент для навігації у сучасному інформаційному світі!
Спільними зусиллями МОН і АУП прагнуть дати освітянам та учням суперздібність — вміння критично мислити та не потрапляти на гачок фейкових новин. Учасники зможуть пройти серію захоплюючих тренінгів, долучитися до розробки сучасних методичних матеріалів, і головне — стати медіаграмотними супергероями у своїх школах і університетах!
Академія української преси та Міністерство освіти і науки України запрошують усіх зацікавлених долучатися до ініціативи та активно брати участь у спільних заходах.
Залишайтеся з нами та слідкуйте за активностями, які змінюють українську освіту на краще! ✨
Далі буде ще більше інтригуючих новин, цікавих проєктів та непередбачуваних подій. Пам'ятайте: хто володіє інформацією — той володіє світом, а ми ще й навчимо, як по-сучасному її перевіряти! 😉
Перший навчальний тиждень для майбутніх студентів-журналістів на Кафедрі соціальних комунікацій Маріупольського державного університету почався, як завжди: мотивуюче, цікаво й несподівано. Замість довгих лекцій та нотацій майбутні журналісти змогли вочевидь побачити та відчути усі тонкощі журналістського фаху. Перед ними виступали відомі журналісти-практики, а також піарники та рекламісти.
Завітала до Кафедри і Академія української преси (АУП), яка є давнім партнером університету. Відкрив знайомство зі студентами-журналістами Президент АУП Валерій Іванов.
Він представив досвід роботи АУП в галузі взаємодії з журналістами під час війни, причому, у всіх сферах: матеріальна допомога, вшанування пам’яті загиблих, організація прес-турів західних журналістів на фронт та інше.
Тетяна Іванова, завідувачка Кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету та медіа-тренер АУП у своєму виступі сконцентрувалася на навчальних програмах для журналістів, а саме на проведенні різноманітних тренінгів, вебінарів, круглих столів, конференцій і т. п.
Основний меседж виступу полягав у тому, що навчання йде згідно основних тенденцій розвитку журналістики й журналістської освіти зокрема.
Вивчаючи досвід передових європейських країн й аналізуючи вітчизняні реалії війни, АУП у своїй навчальній діяльності сконцентрувалася на таких основних напрямках, як: військова журналістика, діджиталізація та мультимедійна журналістика, фактчекінг та протидія дезінформації, якісна журналістика й конфліктна-чутлива комунікація. Не забуваємо також й про штучний інтелект, а саме про те, як журналісту етично взаємодіяти з ним та не нашкодити своєму іміджу, а головне не втратити довіру своїх споживачів і достовірно подавати те, що відбувається.
У цьому плані, є дуже доречний вислів журналістки Ханни Арендт: «Функція журналістики полягає не в тому, щоб розважати чи інформувати, а в тому, щоб будити совість».
Сподіваємось, що першокурсники, завдяки «зірковому тижню» теж змогли побачити свою майбутню професію, такою, яка вона є і якою вона має бути у європейській країні.
10-11 вересня Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела вже четвертий за місяць вебсемінар “Штучний інтелект і медіаграмотність: інструменти та рекомендації”.
Вебсемінар зацікавив експертів у сфері медіаосвіти та технологій. 44 учасники заходу обговорювали важливість медіаграмотності в епоху стрімкого розвитку штучного інтелекту, а також ділились інноваційними підходами та інструментами для забезпечення інформаційної безпеки і боротьби з дезінформацією.
Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор, зазначив: “Штучний інтелект надає безліч можливостей, але й несе багато загроз. Про те, як використовувати перше, та уникати другого – йшла мова протягом цих двох днів”.
Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм АУП, завідувач центру цифрової освіти та медіакультури Миколаївського ОІППО, зауважив: “Технології ШІ – це не про майбутнє, а про теперішнє, яке стрімко увірвалося в різні сфери нашого життя: в професійне та особисте, коли ми ввечері “скролимо” соціальні мережі чи переглядаємо відео в Ютубі. На тренінгах ми вчимо ефективно співіснувати з цими технологіями, оскільки вони точно вже нікуди не зникнуть”.
Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка, прокоментував: “Цифровізація і великі мовні моделі змінили як креативну індустрію, так і освіту. Сьогоднішній спеціаліст має вміти не лише згенерувати, але і навчити інших. А це означає, що він має знати про це більше ніж ті, кого він навчає. АУП пропонує не лише теорію, але лайфхаки по навчанню з LLM, перевірені ресурси та покликання на різні освітні ресурси”.
На жовтень вже заплановано ще 2 вебсемінари, тож встигніть потрапити на цей популярний захід. Реєстрація за посиланням.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
