Ми, учасники Медіаруху, висловлюємо обурення з приводу загрози розкриття джерел видання “Новое Время” та журналіста-розслідувача Івана Верстюка. Ми розцінюємо відповідні дії Генпрокуратури та рішення Печерського райсуду як порушення свободи слова та права журналістів на захист джерел інформації.
4 лютого суддя Печерського райсуду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції “Нового времени” і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання його журналіст Іван Верстюк. Про це виданню стало відомо 13 лютого. Якщо НВ не надасть запитуваної слідчими інформації, на видання чекає обшук. Журналіст Іван Верстюк – автор цілої низки резонансних розслідувань, зокрема, про корупцію в оборонних закупівлях.
Нагадуємо, що згідно ч.3 статті 25 Закону України "Про інформацію", журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суддя може ухвалювати рішення про розкриття журналістських джерел чи про доступ до кореспонденції або інших матеріалів журналіста лише у крайньому випадку і після того як всі інші способи вичерпані. Натомість у цій справі ми бачимо, що суддя взагалі не брав до уваги аргументи свободи слова та не провів зважування інтересів журналіста та інтересів слідства.
Окрім того, як видно з ухвали, суд не проаналізував, що мова йде про ЗМІ, адже доступ до матеріалів ЗМІ має особливий статус (п. 6 ч. 2 ст. 160, п. 1 ст. 162 КПК).
Далі, згідно зі статтею 387 ККУ, відповідальними за розкриття таємниці слідства є тільки або посадові особи, або особи, які підписали письмове попередження про нерозголошення (наприклад, свідки). Журналісти в принципі не можуть нести відповідальності за розголошення інформації, бо вони не є її тримачами, і на них не покладено обов'язок її зберігати.
Ми, учасники Медіаруху, вважаємо це рішення тиском на видання “Новое Время”, і порушенням міжнародних зобов'язань України щодо захисту свободи слова.
Ми закликаємо Генеральну прокуратуру України утриматися від тиску на “Новое время”, та від дій, які можуть спричинити розкриття джерел журналіста-розслідувача, а також відмовитися від реалізації ухвали суду.
Ми закликаємо Вищу раду правосуддя України дати оцінку професійності та доброчесності судді, який ухвалив рішення, що ставить під удар джерела журналіста і може загрожувати обшуком незалежному виданню.
Ми також закликаємо правоохоронні органи і суди виробити нарешті належну практику доступу до документів ЗМІ й журналістів. Згідно з КПК, цей доступ може бути отриманий лише після того, коли в суді буде доведено, що іншим способом отримати потрібні дані неможливо - і тільки в такому випадку можна піднімати питання про доступ до документів ЗМІ та журналістів.
Журнал БІЗНЕС - ЗА (головний редактор В.Полевий)
