З 17 по 22 лютого 2019 року Академія української преси (АУП) з гордістю приймала представників закордонних медіа в рамках проекту «Престури Україною», що реалізується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Кращі журналісти з Латвії, Хорватії та Данії, котрі працюють на різних медійних платформах, завітали до Києва, а згодом і до підконтрольних Україні міст Донецької області. Уся серія престурів має на меті продемонструвати журналістам з інших країн світу реальну ситуацію того, що відбувається в нашій державі та на її сході, ретранслювати суспільні настрої та перспективне бачення вітчизняних експертів з різних галузей.
На п’ятому етапі серії престурів у лютому, 2020 року взяли участь:
18 лютого 2020 року учасники туру зустрілися з народним депутатом України, головою української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, віце-президентом ПАРЄ (2015), президентом Комітету ПАРЄ з культури, освіти, науки та ЗМІ Володимиром Ар’євим. Пан Ар’єв охарактеризував загальну політичну ситуацію в країні і позицію України на міжнародній арені. Він також зазначив, що нинішня українська влада повинна краще захищати національні інтереси України на всіх рівнях, особливо під час міжнародних подій.
Потім група журналістів завітала до Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Перший секретар НСЖУ, Ліна Кущ, окреслила питання свободи слова в Україні, можливості боротьби проти безкарності високопосадовців, незаконного затримання й переслідування українських журналістів з боку Російської Федерації та окупаційних адміністрацій, реформи роздержавлення газет тощо. Також говорили про другий в Європі за останній час випадок убивства журналіста. Учасники отримали англомовні роздатки з аналітичними даними та результатами дослідження «Індексу фізичної безпеки журналістів».
Після цього журналісти поспілкувалися з Президентом української асоціації медіабізнесу Олексієм Погорєловим, котрий пояснив сучасні тенденції розвитку медіа в Україні, окреслив загальний медіаландшафт в Україні та можливі шляхи розвитку демократії в медіа. Ми торкнулись проблеми власників медіа, замовного контенту (прихована реклама та джинса) та приватизації газет. Також були представлені деякі критичні аспекти нових законопроектів «про медіа» та «про дезінформацію».
Пізніше закордонні журналісти відвідали Комітет Верховної Ради України зі Свободи Слова. Члени Комітету: Нестор Шуфрич (голова), Сергій Швець, Тетяна Циба, Андрій Мотовиловець та Євгеній Брагар представили свої завдання та рамки роботи.
Зокрема, голова Комітету Нестор Шуфрич зазначив: «Так склалося в історії України, що медіа утримуються за рахунок олігархів або іноземних грантів… З цієї точки зору дуже складно говорити про незалежність українських медіа. Я розумію, чому влада ставиться упереджено до деяких ЗМІ. Саме завдяки хоч якійсь свободі медіа вони прийшли до влади…Президент знає силу медіа…»
У той же час Тетяна Циба окреслила ситуацію навколо законопроектів «Про медіа» та «Про дезінформацію»: «Закон про дезінформацію був запропонований Міністерством культури. На сьогоднішній момент у Верховній Раді немає тексту цього законопроекту. Також ми не розглядали його і на Комітеті…Незважаючи на те, що цей законопроект потрібний, та форма, у якій він представлений зараз, скоріше нашкодить свободі слова, ніж вирішить питання дезінформації…Я не погоджуюсь з головою нашого Комітету, Нестором Івановичем, про те що законопроект «Про медіа» викликав шквал критики. Наприклад, представники аудіовізуальних медіа відмічають, що цей законопроект дійсно прогресивний і здатний вирішити ті питання, які ставить перед нами ЄС. Він надає інструменти для регуляції аудіовізуального контенту в медіа».
На завершення цього дня учасники поспілкувались з Любомирою Мандзій, заступником Міністра освіти і науки України. Пані Любомира змалювала процес розвитку освітньої реформи, зокрема концепцію Нової української школи (НУШ), що передбачає перехід від знаннєвого до компетентнісного підходу. Це, в свою чергу, передбачає розроблення нового змісту освіти та затвердження нових освітніх стандартів на всіх рівнях. Говорили також про дистанційний курс, який особливо актуальний для учнів та студентів, котрі змушені перебувати на окупованих територіях, для успішного проходження освітньої програми та отримання відповідних законних документів про завершення навчання.
19 лютого 2020 року журналісти та організатори здійснили поїздку на схід України. Перш за все, ми відвідали нові відомі місця військової слави навколо міста Краматорська. Наш гід Олександр Качура показав нам місце, де 4 липня 2014 року українські солдати зупинили прорив бронетанкової колони противника. Учасники оглянули меморіал на честь полеглих бійців. Потім ми відвідали ще один меморіал, збудований на честь визволителів міста Слов’янськ. Після цього журналісти оглянули зруйновані війною будівлі лікарень. Пізніше ми прибули на місце, де 6 червня 2014 року український розвідувальний літак був збитий сепаратистами. Тільки 3 з 8 пілотів вижили після катастрофи.
Після цього група журналістів відвідала Донецьку обласну державну адміністрацію в Краматорську і поспілкувалася з її головою Павлом Кириленком. Губернатор окреслив 3-и пріоритети регіонального розвитку: водопостачання, ремонт сильно пошкоджених будівель, надання тимчасового житла для вимушених переселенців. Значення доступності житла є особливо актуальним в регіоні, оскільки чверть внутрішньо переміщених осіб, котрі втратили свої будинки, переїхали до Донецької і Луганської області. Велика увага приділяється спрощенню процесів переміщення через КПП на адміністративних кордонах, відновленню інфраструктури, забезпеченню населення продовольством, товарами домашнього вжитку, одягом тощо. Він також зауважив, що вибори на тимчасово окупованих територіях можливі лише у разі відновлення Україною повного контролю над державним кордоном.
Наприкінці дня група журналістів відвідала село Дружківка неподалік від Краматорська. Військовий капелан (преподобний о. Діонісій) показав нам підвальні приміщення, де людей утримували в полоні під час окупації. Анатолій Водолазький, Герой України, розповів, як він у 2014 році вийшов на центральну площу окупованої на той час Дружківки з національним прапором України, внаслідок чого його схопили сепаратисти й утримували у підвалі. Інші свідки розповіли журналістам про події, що відбулися під час окупації. В даний час планується облаштувати музей у колишніх камерах та катівнях так званої «ДНР». Також спілкувалися з місцевим гідом, Дмитром Більком, котрий показав нам пам’ятні знаки, встановлені на честь загиблих за незалежність України.
20-21 лютого 2020 року учасники відвідали Маріупольський судноремонтний завод. Спілкувалися з Ларисою Конєвою, головою пресслужби, та переконалися, що тут не лише якісно ремонтують пошкоджені кораблі, але й мають усі можливості для будівництва нових. Говорили про співпрацю з міжнародними судновласниками, роботу під час війни та блокади Керченської протоки, обслуговування різних типів суден в акваторії, залучення фахівців та потенціал виробництва.
Потім завітали до кардіологічного центру, де головний лікар Сергій Орлеанський розповів про те, як відбувається прийом пацієнтів і продемонстрував новітнє обладнання для лікування хвороб серця та інфаркту міокарда.
Після цього журналісти зустріли Сергія Орлова, заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади в будівлі Маріупольської міської ради. Спікер розповів про стратегію міста до 2021 року, впровадження програм для жителів та внутрішньо-переміщених осіб, рівень задоволеності громадян щодо життя в місті.
Наступний візит відбувся до Маріупольського державного університету, де журналістів зустріли проректор з науково-педагогічної роботи Ірина Петрова та декан факультету філології і масової комунікації Світлана Безчотнікова. Освітяни розповіли закордонним гостям про програми, можливості та стипендії, що надаються внутрішньо-переміщеним особам, а також про міжнародні програми обміну. Гості змогли побачити приклад класичного розвитку університету в місті, яке не є регіональним центром.
21 лютого 2020 року нашим співрозмовником був Олексій Годзенко, прессекретар 503 батальйону морської піхоти. Військовий розповів нам про ситуацію на лінії зіткнення, бойовий дух, постачання та обладнання української армії; говорили і про події 2014 року, коли відбувалися спроби захоплення міста бойовиками. Олексій вважає, що конфлікт не можна вирішити відступом. У нього на футболці написано: «Люби Україну, або забирайся звідси».
Отже, ми щиро сподіваємося, що закордонні учасники престуру отримали доступ до достовірних джерел інформації про події і з’ясували деякі тенденції розвитку сучасної України. З цією метою були організовані зустрічі з представниками влади, медіа, державного сектору, освіти та іншими. Ми очікуємо більше нових журналістських матеріалів про Україну.
Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег стосовно подій в Україні. Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейки.
Автор: Лаура Маргарян
