Інтернет виходить в лідери
Глобальна мережа або Інтернет є одним з найбільш видимих виявів глобалізації, й щороку ця мережа займає все більше місця у повсякденному житті українців. Наприкінці жовтня 2019 року організація Internews презентувала дані дослідження щодо споживання медіа. Заголовок дослідження звучав красномовно: “Онлайн медіа та соціальні мережі перехопили лідерство у телебачення за популярністю в Україні”[1].
68% респондентів використовували соціальні мережі для отримання новин у 2019 році – ці дані привели дослідники з соціологічної компанії InMind, які робили дослідження на замовлення USAID/Internews, Це на 13% більше як в 2018 році, коли користування соцмережами для новин було на рівні 58%. Водночас, популярність та охоплення аудиторії телеканалами за рік знизилися на 11% – з 77% у 2018 до 66% у 2019 р. Вибірка соціологічного дослідження – 4056 респондентів, а похибка не перевищує 2,5%.
Одночасно, дослідження Internews показало зменшення довіри населення до всіх традиційних медіа у 2019 році – на 11% у порівнянні з 2018 роком. Загальнонаціональній пресі довіряли 19% респондентів, 22% – радіо, національним телеканалам - 49% – це є дані станом на 2019 рік. Водночас, найбільший показник довіри у респондентів показали загальнонаціональні інтернет медіа – 51% респондентів вказали, що довіряють інформації від великих онлайн-редакцій.
З початком пандемії в Україні й зростанням кількості людей, що почали працювати дистанційно, споживання інформації в онлайні прогнозовано зросло. У перші три місяці пандемії в Україні – березні-травні 2020 року трафік новинних онлайн-медіа зріс від 30 до 100% залежно від видання[2]. Зростання відбулося на фоні попиту користувачів на інформацію щодо питань громадського здоров’я. В наступні місяці, й з огляду на літню сезонність, ці показники знизилися.
Зросло споживання інформації й на інших онлайнових майданчиках, як-то платних сервісах відеоконтенту (Netflix, Oll.tv, Megogo. Sweet.tv і тд), адже мешканці міст в багатьох випадках почали більше проводити часу вдома на самоізоляції та в умовах карантину. Великий відсоток навчання та сфери розваг, як-то перегляд кінофільмів чи відвідування концертів, перемістилися в цифровий вимір. Згідно з даними ООН, у всьому світі трафік зріс утричі з початком епідемії Covid-19[3].
Навчання в ланках середньої та вищої освіти також перемістилося в онлайн-простір – вчителі та викладачі почали проводити навчання через платформи дистанційної комунікації, як-то Zoom. В той же час в бізнесі широко використовуються більш захищені корпоративні платформи, як-то Webex чи Microsoft Teams. У квітні 2020 року Міністерство освіти України запустило Всеукраїнську школу онлайн – уроки для школярів 1-11 класів, записані у вигляді відеолекцій й опубліковані на YouTube[4]. Згодом ці уроки демонстрували в своєму ефірі й українські телеканали.
Уряд робить ставку на цифровий простір
Зростання ролі інтернету є загальносвітовою тенденцією, розвиток технологій є невпинним, відповідно, зменшується ціна технологій, як-то на прикладі цін на смартфони, що стають усе більш доступними. Відповідно, зменшується вартість доступу до цифрової інфраструктури, послуг в онлайн-просторі, що заощаджує час та зусилля громадян. Яскравим прикладом цього є амбітна мета українського уряду – перенесення адміністративних послуг для громадян у цифровий вимір – концепція “Держава в смартфоні” від Міністерства цифрової трансформації України. Ключовими цілями Мінцифри в період 2019-2024 рр є наступні:
– 100% публічних послуг будуть доступними для громадян та бізнесу онлайн
– 95% транспортної інфраструктури, населених пунктів матимуть доступ до високошвидкісного інтернету;
– 6 млн українців будуть залученими до програми розвитку цифрових навичок;
– 10% у ВВП країни становитиме частка сектору інформаційних технологій (IT).
При цьому серед інших міністерств, бюджет Мінцифри на реалізацію своїх завдань є незначним, й складає 150 мільйонів гривень на 2020 рік[5]. Для прикладу, у той же час річний бюджет Міністерства внутрішніх справ (МВС) складає майже 93 мільярди грн[6] – це у 620 разів більше аніж бюджет Мінцифри.
Проникнення інтернету та якість під’єднання
Найбільш свіжі дані щодо кількості користувачів інтернету в Україні були опубліковані ще у жовтні 2019 року – на той час 22,96 мільйони жителів України або ж 71% населення мали доступ до всесвітньої мережі. Ці дані оприлюднила Інтернет-Асоціація України за результатами дослідження від компанії Factum Group[7].
Найбільше інтернетом користувалася молодь у віці від 15 до 24 років – серед них частка користувачів інтернетом становила 97%, люди від 25 до 34 років - 96%. Водночас, найменше користувалися інтернетом літні люди віком 65 років і старші - серед них цей показник 29% (однак у 2018 році їх було лише 14%). Частка жінок у загальній кількості користувачів становила 52%, відповідно, чоловіків – 48%.
Швидкість інтернету є одним з важливих показників доступності цієї послуги для користувачів. Щорічне дослідження Speedtest Global Index від компанії «Укла» (Ookla) показує рейтинг країн щодо середньої швидкості широкосмугового та мобільного інтернету. У 2020 році за показником доступу до широкосмугового інтернету Україна зайняла 59 місце серед 174 країн у рейтингу, що на 7 позицій нижче, як в 2019 році (52 місце)[8]. Разом з тим, цей рейтинг показує динаміку у світі, де швидкість інтернету невпинно зростає, тому попри падіння в рейтингу, абсолютні показники швидкості Інтернету в Україні зросли.
У 2019 році швидкість широкосмугового вхідного інтернету (download) була 42,7 Мб/с, за рік показник швидкості зріс до 59,13 Мб/с. У свою чергу, швидкість вихідного інтернету (upload) у період з 2019 по 2020 рік зросла з 49,5 Mб/с до 61,66 Mб/с.
Українські користувачі все більше користуються мобільним інтернетом через смартфони та планшети. Дані Speedtest Global Index вказують, що станом на 2020 рік Україна посіла 81 місце серед 174 країн, що досліджувалися, однак це на шість позицій вище до попереднього року (87 місце у 2019 році). Середня швидкість вхідного (download) мобільного інтернету за останній зросла з 21,26 Мб/с до 25,63 , тоді ж як показник вихідного (upload) інтернету зріс з 11,45 Mб/с до 12,98 Mб/с.
Дані від Speedtest Global Index показують середні зважені цифри для всієї країни, однак на рівні громад ситуація з доступом до інтернету та швидкістю з’єднання є неоднозначною. Йдеться про так званий “цифровий розрив” (digital divide) як не паритетність в доступі до інфраструктури та можливостей технологій серед вікових груп населення та за географічним принципом – літні люди мають менше навичок користування інтернетом, а висока швидкість інтернету переважно властива для великих та середніх міст, де провайдерам та операторів зв’язку максимально вигідно інвестувати в обладнання та проведення комунікацій.
Що робити з цифровим розривом?
Міністерство цифрової трансформації України ставить перед собою за ціль подолання цифрового розриву через збільшення покриття доступу до широкосмугового інтернету по всій території країни. Згідно з даними дослідження, проведеного на замовлення Мінцифри, 5,75 мільйонів українців не мають можливості підключитися до швидкісного інтернету[9]. А основними причинами відсутності доступу є наступні:
– географічна віддаленість, відповідно, оператори та провайдери не проводять швидкісний інтернет – це стосується 4,2 мільйонів жителів України;
– дороговизна послуги – 1,55 мільйони жителів не можуть собі дозволити підключитися до оптичного інтернету.
Аби подолати цей цифровий розрив, необхідно витратити 5,4 мільярди гривень, зазначають у Мінцифри. Однак при вирішенні цього питання, постає питання – хто саме візьме на себе ці видатки: уряд, місцева влада чи оператори зв’язку? В Мінцифрі вважають, що ці гроші повинні бути витрачені з коштів місцевих бюджетів. Однак, саме представники місцевого самоврядування на рівні територіальних громад будуть вирішувати, чи покращення інфраструктури інтернету та зв’язку є пріоритетним питанням для місцевих громад.
Паралельно Мінцифри впроваджує стратегію покращення цифрових навичок громадян. У 2020 році на платформі “Дія. Освіта” опубліковано 31 “онлайн-серіалів” у вигляді лекційних відеоматеріалів на різноманітні тематики, як-то від розуміння виборчих процесів для громадян до протидії булінгу в мережі[10]. Для доступу до навчальних матеріалів необхідна авторизація через застосунок Дія.
Російські сайти традиційно займали верхні сходинки популярності серед українських користувачів впродовж багатьох років. Російські соцмережі ВКонтакте та Однокласники регулярно були серед топ-5 найбільш популярних сайтів в Україні аж до введення санкцій проти російських компаній у травні 2017 року, що призвело до обмеження доступу до російських сайтів для українських користувачів. Рішення з ініціативи тодішнього Президента Петра Порошенко викликало критику у багатьох правозахисників як порушення прав користувачів. Водночас, прихильники обмеження функціонування російських сайтів вказували на необхідність обмеження з огляду на дезінформаційну війну з боку Росії та доступ російських сервісів, відповідно, спецслужб, до персональних даних українців.
У травні 2020 року нинішній Президент України Володимир Зеленський продовжив санкції проти російських компаній на ще три роки, цим самим, продовживши політику попереднього уряду щодо обмеження доступу до російських сайтів. У МЗС Росії указ Зеленського назвали “актом цензури”[11].
У жовтні 2020 році американська правозахисна організація Freedom House опублікувала щорічний звіт Freedom on the Net, де Україна, як і у минулому році, увійшла до списку країн з “напів вільним інтернетом”. При тому, що показники України покращуються останні два роки, представник українського офісу організації вказав, що “влада в Україні без достатньої аргументації блокує велику кількість вебсайтів”[12]. Йшлося також про російські ВКонтакте та Однокласники.
Дослідження Kantar TNS CMeter у серпні 2020 року показує[13], що п’ятірка найбільш популярних серед українців сайтів включає google.com, youtube.com, facebook.com, wikipedia.org та rozetka.com.ua. До топ-25 популярних сайтів увійшов тільки російський ВКонтакте, зайнявши 13 місце в рейтингу. Серед новинних сайтів, найбільш популярним онлайн-медіа є Українська Правда, що зайняла 12 місце серед найбільш популярних сайтів в Україні.
На зменшення впливу російських сайтів та зростання ролі західних соцмереж в Україні вказують й інші дослідження. Згідно з даними опитування від компанії Research & Branding Group[14], на початку 2020 року найпопулярнішими соціальними мережами в Україні були Facebook (58% від усіх респондентів), YouTube (41%), Instagram (28%) і Telegram (14%). Вибірка опитування склала 1804 респонденти, похибка – 2,4%.
Схожі цифри щодо популярності соцмереж серед українців у вересні 2020 року дають й дослідники фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. 8% респондентів дослідження зазначили, що користуються Facebook для отримання інформації про ситуацію в Україні та світі[15]. На другому місці стоїть Instagram – його обрав кожен четвертий респондент (25%). Набагато менше для отримання новин користуються Телеграм-каналам (9%), Twitter (8%), російськими соцмережами Однокласники (6%) та ВКонтакте (5%). Водночас, 34% респондентів не користуються соцмережами. Вибірка дослідження склала 2022 респонденти, похибка – 2,3%
Якщо говорити про абсолютні цифри аудиторій популярних соцмереж в Україні, то останні дослідження датуються 2019 роком. В липні минулого року компанія PlusOne опублікувала дані дослідження щодо аудиторії соцмереж – українська аудиторія Facebook склала 13 мільйонів користувачів, тоді як Instagram – 11 мільйонів[16].
Що не так з Інтернетом?
Стрімкий розвиток інформаційних технологій, поява нових платформ з авторитарних країн (Tik Tok), зростання монопольної ролі техгігантів (Google, Facebook) змінюють уявлення про розвиток суспільних відносин, демократичне представництво та суверенітет окремих країн. Технології формують порядок денний, технологічні компанії мають все більше влади визначити спосіб життя користувачів як споживачів чи виборців.
Напередодні виборів уряди країн ставлять питання – чи можемо ми захиститися від зовнішнього втручання у виборів з допомогою інструментів Інтернету та соцмереж? В Україні антизахідна пропаганда використовує армії тролів для своїх цілей – від Twitter до Facebook, заперечуючи російський слід у збитті лайнера MH17, просуваючи наративи проросійських політиків і тд[17]. Напередодні виборів українські політики витрачають сотні тисяч доларів на агітацію в популярних соцмережах, хоча це питання чітко не врегульоване українським законодавством[18].
В умовах пандемії, Інтернет та соцмережі дозволяють отримувати корисну інформацію з офіційних джерел щодо ситуації з поширенням пандемії та способів убезпечення від вірусу. На офіційний Телеграм-канал від МОЗ України Коронавірус інфо підписані більше 700 тисяч користувачів. Разом з тим, інтернет та соцмережі є ще більш дієвим способом поширення недостовірної та маніпулятивної інформації щодо пандемії з огляду на дезінформаційну війну з боку Росії та Китаю проти демократичних країн. Щотижня десятки маніпуляційних наративів поширюються в соцмережах, а алгоритми останніх дозволяють маніпуляціям досягати мільйонів користувачів навіть попри заявлену боротьбу Facebook та Google з дезінформацією.
Дослідження дезінформації в Україні вказують на ефективність поширення маніпуляцій, пов'язаних з covid19. У жовтні 2020 року результати опитування USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа» показали, що 80% респондентів стикалися з поширенням маніпуляцій, пов’язаних із коронавірусом[19]. Серед поширених маніпуляційних наративів, є наступні: коронавірус – це біологічна зброя, розроблена в китайських чи американських лабораторіях, що його вигадали в медіа, або що до його поширення призвело використання інтернет-технологій 5G. При цьому, 77% респондентів усвідомлювали існування дезінформації, а 62% з усіх респондентів дізнаються новини з соціальних мереж, і це на 10% більше ніж тих, хто зазначили, що дізнаються про новини з телебачення (52%).
Разом з тим, в Україні працюють ініціативи, що розвінчують маніпуляції та підсилюють рівень медійної та цифрової грамотності серед населення. Дезінформація та пандемія – це прояви нової реальності, з якими доведеться співіснувати суспільству, намагаючись зменшувати їхні негативні впливи на якість життя та суспільні відносини.
Прогрес технологій невпинний, й кожному суспільству варто усвідомлювати значення цих технологій для майбутнього. Як позитивний фактор, в Україні в 2020 році в публічному просторі все частіше дискутувалися питання, що безпосередньо пов'язані з розвитком інтернету, реалізацією прав користувачів та впливу інформаційних технологій на суспільне життя:
– Якими будуть наслідки використання штучного інтелекту (AI) для суспільства?
– Як можна забезпечити приватність в інтернеті та захист персональних даних?
– Як на рівні країни подолати цифровий розрив серед населення?
– Що таке цифрові права та як їх може реалізовувати пересічний користувач інтернету?
– Що таке прозорість алгоритмів соцмереж та чому це важливо під час виборів й не тільки?
– Які виклики стоять перед розвитком вільного інтернету в Україні?
Ще п'ять-шість років тому ці питання не стояли на порядку денному громадянського суспільства в Україні. Сьогодні ж подібні дискусії є ознакою зростання ролі технологій в житті країни та необхідності давати відповіді на непрості виклики.
[1] Онлайн медіа та соціальні мережі перехопили лідерство у телебачення за популярністю в Україні, — нове опитування USAID-Internews щодо споживання ЗМІ https://internews.in.ua/uk/news/onlajn-media-ta-sotsialni-merezhi-perehopyly-liderstvo-u-telebachennya-za-populyarnistyu-v-ukrajini-nove-opytuvannya-usaid-internews-schodo-spozhyvannya-zmi/
[2] Післякарантинне: «Найгірший сценарій для регіональних медіа – стабілізація на рівні без росту та розвитку» https://www.thelede.media/management/2020/07/14/1887/
[3] Через коронавірус у світі потроївся інтернет-трафік https://www.pravda.com.ua/news/2020/05/7/7250851/
[4] Всеукраїнська школа онлайн https://mon.gov.ua/ua/tag/vseukrayinska-shkola-onlajn
[5] Бюджет Міністерства цифрової трансформації України https://thedigital.gov.ua/community/budget
[6] У бюджеті скоротять видатки на всіх правоохоронців, але на МВС збільшать: у «Слузі Народу» пояснили чому https://hromadske.ua/posts/u-byudzheti-skorotyat-vidatki-na-vsih-pravoohoronciv-ale-na-mvs-zbilshat-u-sluzi-narodu-poyasnili-chomu
[7] Кількість користувачів інтернетом в Україні виросла на 7% - дослідження https://www.epravda.com.ua/news/2019/10/11/652498/
[8] Speedtest Global Index, Ukraine August 2020 https://www.speedtest.net/global-index/ukraine
[9] Мешканці 65% сіл не мають доступу до швидкісного інтернету — дослідження Мінцифри. https://netfreedom.org.ua/article/meshkanci-65-sil-ne-mayut-dostupu-do-shvidkisnogo-internetu-doslidzhennya-mincifri
[10] Освітні серіали https://osvita.diia.gov.ua/courses
[11] «Акт цензури»: в РФ відреагували на продовження заборони для «Вконтакте» та «Одноклассники» https://hromadske.ua/posts/akt-cenzuri-u-rf-vidreaguvali-na-prodovzhennya-zaboroni-dlya-vkontakte-ta-odnoklassniki
[12] В Україні інтернет вільний лише частково – Freedom House https://ms.detector.media/internet/post/25732/2020-10-15-v-ukraini-internet-vilnii-lishe-chastkovo-freedom-house/
[13] Рейтинг популярних сайтів за серпень 2020
https://tns-ua.com/news/reyting-populyarnih-saytiv-za-serpen-2020
[14] Українці назвали найпопулярніші соціальні мережі
https://www.rbc.ua/ukr/news/ukraintsy-nazvali-samye-populyarnye-sotsialnye-1582734412.html
[15] Facebook – найпопулярніша соцмережа українців, за нею йдуть Instagram і Telegram – дослідження https://ms.detector.media/sotsmerezhi/post/25606/2020-09-29-facebook-naipopulyarnisha-sotsmerezha-ukraintsiv-za-neyu-idut-instagram-i-telegram-doslidzhennya/
[16] Facebook та Instagram в Україні видалили 1 млн ботів і отримали стільки ж нових користувачів https://mmr.ua/show/facebook_ta_instagram_v_ukrayini_vidalili_1_mln_botiv_i_otrimali_stilyki_zh_novih_koristuvachiv
[17] Тролі проти Заходу: як антизахідна пропаганда в Україні використовує армії тролів для своїх цілей https://ukraineworld.org/articles/infowatch/fake-fans
[18] Обіцянки за межами повноважень та "гра слів". Моніторинг політичної реклами у Facebook за 16 – 30 вересня 2020 року https://www.oporaua.org/news/vybory/polit_ad/21359-monitoring-politichnoyi-reklami-u-facebook-za-16-30-veresnia-2020-roku
[19] Понад 80% українців стикалися із дезінформацією про Covid-19, — нове опитування USAID-Internews https://internews.in.ua/uk/news/ponad-80-ukrajintsiv-stykalysya-iz-dezinformatsijeyu-pro-covid-19-nove-opytuvannya-usaid-internews/
Експертний зріз ситуації «Медіа та пандемія» створений в межах проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», що виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольств США та Великої Британії, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією української преси.
