Привіт! 🤓✌️
Навіть коли здається, що стрес вискакує за межі всіх можливих вимірювальних стовпчиків, єдина навичка, яка допомагає втриматися в рамках достовірної реальності — це критичне мислення.
Які б складі часи не були, у центрі уваги завжди — інформаційна грамотність. Круглий стіл, який провела Академія української преси (АУП) спільно с партнерами 20 жовтня, був націлений на те, щоб заручити освітян не тільки підтримкою, а й креативними інструментами до Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності.
Ефір> необхідно прослухати, якщо у вас безкінечно виникають питання, серед яких, наприклад: як тепер викладати дітям, чи потрібна зараз комусь медіаосвіта, якими методами доносити небезпечність пропаганди ворога? Згадується мудрість, яка справедлива за всіх часів: «Роби що маєш, і будь що буде». Сподіваємося, що наша розмова допоможе багатьом із вас. Ми б цього дуже хотіли.
У 2020 українців спіткала одна біда, у 2022 біда сталася ще гірша. Проте і епідемія COVID-19, і війна РФ проти України віддали проблемі та розвитку медіаграмотності перше місце на п’єдесталі соціальної значимості. Президент АУП Валерій Іванов абсолютно переконаний, що свого часу був обраний правильний шлях — побудови цілісної системи медіаграмотності в нашій країні. «Тобто з цим питанням потрібно працювати на всіх рівнях, — сказав експерт. — Починаючи з дитячих садочків, потім школа, далі професійні навчальні заклади, центри підвищення кваліфікації, університети і завершуючи освітою тих дорослих, хто вже не вчиться».
АУП почала знайомити суспільство з медіаграмотністю з 2010 року. Нами керував один єдиний інстинкт — хотілося вберегти розуми людей від пропаганди та маніпуляцій. Нашим надійним партнером залишається Міністерство освіти і науки України (МОН) та Internews in Ukraine «Медійна програма в Україні».
«Важко переоцінити те, що зроблено за останні роки. Навіть у Стандарті базової середньої освіти ці зміни дуже відчутні. — наголошує Раїса Євтушенко, головна спеціалістка Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН України. — До прикладу, у Стандарті освіти за 2011 рік не було жодного згадування про медіаграмотність. Аналізуючи нинішні стандарти, дуже прикметно, що слово «медіа» вжито понад 500 разів».
Глобальний тиждень має зробити свій внесок у виховання критичного мислення як серед учнів, так і вчителів. Війна показала, що абсолютна більшість вчителів залишилися вірними нашій державі. Спільними зусиллями ми маємо допомагати їм з креативними інструменти для роботи з юним поколінням.
«Хоч в українській освіті ще немає окремого предмета медіаграмотності, проте у більшість занять ця навичка вже інтегрована великою мірою», — відзначає заступниця директорки Internews in Ukraine Оксана Майдан. З точки зору Internews in Ukraine, інформація може з одного боку зберегти життя, з іншого — послужити ворожим намірам. — Обізнаний — це значить озброєний. Особливо це стосується представників молодого покоління, озброєні — це ті, які не будуть піддаватися паніці, і попадатися на гачки дезінформації», — додала експертка.
Спільно з партнерами, які нас підтримують і колегам з інших організацій ми дійшли висновку, що надзвичайно важливо об’єднувати зусилля з побудови комплексного підходу до критичного мислення в українців. Зроблено чимало, набагато більше, ніж в будь-якій пострадянській країні, враховуючи країни Балтії. Ніде немає таких напрацювань, які пропонує Україна для поширення критичного ставлення до інформації.
Цей успіх наглядно продемонстрували аудиторії представники лідируючих організацій, які інспірують навички критичного мислення. Детальніше з напрацюваннями можна ознайомитися тут>, завантажити презентації спікерів тут>. А короткі меседжі формулюємо нижче.
Наталія Лигачова та Вадим Міський від «Детектор Медіа» представили глядачам такі проєкти:
Андрій Кулаков та Олександра Панова від «Інтерньюз Україна» продемонстрували аудиторії таке:
Оксана Волошенюк та Руслан Шаламов від «Академії української преси» розказали освітянам наступне:
