Дозволи, бойові розпорядження, акредитація, засоби захисту — чому ці норми такі важливі для журналіста, який збирається працювати в зоні конфлікту?
Дотримання усіх зазначених правил — це не просто забаганка, вони є необхідними, бо прописані кров’ю.
Ми в Академії української преси підготували набір рекомендації із найкращої практики на передовій та під час тактичних рятувальних дій. 28-29 квітня 2023 року на офлайновому заході зібралися медійники задля того, аби пройти Школу військової журналістики.
У перший день спеціалісти розповіли учасникам про речі, які потрібно виконувати, коли страшно. Адже перша невідкладна домедична допомога є не тільки запорукою успішного подальшого лікування, а й найчастіше фактором порятунку людського життя, у цьому переконані експерти. Бувають ситуації, коли найпростіші дії виконані швидко і правильно — рятують. Саме тому, потрібно, щоб кожна людина вміла правильно та в найкоротші терміни виявити кровотечу та накласти джгут тому, хто його потребує, а інколи й сама собі.
Ось база, яку варто знати всім: в медицині є 4 типи кровотечі — артеріальна, венозна, капілярна, змішана. Проте — це лише діагностика. На неї не варто витрачати час при пораненні. Чому? Тому що це призведе до встановлення типу кровотечі у мерця! Одразу потрібно приступати до оперативної допомоги.
На що звертаємо увагу?
Всі ці ознаки — це масивна кровотеча, що може швидко забрати життя у пораненого.
Що треба робити? Прямий тиск на рану та турнікет/джгут. Як це виконати? Продемонстрували під час Школи військової журналістики. Заняття по теорії і практиці невідкладної допомоги проводилися з використанням сертифікованого обладнання, манекенів та штучної крові.
У другий день заходу група працювала з практикуючими журналістами, які висвітлюють війну в своїх матеріалах.
«Журналісти самі визначають свої межі ризиків. Але їх варто і треба мінімізувати. Вашу роботу ніхто не оцінить, якщо ви не зможете написати, показати, чи розказати про те що ви бачили. Тому будьте завжди обережними!» , — переконаний Пьотр Андрусечко, кореспондент «Gazety Wyborczej» і «Outriders» в Україні і країнах Східної Європи, «Журналіст року 2014».
«Бажання людей висвітлювати війну повинне підкріплюватися відповідними знаннями й навичками. Як не нашкодити героям зйомки — постраждалим цивільним чи військовим, чи врятувати своє або чуже життя завдяки знанням домедичної допомоги, це важливі складові роботи журналіста на війні. Саме тому колегам, які ще тільки починають висвітлювати вторгнення, або навіть вже мають певний досвід роботи, потрібно ділитися знаннями та досвідом, та навчатися новому або освіжити вже знане. Тому що те, що доведене до автоматизму, може в критичний момент дозволити запобігти великій шкоді», — поділився Станіслав Юрченко, продюсер спецпроектів, фотограф, радіоведучий, більдредактор видання «Ґрати».
Тренінг відбувся завдяки нашому спільному проєкту між Академією української преси та міжнародною організацією Internews. Вона впроваджує «Медійну програму в Україні» за фінансування агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.
