У період із 2 по 5 липня 2019 року на Рівненщині Академія української преси в партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти провели шістнадцяту літню школу медіаосвіти та медіаграмотності.
24 учасники із Рівненщини, Волині, Хмельниччини, Івано-Франківщини вивчали принципи існування сучасного медіапростору, щоб вміти уникати маніпуляцій та не піддаватися впливу і пропаганді.
Перший напрям – медіаосвіта в початковій школі, реалізація змістовної лінії «Досліджуємо медіа» в програмах НУШ, принципи створення якісного сімейного простору – представила Інна Іванова, співавторка навчальної програми «Я в медіапросторі», методичних посібників з медіаграмотності, медіатренерка.
Наразі відбувається переформатування освітнього процесу: від передачі вчителем певної суми знань на освоєння учнями компетентностей. Це передбачає формування вмінь молодшого школяра працювати з інформацією: шукати, аналізувати, критично переосмислювати, відбирати необхідну, використовувати для вирішення певних задач.
Медіаосвітні курси для молодших школярів є базовими для набуття необхідних навичок вмілого та безпечного споживання інформаційних продуктів. Ці курси та їх інтеграція в навчальні предмети спрямовані на формування розуміння школярами поняття «медіапростір» та позиціонування себе як компетентного користувача та створювача медіапродукції.
Навчання сучасних дітей відбувається за допомогою медіа, а значить, виникає необхідність вивчати і самі медіа. Практично кожного уроку вчителі звертаються до книжок, статей у періодиці, кіно- чи мультфільмів, відеороликів, фотографій, малюнків, інфографіки та інших медіапродуктів для пояснення певних тем. До цих же медіапродуктів звертаються і учні – готують домашні завдання, виконують проектні роботи, застосовують під час проведення дозвілля.
Умінню безпечного та продуктивного використання цих засобів необхідно навчати і педагогів, і дітей.
Другий день літньої школи був «днем критичного мислення». Як відомо, критичне мислення ґрунтується на ретельному, розсудливому обмірковуванні інформації (наприклад, думок чи поглядів, навіть власних) та її детальному оцінюванні шляхом задавання запитань, урахування різних точок зору, можливих власних стереотипів, припущень та забобонів, а також можливих інтересів.
Критичне мислення вважається центральним поняттям медіаграмотності, яка має в основі дослідницький підхід. До слова, в США є Національна рада за вдосконалення критичного мислення, яка стверджує, що критичне мислення дещо більше за процеси та навички; це – «звичка на основі інтелектуальної зацікавленості задля використання цих навичок, щоб скеровувати власну поведінку.
Ми не повинні постійно задавати собі запитання.
Саме такі питання навчалися ставити учасники і давати на них відповіді під керівництвом Валентини Потапової, кримської правозахисниці, голови ГО «Альменда».
Учасників захопила гра, під час якої вони після автокатастрофи опинилися в пустелі за 100 км від найближчого житла і мали визначитися зі стратегією виживання та аргументовано взяти з собою певний набір предметів.
Олександр Мокрогуз, завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання розповів про теоретичні засади критичного мислення.
Про ботів, тролей, фейки, як створюються, як запобігти розповсюдженню, що робити журналістам/читачам, дітям шкільного віку розповідав Сергій Штурхецький, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри журналістики Національного університету «Острозька академія», медіаексперт, медіатренер у своїй темі «Боти і тролі в соцмережах: як виявити і знешкодити?»
Зацікавили кумедні соціальні експерименти, а саме про наївних користувачів Фейсбуку, котрі, не перевіряючи джерело інформації, почали масово лайкати запис і робити репости Вадиму Баранцову, що на своїй сторінці написав про просту дівчину зі Сміли “Олександра Сіра” (що звучить англійською саме як Sasha Gray, — “Дзвін”), яка виграла олімпіаду з математики, і потребує підтримки. Хоча, насправді, це був фейк.
Вікторія Піщанська, координатор упровадження медіаосвіти в Дніпропетровській області поділилася досвідом, як наскрізна медіаосвіта стала альфою і омегою навчання для 50 шкіл області.
А третій день Літньої школи без перебільшення можна було назвати днем кіно. Вім Вендерс, чільний німецький кінорежисер, багатолітній голова Європейської кіноакадемії сказав, підкреслюючи силу фільму, як засобу спілкування, що фільми не тільки відображають картину суспільства та його цінності, але й формують їх: «Немає більш популярного та ефективного способу передачі повідомлень, аніж кіно. Зображення - це зброя майбутнього».
Саме кіномистецтва пропонує нам певний спосіб розуміння та пояснення наших умов існування. Аде для того, щоб розуміти кіно, необхідно засвоїти його граматику. Оксана Волошенюк, кінознавець та історик кіно розповіла слухачам школи про першоелементи мови кіно: ракурс, фокус, освітлення, кут зору камери, як впливає на сприйняття зорового образу величина плану, і що очікує глядача, коли до нього звертаються через великий план.
Затим Ірина Сахалтуєва, директор студії «Кей анімейшен» презентувала перший анімафільм проекту «Літературний кіноурок», анімаційного серіалу по творах українських авторів. Цей проект покликаний заохотити дітей через анімацію до читання класичної української літератури. Учасники дізналися як створюється анімафільм, побачили аніматик ( чернетку) 11 хвилинного фільму за баладою Василя Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон» ( режисер Андрін Сахалтуєв), де до речі, звуковий супровід у виконанні рівненського музиканта і графіка Юрія Журавля. Ми побачили, як юні футболісти з ФК ім. Льва Яшина (м.Київ) захоплено розповідають казку Василя Симоненка «Цар Плаксій та Лоското». До речі, і прем’єра на Рівненщині вже визначена, вона відбудеться у вересні у Клеванському інтернаті для дітей із вадами зору. «Цар Плаксій» створюється в рамках програми патріотичного фільму, позаяк щоб суспільство могло себе побачити в дзеркалі кіно, вони повинно чути і розповідати свої власні історії.
Вім Вендерс вважає, що на часі внесення до «порядку денного» європейської системи освіти таких предметів, як «кіноосвіта» і «кінограмотність», як стабільної інтегрованої частини шкільної програми, а не факультативів, що практикується нині в багатьох країнах. І ми готові приєднатися до його думки, щодо української системи освіти.
Весь четвертий день учасники дізнавалися, що відбулося за рік, що пройшов від минулої П’ятнадцятої школи із рівнем медіаосвіти на Великій Волині. І були дуже потішені результатами, якими із Вами скоро поділимося.
А Олег Власюк із Рівненського ОІППО навчав інтегративним вправам із медіаграмотності.
АУП щиро дякує Івану Вєтрову, першому проректору Рівненського ІОППО за співпрацю і неймовірний рівень системності заходу, який він забезпечив.
А щодо вражень учасників, то наведемо думку Віри Гуменюк, завідувачки кафедри менеджменту освіти із Хмельницького ОІППО: «Професійно, актуально, доцільно, ґрунтовно і змістовно».
Оксана Рудь, із Волинського ОІППО сказала, що з нетерпінням буде чекати 17-ї Літньої школи медіаосвіти і медіаграмотності.
Реалізація проекту стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Зростання» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
