Медіаосвіта в огні — це реалії в яких опинилося навчання. У березні 2022 всі українці, а особливо освітянська спільнота усвідомили, наскільки навичка критичного аналізу інформації стала життєвонеобхідною.
Задля того, аби проаналізувати зміни, визначити подолані виклики, відзначити дієві інструменти по боротьбі з дезінформацією та окреслити перспективи освіти, Академія української преси (АУП) разом з Міністерством освіти і науки України (МОН) 18 травня провели круглий стіл «Медіаосвіта в часи російсько-української війни» , присвячений цим питанням.
Спікери заходу обговорювали, як війна вплинула на імплементацію медіаграмотності в навчальні програми в школах, як має розвиватися неформальна освіта, на чому загалом мають бути сфокусовані знання зараз та в поствоєнний період.
Менеджер з комунікацій АУП Андрій Юричко на початку заходу відзначив цікаву та ключову річ, що той вагомий вплив, який робить АУП протягом багатьох років в сфері медіаграмотності базується на 4 стовпах підтримки — це основні компоненти, які дають наснагу для розвитку.
«Перший компонент — це Медійна програма в Україні. Вона підтримує наші ідеї, виділяє на це кошти, контролює роботу, дає нам натхнення та направляє наші задуми у конструктивне русло. Другий компонент — Міністерством освіти і науки України. Ми маємо багаторічну співпрацю, яка пройшла різні випробування, проте МОН завжди допомагає з розповсюдженням матеріалів, залучає експертів по розробці програм, використовує наші уроки, як зразкові. Третій — це вчителі, які використовують наші напрацювання у своїй роботі і доносять інформацію до дітей. Без цього наша діяльність не мала би сенсу. Четвертий — це вчителі, які безпосередньо розробляють уроки, додатки, пишуть книжки та підручники, що відповідають стандартам освіти», — відзначив Андрій Юричко.
З початку повномасштабного вторгнення однією із перших відповідей на виклики інформаційної війни було звернення до АУП вчительки із міста Суми — Ганни Шевченко. Вона знаходилася в укритті і підготувала серію казок звідти, які пояснювали дітям, що відбувається довкола і чому їхнє звичне життя змінилося на підвальне приміщення. Для цього АУП зробила для дітей комікс «Ми скоро повернемося», який допомагає усвідомлювати нову реальність, рефлексувати та переживати воєнні дії.
Олександра Шаповал, авторка коміксу відзначила: «Ми обов’язково маємо говорити про важкий і болісний досвід з найменшими. Важливо проговорювати те, що відбувається і найлегше це зробити через комікс. Там зосереджена чутка та ілюстрована інформація. Окрім сюжету, ми намагалися внести важливі посили, такі як: тривожна валіза, поведінка під час вибухів, чи дозволено фотографувати та виставляти в мережу вибухи, обстріли та прильоти. Комікс був створений на власному досвіді, має 14 персонажів, призначений для дітей 5-7 років, але і старші захоплюються ним».
Під час заходу АУП презентувала нове видання — «Медіаосвіта в огні: методичні рекомендації для вчителів курсу «Громадянська освіта»/Історія». Нижче цитати від авторського складу посібника та думки на рахунок освіти в цілому.
- Оксана Волошенюк, експертка з медіаосвіти і медіаграмотності, наукова редакторка посібника зазначила: «Якщо у збройному конфлікті боротьба йде за території, то у інформаційних війнах вона точиться за авдиторії. Інформаційний прості під час криз перетворюється на пропагандистський. За умов протистояння агресивній антиукраїнській пропаганді особливе значення має збереження та розвиток української громадянської та історичної освіти».
- Раїса Євтушенко, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН України, відповідальна за упровадження медіаосвіти у загальну середню освіту зауважила: «Посібник «Медіаосвіта в огні» розрахований на викладачів історії та громадянської освіти, які прагнуть засвоїти можливості для практичної роботи з формування медіаграмотності за умов інформаційно-ідеологічного протистояння. Один з моїх вчителів казав, що у вчителя повинна бути повна кишеня набоїв. І сьогодні АУП доозброїла нас – вона привнесла ще один ящик з якісними інструментами для медіаосвітян».
- Валентина Потапова, голова громадської організації «Центр громадянської просвіти «Альменда», член Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України, співавторка посібника: «Освітнє завдання мого модуля «Постправда в інформаційних війнах». Завдання — ознайомити з поняттям «постправда», навчити вирізняти та відокремлювати його від інших значень. Важливо, щоб учнівство дістало мотивацію до оцінювання новітніх інструментів маніпуляції та пропаганди, а також стимул до усвідомленої участі в інформаційному протистоянні в умовах збройної агресії рф».
- Олександр Мокрогуз, завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського ОІППО імені К. Д. Ушинського, доцент, кандидат педагогічних наук, співавтор посібника: «І в нацистській і в російській пропаганді ми бачили схожу риторику, схоже викривлення реальності. Всі, хто не визнає нацизм, були ворогами, всі, хто не визнає путінізм — також. Основне завдання подібної пропаганди — посіяти хаос. Нам всім слід зрозуміти, де світла, і темна сторона вулиці, чим джедаї різняться від Дартів Вейдерів».
- Олександр Желіба, доцент кафедри права та методики викладання історико-юридичних дисциплін Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, співавтор посібника: «Знання роблять нас вільними і ефективними. Учнівству слід вміти працювати з інформацією та фактами. Вирізняти те, що викривляє дійсність від достовірності, бо тільки так ми можемо жити і діяти в реальності».
- Галина Дегтярьова, завідувачка кафедри методики навчання мов і літератури КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», доктор педагогічних наук: «Як читати новини під час війни? Військова агресія змінили медіаландшафт України. Як у перші дні війни, українці ніколи не читали так багато новин. Безперервне споживання інформації стало звичкою, а отримана інформація викликала шквал. У межах мого модулю розбирається термінологія. Є практична та теоретична частини. Піднімається проблема того, що більшість читає та сприймає новини лише за заголовками. Опрацювавши матеріал, учні дійдуть висновку, що ми споживаємо велику кількість новин, і щоб вони не впливали на наше здоров’я, ми маємо дотримуватися медіагігієни».
- Ірина Ковач, завідувачка медіацентру КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки», співавторка посібника, провела 9 місяців на окупованій Херсонщині: «Інформаційна війна з боку з РФ зорієнтована на те, щоб посіяти серед нашого населення негативні емоції, почуття страху, недовіри одне до одного, паніки. Тим самим пропагандисти роблять усе можливе, щоб українське суспільство втратило єдність та не було таким монолітним, які ми є тепер. Окупанти, коли зайшли відразу розпочали масовану інформаційну атаку. Кожне слово вони перетворювали на зброю. Тоді в нас — мирних жителів в умовах інформаційного вакууму не було нічого, крім навичок з медіаграмотності».
Повний запис круглого столу можна переглянути за посиланням: https://www.facebook.com/UAMON/videos/229818523005734
Круглий стіл відбувається завдяки нашому спільному проєкту між Академією української преси та міжнародною організацією Internews. Вона впроваджує «Медійну програму в Україні» за фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.
