Українська статистика щодо covid-19 була б не повною, якщо не розглядати її в аспекті світового розповсюдження вірусу. Поширення вірусу має регіональні особливості, про які розповідали на вебінарі “Стандарти журналістики в умовах пандемії та кризи” 22-23 червня. Подію організувала Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за свободу.
«Уміння журналістів аналізувати процеси у світі, порівнювати з регіональними особливостями, підмічати спільні та відмінні речі – основа професійних навичок, - вважає доктор філологічних наук, професор, президент АУП Валерій Іванов. - Сучасні технології дають можливість не лише отримати фото та відео з місця подій, але і провести власні дослідження та відслідкувати тенденції з багатьох країн. Це завжди цікаво аудиторії, оскільки, пандемія та самоізоляція, починають створювати інформаційний вакуум у спілкуванні».
Наприклад, є чудові закордонні ресурси, які збирають офіційну статистику з різних країн і будують відповідні графіки. Аналізуючи дані по поширенню вірусу в різних країнах можна побачити спільні та відмінні речі, які можуть дати відповіді на найбільш запитуванні потреби аудиторії.
Worldometer - www.worldometers.info/coronavirus/
COVID-19 Dashboard by the Center for Systems Science and Engineering (CSSE) at Johns Hopkins University
gisanddata.maps.arcgis.com/apps/opsdashboard/index.html#/bda7594740fd40299423467b48e9ecf6
«Covid-19 належить до великої групи коронавірусів, про існування яких ми знаємо вже багато років. Але у кожного з них є свої особливості, які по різному передаються, трохи інакше впливають на організм, мають різну летальність чи інкубаційний період, - вважає лікар-інфекціоніст Юрій Жигарєв. – Особливість covid-19 полягає не в уражені легенів, це якраз типове для коронавірусів, а у знижені імунітету інфікованого, що активізує супутні хвороби, які виснажують організм і можуть призвести до невідворотніх наслідків. Ситуація ускладнюється також тим, що на розробку вакцини від вірусу варто чекати не раніше кінця цього року. А для масового виробництва і вакцинації теж має протйи досить суттєвий час».
Про готовність української медичної системи розповів державний експерт МОЗ України Євгеній Гончар. Він акцентував увагу, що журналісти мають можливість відслідковувати завантаженість ліжкомісць у інфекційних відділеннях, забезпеченість медичними препаратами та витратними матеріалами на вебресурсах міністрества, які оновлюються щодня.
«Варто звертати уваги, що всі розрахунки робляться з урахуванням витратності на 30 чи навіть 90 днів роботи. Тому цифри у відсотках щодо 73-75% забезпечення не означає, що заклад не готовий протидіяти пандемії. Це лише означає, що при нинішньому завантажені медзакладу, з розрахунку його роботи на 30 чи 90 днів, його готовність складає певний відсоток. І ці запаси постійно поповнюються, - говорить Євген Гончар. - Але, якщо забезпеченість медзакладу менша 50% - тоді треба ставити додаткові запитання чому так трапилося і яким чином та коли заклад буде забезпечений всім необхідним. В першу чергу це може стосуватися медзакладів, на фінансування яких місцева влада не виділяла достатньо коштів. Але зараз це все компенсується за рахунок бюджету, виділеного на боротьбу з пандемії, тому такі медзаклади є винятками».
Варто пам’ятати, що:
👨🏫Академія української преси сприяє критичному споживанню медіа, дотриманню стандартів журналістики, навчає основам медіаграмотності вчителів, дітей та дорослих.
Долучайтеся до діяльності АУП на нашій ФБ сторінці та сайті чи за нашими хештегами.
#АУП #тренінги_АУП #вебінари_АУП #журналістика #медіа #медіаграмотність #media #journalism #стандарти_журналістики
