Польський журналіст Петро Андрусечко, співробітник Gazetа Wyborczа та сервісу Outriders розповідає як пандемія вплинула на розвиток медіа в Польші.
Звісно, пандемія викликала зміни на медіа-ринку, у роботі редакції і самих журналістів. З одного боку, зростають кризові явищі, але з іншого – зростають можливості.
«Привіт, мені цікаво дізнатися, як ви справляєтеся з роботою кореспондента на той час. Адже для цього потрібно якомога більше соціальних контактів, в той час як епідемія вимагає звести їх до мінімуму.
У мене проблема з цим, і я хотів би почути вашу думку. Якби це стосувалося лише нас, я впевнений, що ми всі були би вкрай активними. Але щоразу, коли я розмовляю з людьми, особливо з людьми похилого віку, я думаю, що можу заразити їх...
Оскільки «неосновний персонал» („non-essential employees”) повинен залишатися вдома, виникають питання про наш статус. Наскільки суспільний інтерес, а таким є безумовно інформування, що відбувається за кордоном виправдовує нашу присутність у заводах, громадських місцях? Подорожувати чи сидіти на місці? Як мінімізувати ризик для співрозмовників? Якщо хтось погоджується на розмову і бере відповідальність за себе [за стан здоров'я], це автоматично дає нам зелене світло? Чи не обов’язково, адже, наприклад, ми можемо говорити з неосвіченою людиною з провінції, яка не усвідомлює загрози, а ми повинні розуміти усі ризики.
Звісно, що треба більше працювати за допомогою Інтернету та телефону, дотримуватися дистанції у розмовах, але усіх питань це не вирішить.
Отже, тут є проблеми і практичні, і етичні».
Ось такий лист я та ще декілька журналістів, які працюють у Газеті Виборчій, отримали від одного із закордонних кореспондентів цього видання. Усі ми відповідали по різному, в основному наголошуючи на проблемі ризику відносно співрозмовників, героїв наших матеріалів. Втім, дехто зазначив, що його журналістська діяльність звелась до редакторської та домашньої роботи.
Це ілюструє, наскільки раптово Covid-19 змінив наш спосіб і стиль праці. Але ці вимушені зміни торкнулися не лише журналістів, а й цілих редакцій, власників і, в ширшому значенні, усього медіа-ринку Польщі та інших країн.
Зміна моделі роботи журналіста
У відповідь на згаданий вище лист я особисто відповів, що нинішня ситуація трохи нагадує роботу на війні. Журналіст сам повинен оцінити ризики. Не усі кореспонденти заходять в окопи, навіть коли їдуть у зону конфлікту. Так само було й тепер: дехто вирішив працювати вдома, щоб ізолюватись. Інструменти для дистанційної роботи давно нам відомі – телефонний зв’язок та Інтернет.
Але є речі, які неможливо описати вповні користуючись сучасними технологіями зв’язку. Йдеться про дуже прості, навіть тривіальні справи. Як функціонує місто в період карантину: транспорт, магазини, атмосфера на вулицях, а також, наприклад, ринок нелегальних послуг тощо. Вам просто потрібно виходити і перевіряти це, щоб зображення та опис, які ми пропонуємо одержувачу, були пластичними. Але журналісти, як і військові репортери, що працювали на передовій, були у лікарнях, супроводжували машини швидкої допомоги. Відтак, вони не лише інформували читачів загалом, але й готували великі репортажні матеріали.
Коли у перші місяці карантину я читав у соціальних мережах дописи своїх друзів про те, що вони проводять свій час, надолужуючи читання літератури, я їм заздрив. Більшість відомих мені журналістів отримали значно більше роботи, оскільки попит на інформацію збільшився.
Польське прес агентство (PAP) спільно з Інститутом розвитку інформаційного суспільства провели дослідження на тему «Робота журналіста під час коронавірусу і локдауну». Згідно з опитуванням, 57% опитаних журналістів визнали, що під час пандемії вони працюють набагато більше, ніж раніше (65 % з них працюють в інтернет-порталах). Ще 59% журналістів визнали, що ситуація вимагає від них швидшої реакції при створенні новинних.
Цікаво, що у першу чергу читач прагнув інформації, пов’язаної з пандемією, тому іноді було важко прорватися з іншими темами з-за кордону, окрім пандемічних (звісно, це не означало, що вони повністю відсутні). Але через деякий час з'явилася певна втома від теми коронавірусу, виникла потреба у висвітлення інших проблем з-за кордону.
Зміна на ринку медіа
Пандемія прискорить рішення деяких власників ЗМІ закрити друковані видання і перейти винятково в Інтернет. У Польщі в кінці березня один з головних тижневиків Wprost перестав виходити у паперовій версії.
За даними Спілки контролю за розповсюдженням преси (Związek Kontroli Dystrybucji Prasy) від серпня 2020 року обсяги щоденних продажів друкованих видань впали на 19,3% порівняно з минулим роком[1].
Продажі Gazeta Wyborcza у 2020 році впали на 32% порівняно з 2019 роком (з 95779 до 65137). Це частково пов'язано з кризою на ринку дистрибуції, карантин тільки поглибив цю кризу.
З іншого боку, збільшується кількість електронних підписок на газети і журнали. У квітні кількість електронних підписок на Газету Виборчу, зросла на 20 тис. Таким чином, Gazeta Wyborcza налічувала у червні 2020 р. 243 тис. електронних підписників.
Міжнародне товариство періодичної преси (fr. Fédération Internationale de la Presse Périodique) підготували рапорт „Global Digital Subscription Snapshot 2020” про зміни на ринку цифрової підписки під час пандемії[2]. За їх даними (перший квартал 2020 року). У список потріпили 71 видання. На першому місці американський “New York Times”, який має вже 5,6 млн. підписників. Наступні місця посіли “Wall Street Journal” (2,2 млн.) та американський щомісячник “Game Informer” (2,1 млн), а також “Washington Post” (2 млн). на п’ятому місця британський “Financial Times” (1,1 млн).
Gazeta Wyborcza опинилась на 21 місці у глобальному списку на та 10 місця в європейському рейтингу. Вона випередила між іншим “New Yorker” (167 тис. підписників), шведське видання “Dagens Nyheter” (222 тис.) та італійське „Corriere della Sera” (133 тис.).
У той же час трафік на двох порталах, пов'язаних з газетою (wyborcza.pl i gazeta.pl), збільшився втричі. У березні 2020 року сайт Wyborcza.pl відвідали 7,93 млн користувачів (зростання за рік становить 78,6%), які переглянули його 70,55 млн разів (зростання на 139,15%).
Збільшення читацької аудиторії безпосередньо не відбивається на показниках великих традиційних медіа, адже основою їх прибутку є реклама, яка впала на 40-50%. Таким чином, профспілки побоюються чергової хвилі звільнень.
В результаті пандемії, через те, що більшість журналістів Gazeta Wyborcza перейшли на дистанційну роботу під час карантину, редакція відмовилась від 10 місцевих офісів. Загалом GW має 20 місцевих філій у Польщі. Чимало інших редакцій польських ЗМІ також перейшли на більш віддалену роботи власних журналістів, і це триватиме ще певний час, оскільки, як бачимо, триває друга хвиля пандемії.
Здається, віддалена робота стане постійним елементом роботи редакції навіть після завершення пандемії.
Пропаганда почувається добре
Проблеми, з якими стикаються ЗМІ і журналісти під час пандемії, не змінились. Йдеться про чесне інформування читачів.
Пандемія лише посилила проблеми, пов'язані з фейковими новинами і маніпуляціями, з якими ми, журналісти, стикаємося щодня.
Можна сказати, що маніпуляції відбуваються на всіх рівнях, від поширення неправдивої інформації про коронавіруси у соціальних мережах, до спроб використовувати пандемію в дезінформаційних кампаніях і пропагандистських цілях (Росія, Китай), а також заяв лідерів країн і окремих політиків (наприклад, Дональда Трампа).
Це означає, що значно більша відповідальність повинні взяти на себе ЗМІ.
Але у випадку таких країн, як Польща і Україна, нові виклики накладаються на старі проблеми. Політика під час пандемії не відійшла на задній фон, навпаки. З огляду на структуру ЗМІ в Україні, де основні телеканали належать олігархам, у ситуації пандемії їх, як і раніше, активно використовують у політичних та ділових цілях. Наприклад, висвітлюється благодійна діяльність політиків, пов'язаних з цими ЗМІ.
У свою чергу, останніми роками у Польщі громадські ЗМІ (телебачення і радіо) перетворились, фактично, на державні. Це, на жаль, означає, що ці ЗМІ давно важко назвати нейтральними. Наприклад, маніпулювання, пов'язані з президентськими виборами, які нинішня влада мала намір реалізувати за будь-яку ціну, незважаючи на пандемію і порушуючи демократичні норми. В кінцевому рахунку вибори перенесли, але урядові ЗМІ відіграли негативну роль під час цього процесу.
Наступний приклад демонструє, як на державних телеканалах у березні 2020 року, коли вже розпочалася виборча кампанія, виділили 9 годин ефірного часу для нинішнього президента, а також від 49 до 4 хвилин для інших кандидатів.
Втім, маніпуляції можуть стосуватись таких тривіальних речей, як музичний хіт-парад (Lista Przebojów Programu Trzeciego) на Польському радіо (третя програма). Треба сказати, що з 1980-х років це була одна з найпопулярніших польських музичних програм. 15 травня у щотижневому хіт-параді перемогла пісня популярного польського рок-виконавця Казіка «Твій біль кращий, ніж мій». У суботу результати голосування зникли з сайту радіо.
У той же день керівництво третьої програми польського радіо заявило, що анулювало результати, оскільки під час голосування відбулися маніпуляції. Але незабаром один з журналістів, який працював на цій передачі, повідомив, що у п'ятницю після публікації результатів один з менеджерів радіо написав йому і попросив дещо зробити з піснею Казіка.
Чим обумовлена плутанина з піснею та хіт-парадом? Казік у своїй пісні критикує керівника партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського, який, порушивши карантин, 10 квітня цього року вирушив на варшавське кладовище, щоб вшанувати пам'ять свого брата, колишнього президента, який загинув у смоленській авіакатастрофі у Смоленську в 2010 році. Це тоді, коли цвинтарі були закриті для усіх інших громадян.
Керівництво радіо кілька днів намагалося пояснити ситуацію технічними проблемами. Але все це призвело до однієї з найбільших криз на радіо від 1989 року. На знак протесту пішли кілька відомих і шанованих журналістів, які все ще працювали на цьому радіо, а низка передач не вийшли в ефір.
Цей приклад показує, як легко в Польщі можна знищити громадські ЗМІ. безумовно, вони від початку перебували під політичним впливом, але не настільки.
Пропагандистське телебачення та радіо потрібні чинному уряду, і він піклується про них. На початку березня президент Анджей Дуда підписав акт про компенсацію громадським ЗМІ. Згідно з цим рішенням, цього року TVP та Польське радіо отримають додаткові кошти у розмірі 1,95 млрд. злотих, тобто майже 513 млн. доларів США, щоб мінімізувати втрати під епідемії коронавірусу. Це сталося, незважаючи на протести опозиції, що ці кошти потрібні насамперед на медицину у зв'язку з пандемією коронавірусу.
Щоб зрозуміти, наскільки державне телебачення стало рупором пропаганди, достатньо провести один день з інформаційними програмами польського державного телебачення TVP. Все, що вам потрібно зробити, – це прочитати інформаційні рядки внизу екрану. Кілька років тому російський виконавець Вася Обломов записав відео до своєї композиції «Нести херню»[3], в якій багато роздумів про російські пропагандистські медіа. Виявляється, що польське державне телебачення дуже нагадує російське. Один з непрофесійних виконавців на початку листопада записав композицію, весь текст якої складається з цитат, взятих з тим самих стрічок інформаційних програм TVP[4].
В Індексі свободи преси, який щороку публікує організація Репортери без кордонів, у 2020 році в Польщі зафіксовано чергове зниження на три позиції, в результаті країна посідає у цьому рейтингу 62 місце.
Деякі критики польського медіаринку навіть вважають, що слід попрощатись з надією на створення польської BBC і єдиним рішенням після зміни влади має бути ліквідація державних ЗМІ і створення умов для тіснішої співпраці з західними медіа-корпораціями, оскільки саме вони захистять діяльність журналістів від політичного тиску.
Нові виклики – нові можливості
Те, що становить проблему для великих ЗМІ, може означати нові можливості нових для невеликих засобів масової інформації, які можуть зміцнити свої позиції. Наприклад, зростає число донорів, які готові платити за надійну незалежну журналістику. У нас в Outriders склалася хороша ситуація: на початку карантину ми мали гарантований бюджет на найближчий період. Однак низку заходів ми не можемо реалізувати через карантинні обмеження: репортажні проекти, заходи для журналістів.
З іншого боку, наша редакційна команда інтернаціональна, ми щодня працюємо у різних частинах світу. Наприклад, онлайн-спілкування і використання Zoom – це повсякденне життя для нас від самого початку проекту. Одночасно з пандемією ми вирішили запустити новий сервіс «Радар», де ви можете знаходити і відправляти інформацію про протестовані або реалізовані проекти, дії і рішення, спрямовані на боротьбу з наслідками коронавіруса. Це глобальний проект, яким керує один з редакторів, що проживає зараз у Шрі-Ланці, і в ньому також беруть участь журналісти з різних країн, у тому числі з Білорусі, Тайваню, Бразилії та Ботсвани. Сайт працює на умовах відкритої ліцензії, відтак опубліковані матеріали можуть бути використані редакціями по всьому світу. Розвиваємо і розширюємо діяльність сервісу Unblock, який є присвячений подіям в країнах га схід від Польщі.
Журналістські заходи, які Outriders запланував на 2020, початок 2021 року, довелося перенести в Інтернет.
Всупереч тенденціям великих традиційних ЗМІ, цього року ми вирішили орендувати офісне приміщення для редакції. За цим рішенням стояло два чинники. По-перше, ми побачили, що в ситуації тривалого карантину, коли взаємодія обмежується відеоконференціями, нам потрібно безпечне місце для реальних редакційних зустрічей, особливо коли мова йде про нових найманих працівників. По-друге, через викладення деяких проектів у мережу необхідно розширювати виробничі можливості, тобто створювати власну студію, де можна працювати над підкастами та відео контентом.
Карантин – сприятливий час для вдосконалення нашої продукції за формою та змістом. Водночас це не означає, що цього року ми повністю відмовились від журналістики. Наші співробітники здійснювали різні проекти у різних частинах світу. Ми були і є в Білорусі. Ми здійснили дві поїздки на Донбас. Реалізований є проект в Лівані та інші ініціативи.
Водночас, як завжди, ми зосереджуємось на інноваціях та співпраці. Разом з Google ми запустили спільний проект у червні на певний період. За допомогою Google Assistant досить було сказати фразу «cкажи мені щось хороше», щоб отримувати на екрані смартфона статті, що розповідають про позитивні історії з усього світу (з серії solution journalism).
[1] https://www.bankier.pl/wiadomosc/Sprzedaz-dziennikow-w-sierpniu-spadla-rdr-o-19-3-proc-do-466-tys-sztuk-ZKDP-7975574.html [доступ: 07.11.2020].
[2] https://www.fipp.com/resource/global-digital-subscription-snapshot-april-2020/# [доступ: 07.11.2020].
[3] https://www.youtube.com/watch?v=4_2qNABaZOE [доступ: 07.11.2020].
[4] https://www.youtube.com/watch?v=w-9sOuAJcCM&fbclid=IwAR2KeQmUw4jolcwLwMIqo9urovRPiV-xPk5vE8whDtbWKyqWgWLFjqMYQLg [доступ: 01.11.2020].
Експертний зріз ситуації «Медіа та пандемія» створений в межах проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», що виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольств США та Великої Британії, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією української преси.
