Олексій МАЦУКА, Голова правління громадської організації «Донецький інститут інформації»
Пандемія COVID-19 стала серйозним випробуванням для медіа Донецької та Луганської областей. Масове поширення вірусу і введені для боротьби з ним карантинні обмеження вплинули на роботу масмедіа в різноманітних аспектах.
Фінансове питання
Ключовими стали зміни у фінансовій структурі медійного ринку регіону. У Донецькій області, як в Україні в цілому, більшість медіа не є комерційно прибутковими і по суті не виконують функцію бізнес-проектів. Існує кілька головних моделей роботи медіа. Перша – донорська, де донором можуть виступати міжнародні організації або локальний бізнес, який бачить в цьому соціальну функцію і максимально не втручається в редакційну політику. Другий тип – медіа, як інструмент впливу місцевих фінансово-політичних груп. І третя найменша група – незалежні комерційні медіа, фінансово самодостатні, що працюють згідно стандартів журналістської етики.
Тож не дивно, що криза найсильнішим чином вдарила по останнім. Далеко не всі з них мали достатній фонд розвитку для того, щоб пережити локдаун і спад виробництва. За даними Національної асоціації медіа, опублікованими в липні, у 73% регіональних медіа доходи скоротилися як мінімум удвічі, при цьому у кожного п'ятого – на 90%. Так, за словами Людмили Шішханової, генерального директора маріупольського телеканалу ТВ7, з початком пандемії телеканал став зазнавати значних збитків. В першу чергу це було помітно по тому, що рекламодавці, які раніше користувалися послугами редакційної команди ТВ7 для виготовлення відеороликів з подальшою трансляцією їх на телебаченні, відмовилися від цього на невідомий термін, а це становило значну частину прибутку телеканалу.
У містах Донецької області істотний сегмент ринку зайнятий дрібним бізнесом, який поніс найбільш серйозні економічні втрати і змушений був скорочувати бюджети на рекламу. Наприклад, аудиторія ТВ7 становить близько 1 млн осіб, це жителі Маріуполя та прилеглих районів, і в основному канал орієнтується на рекламу від приватних підприємців, багато з яких зараз припиняють роботу або скорочують обсяги виробництва. Шішханова розповідає, що з початком пандемії постійні рекламодавці каналу стали скорочувати свої замовлення або зовсім відмовлятися від них. Важко також стало залучати нових, оскільки мало хто зараз відкриває бізнес.
Багато в чому пандемія лише посилила кризу в місцевих медіа, які розриваються між бажанням проводити редакційну політику в інтересах своїх читачів і запитами рекламодавців і спонсорів, багато з яких теж мають політичні інтереси. Це відбилося навіть на висвітленні самої теми пандемії COVID-19. Деякі редакції стали публікувати матеріали, спрямовані на створення позитивного іміджу певних фінансових груп, політичних сил або окремих політиків в умовах боротьби з коронавірусом. Згідно з моніторингом Інституту масової інформації, який проводився в квітні, близько 5% таких матеріалів, опублікованих на одному з п'яти новинних сайтів Донецької області у звітний період, мали ознаки замовних. Пізніше проблема тільки посилилася з наближенням дати місцевих виборів.
"Як знімати?"
Іншою важливою проблемою стали зміни в самій роботі журналістів і редакцій в зв'язку з карантинними обмеженнями. Питання, як тепер знімати і організовувати логістику виробництва матеріалів, з'явився ще в березні, каже Юлія Діденко, головний редактор платформи "Новости Донбасса. Відео". Перед медіаменеджерами постало питання забезпечення знімальних груп і журналістів засобами індивідуального захисту. "Всі розуміли, що особливо активно знімати потрібно буде саме про коронавіруси, – розповідає Діденко. – А це означало їздити по лікарнях, спілкуватися з лікарями, пацієнтами. Фактично журналісти працюють в полі виявилися теж в якійсь мірі, меншою безумовно, ніж наші медики, то тим не менше – теж на передовій війни з пандемією".
Пандемія COVID-19 дійсно затьмарила всі інші теми, особливо на початку запровадження карантину. До кінця березня 59% всіх матеріалів загальнонаціональних онлайн-виданні були присвячені тому чи іншому аспекту поширення вірусу і його впливу на життя і економіку країни і світу. Редакціям на Донбасі було потрібно балансувати між висвітленням цієї теми та інших важливих сюжетів життя регіону, зокрема військового конфлікту на Сході України і його наслідків. Разом з тим, необхідно було також не залишати без медійної уваги вразливі групи населення регіону, за якими карантин і небезпека зараження вдарили більш інших. Вимушена інфраструктурна ізоляція посилила проблеми прифронтових територій і послабила можливості для майбутньої реінтеграції тимчасово окупованих.
Також важливим завданням для редакцій стало вироблення нових алгоритмів роботи і пошук нових можливостей для організації робочого процесу. На зйомки без масок не ходити, по можливості дотримуватися дистанції, питати, чи не є герой контактною особою людини з COVID-19. За словами Діденка, були випадки, коли герої самі попереджали, що дізналися про підтверджений контакт і наближатися до них зараз небезпечно.
Як розповідає Андрій Діхтяренко, головний редактор "Реальної газети" з Луганська, з початку пандемії він радить своїм співробітникам: "Пропонуйте героям самим стати співавторами матеріалів про себе". Коли оператори не мають можливості дістатися до місця зйомки, герої матеріалів самі знімають, найчастіше на камеру смартфона, в яких умовах живуть або розвивають свій бізнес, і ці відео потім використовуються в сюжетах.
Карантинні обмеження змусили деякі медіа перебудувати роботу редакцій. Більшість нарад і обговорень перенесли в онлайн і чати різних соціальних мереж. У пригоді і специфічний регіональний досвід тих редакцій, які були змушені після 2014 року переїхати з тимчасово окупованих територій Донбасу, коли колеги з одного видання часто опинялися в різних містах і потрібно було відбудувати віддалену взаємодію різних частин колективу.
Нові можливості
Пандемія посилила кризу, але і вона дала інструменти для виходу з неї. Частина перетворень, через які проходять регіональні медіа, реагуючи на умови пандемії, можуть зберегтися і після нормалізації умов роботи, дозволяючи, наприклад, зменшувати вартість вироблених матеріалів і спрощуючи логістику.
З початком пандемії міжнародні організації, що працюють в сфері медіа, значно підвищили свою активність, почавши інформаційну кампанію про кризу і способи захистити себе і своїх близьких від інфікування, що вплинуло на тематику виробленого контенту. З'явилася значна кількість грантів для підтримки регіональних ЗМІ. Наприклад, ТВ7 приєднався до великого проекту висвітлення медичної реформи.
В інтернет-сегменті пандемія підвищила інтерес до медіа. Згідно з дослідженням Reuters Institute, проведеним в серпні, охоплення аудиторії онлайн-видань у всьому світі значно виросло в порівнянні з минулим роком. Люди стали частіше звертатися до медіа, щоб дізнатися корисну для себе інформацію і про те, як в їх громадах справляються з новим глобальним викликом. Це дозволило, хоч і ненадовго, але залучити нову аудиторію і поборотися за її утримання.
Частина комерційних медіа в регіоні сприйняло кризу, як шанс для реорганізації своєї роботи, що дало привід задуматися над власною комерційною стійкістю. Результатом став пошук нових моделей монетизації своїх продуктів і знань. Як зазначає, наприклад, Людмила Шішханова, колектив телеканалу став більш згуртованим і дисциплінованим, зробивши акцент на поліпшенні своїх навичок та підвищенні власної конкурентоспроможності.
У Слов'янську одне з популярних онлайн видань відкрило для себе новий напрямок і нових клієнтів. З одного боку, багато рекламодавців, які раніше не звертали увагу на інтернет, змушені були прийти на цей майданчик, оскільки їхні рекламні бюджети були урізані й традиційні для них методи реклами стали недоступними.
Також багато дрібних бізнесів задумалися над тим, щоб самостійно просувати свої товари і послуги. У цьому їм знадобилася консалтингова допомога професійних журналістів, які працюють в онлайн медіа. Створення відео-каналів і тематичних груп в соцмережах, їх наповнення і навчання людей правилам роботи з ними стало одним із джерел доходу для медіа.
В цілому, як показала криза, викликана пандемією, ті медіа, які до нього мали стійку комерційну модель і високий рівень менеджменту успішно справляються з його подоланням. Для інших він став приводом замислитися над побудовою власної моделі та розвитком власної фінансової стійкості. Пандемія показала, що для стійкої роботи будь-яке медіа має мати кризовий план і бути готовим швидко реагувати на нові виклики.
