Академія української преси провела дослідження за участю вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал.
На третьому тижні травня 37% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (у вересні 2015 року 46%, у червні 2016 – 32%, у лютому 2017 – 40%). За винятком лютого 2017 року весь період спостережень канали відрізняються за цим показником.
Джерелом інформації частіше виступають власні кореспонденти – 60% (у лютому 2017 – 52%, у червні 2016 – 53%; на каналі 1+1 – 77%) та офіційні джерела (44%, 46% – у лютому 2017). Порівняно з минулим роком у 2.5 рази (з 4% до 10% у лютому та до 9% у травні цього року) зросла частка повідомлень з посиланням на Facebook і Twitter. Найбільше їх на Першому (15%) та Інтері – 12%.
Внутрішня державна політика, діяльність органів влади 18% (у лютому 2017 року 19%, у червні 2016 – 16%, у вересні 2015 – 23%), війна на сході, освіта, наука, історія, злочинність (по 12%) – найчастіше згадувана головна тема повідомлень. Частка репортажів про боротьбу з корупцією як головна і додаткові теми у травні дещо менша, аніж у лютому (5% проти 7%, у червні 2016 – 12%). Частка теми війни як головної найбільша на 5-му каналі – 20% (в середньому – 2%), а боротьби з корупцією як головної на Інтері – 6%(в середньому 2%).
Чотири типи подій у фокусі уваги новин тижня – кримінал, пожежі, ДТП (8%), культура, освіта (6%), обстрiли на Сходi та їх наслідки (6%, 3%), пенсійна реформа (4%).
З боку України серед учасників збройного конфлікту найбільша увага до держави та її органів – 13% (у лютому – 33%, у червні минулого року 34%, у вересні 2015 – 22%), ЗСУ – 11% (у лютому – 20%). З боку іншої сторони – до Росії та її керівних органів (14% як і у лютому, 7% у вересні минулого року). Мінські угоди згадувалися у 4% повідомлень, Нормандській формат у 2%.
Про біженців та переміщених осіб частіше повідомлялося на ICTV, про цивільне населення та постраждалих на сході на каналі “Україна”.
З української сторони, як і у лютому, переважно позитивно згадувалися громадські організації і волонтери – 40% (у лютому 43%, минулого року 26%). Цивільне населення на сході оцінюється переважно нейтрально, а незаконні озброєні формування ДНР та ЛНР, Росія та її державні органи, ЗС Росії переважно негативно – від 50% до 100%.
Українські учасники конфлікту найчастіше маркувалися як “армійці, військові” – 8%, постраждалі в зоні АТО (6%). У маркуванні протилежної сторони переважала негативна номінація – терористи, бойовики – 11%, російські війська, агресор (7%), супротивник, ворог (5%). Порівняно з минулим роком іменування сторін стало менш емоційно забарвленим. У 2017 році Росія та її лідери є домінантним міжнародним контекстом обговорення подій.
17% повідомлень в цілому були з декількома точками зору (у лютому 15%, у червні 2016 року 12%, у вересні 2015 – 14%). Найбільше їх на 1+1 − 24%, СТБ – 22% та Інтері –21%, а найменше на 5-му каналі (7%, у лютому 6%). На політичні новини дві точки зору висловлювалися також в середньому у 17% випадків.
У політичних новинах із посиланням на Facebook і Twitter дві точки зору висловлюються майже у два рази частіше – 31% (у лютому 26%). Найбільше їх на 1+1 – 60%, найменше на Інтері – 15%.
У презентації скандальних, суспільно чутливих чи неоднозначних подій частка повідомлень з декількома точками зору помітно зростає (до 50-80%; наприклад, «Суд над пранкером С. Сердюком» – 80%, «Про подвійне громадянство» – 63%, «Блокування російських соцмереж» – 46%). Додаткові події подаються переважно з однієї точки зору.
Тональність обговорення подій у травні найчастіше конфліктна – 45% (у лютому 52%, у червні 2016 – 41%). Вона домінує в новинах Інтера – 60%.
У травні журналісти (37%) та громадяни (36%) найчастіше коментують події. Частка коментарів експертів не перевищує чверті – така тенденція зберігається з минулого року.
Увага до політичних партій, політичних персон, політичних інститутів склала відповідно 17%, 44%, 77% (у лютому 15%, 41%, 80%). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства – 39% (у лютому 44%), Президент – 16%, міністерства і місцеві органи влади 15%. Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані місцевим органам влади – 29% та Верховній Раді – 22%. Політичні інститути найкритичніше оцінювалися в новинах Інтера (26%).
Лідерами уваги до політичних організацій у новинних програмах травня є Народний фронт та Радикальна партія О. Ляшка – по 4 %, БПП й Опозиційний блок – по 3%. Народний фронт оцінювався найбільш позитивно (4%) і найбільш негативно (1%). БПП згадувався тільки у позитивному контексті.
Серед політиків увага найбільша до П. Порошенко – 13% (у лютому 8%), В. Гройсмана – 8% (у лютому 7%), А. Парубія – 5%, а також В. Януковича (4%). Позитивно найчастіше оцінювалися Р. Ахметов – 56% (у лютому 60%). Серед українських політиків виключно негативно згадувався Г. Бобов.
У новинах третього тижня травня найбільша частка синхрону у П. Порошенко (11%), В. Гройсмана – 10 %, Ю. Бойко – 7% О. Ляшка – 7%.
У травні увага до елементів політичної конфігурації влади в новинах склалася так: правляча коаліція – 58%, демократична опозиція – 11%, опозиція – 8%, інші – 23% (у лютому відповідно 51%, 12%, 5%, 32%). Найбільша увага до опозиції на Інтері та каналі “Україна” – 11% і 9% відповідною. Схожим чином розподілений і синхрон: правляча коаліція – 60%, демократична опозиція – 17%, опозиція – 13%, інші – 10% На Інтері частка синхрону опозиції – 22%. Синхрон представників опозиції є на усіх каналах.
Серед політичних партій найвища увага до представників Блоку П. Порошенка – 31% (у лютому 24%), працівників центральних органів влади – 11% (у лютому 22%), Народного фронту – 12% (у лютому 7%). В новинах згадується В. Янукович та його колишні урядовці.
Найбільша частка синхрону у представників Блоку П. Порошенка – 37%, (у лютому 26%) працівників центральних органів влади – 10% (у лютому 19%), Опозиційного блоку – 10%. У представників Опозиційного блоку найбільша частка синхрону на Інтері– 21%. На каналі “Україна” найбільша частка синхрону у представників Радикальної партії О. Ляшка – 36%. У представників Батьківщини на Інтері – 9% (в середньому 5%). В новинах третього тижня травня немає синхрону Ю. Тимошенко.
Проведення цього дослідження мало підтримку американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюс. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюс.
Повна версія дослідження >>>
