“Журналісти на війні – неупереджені спостерігачі, патріоти без зброї чи бійці?” – ці та інші питання обговорювали разом із регіональними журналістами експерти Академії української преси на семінарах «Стандарти журналістики у висвітленні конфліктів», які пройшли в Івано-Франківську (4-5 жовтня 2016 року) та Тернополі (7-8 жовтня 2016 року).
«Журналістика – це непатріотична професія», – стверджує президент АУП, професор Валерій Іванов. – «Навіть під час гібридної війни головним обов’язком журналіста є говорити правду. На жаль, сьогодні деякі українські журналісти вважають, що на російську пропаганду треба відповідати контр-пропагандою, тому і створюють відповідний контент не розуміючи, що така стратегія не працює». Валерій Іванов звернув увагу на зворотній ефект – рівень довіри населення до українських медіа катастрофічно низький і продовжує падати, на що вказують результати моніторингу провідних українських медіа, який проводив Інститут соціології НАН України. В першу чергу, на його думку, відповідальність за це несуть самі журналісти, які створюють неякісні матеріали.
«Патріотичні фейки сьогодні виявилася реальною проблемою українського медіапростору, – продовжив аналіз медіаринку засновник суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня», голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий. – Вони не мають права на існування. Це неправильно, непрофесійно і неефективно. Основна задача журналіста – донести до людей правду, тільки так можна повернути довіру до медіа».
«Робота журналіста в зоні військових дій або масових заворушень полягає тільки в передачі фактів та інформації – ніяких оцінок, власних суджень», – поділився досвідом роботи на сході України польський журналіст видання «Газета виборча», лауреат премії Гранд-Пресс 2014 «Журналіст року», доктор Пйотр Андрусєчко. Він підкреслив, що обов’язок журналіста – бути поза конфліктом. Хоча, за його словами, іноді, це зробити дуже важко.
Пйотр Андрусєчко розповів як висвітлював події на Євромайдані, воєнний конфлікт на Донбасі, російсько-грузинську війну та на турецько-сирійському кордоні.
Під час дискусій із регіональними журналістами піднімалися теми законності чи моральності отримання журналістської акредитації в так званих «ДНР» та «ЛНР». Обговорювалися умови та особливості перетину зони розмежування, роботи на територіях непідконтрольних українській владі, забезпечення прав та безпеки людей, які погодилися поділитися інформацією.
Щодо спілкування із проросійськими бойовиками Пйотр Андрусечко чітко озвучив свою позицію: «Я не хочу з ними розмовляти, мені не цікаво як вони живуть і що роблять. Мене хвилюють звичайні люди, які живуть на окупованих територіях. Я хочу, щоб всесвіт знав про історії їхнього життя, тому я їду туди, часто ризикуючи своїм».
Учасники семінарів залишилися задоволені отриманою інформацією. За декілька днів вони не лише ознайомилися зі світовими стандартами роботи журналіста в умовах збройних конфліктів, але і обмінялися власним досвідом та особливостями висвітлення конфліктних тем.
Захід проведений Академією української преси спільно з Фондом Фрідріха Науманна за Свободу за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
