Міфи та факти: що ми знаємо про гендерну рівність?

12.02.2018  

8-10 лютого 2018 року відбувся триденний тренінг «Ефективне висвітлення питань гендерної рівності у регіональних медіа». Захід організований Академією української преси спільно з Національною спілкою журналістів за підтримки Секретаріату Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (Міністерство закордонних справ України).

Протягом трьох днів учасники дізналися про можливості подолання гендерних стереотипів та створення гендерно-чутливого медіапростору в Україні. Також був обговорений блок медіаменджменту видання та захисту прав журналістів.

Сергій Чернявський, Сергій Томіленко, Валерій Іванов. (зліва на право)

Перший день навчань пройшов під керівництвом Голови Національної спілки журналістів Сергія Томіленка. Медіаексперт порушив тему фізичної безпеки журналістів та боротьби з безкарністю: «Безкарність вона в деталях. Безкарність в руках силовиків. Тим, хто при владі вигідно, щоб журналісти буди незахищені. Якби за «журналістську кров» хтось поніс відповідальність і відсидів 10 років, питання звучало б інакше, а можливо б його взагалі не було. Відсутність несправедливості переважає. Наша зброя публічність. Треба виходити і говорити  про проблеми у журналістському просторі».

Другий день тренінгу провів медіаексперт, член ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси Сергій Чернявський. Експерт разом з журналістами працював по блоку «Медіаменеджменту».

Поговорили про управління газетою, структуру та організацію роботи, збут, дизайн, верстку, рекламу, взаємодію з місцевими органами влади та як грамотно просувати видання:  «Контент — король видання. Маркетинг королева. Дві тури реклама та надлишок. Завдання тренінгу не просто надати інформацію, а дати учасникам впевненість у тому, що вони можуть робити зміни і у них це неодмінно вийде. Адже принцип ринку змінюйся або помри».

У рамках блоку «Медіаменеджмент» було проведено практичну вправу «Лісова газета». Учасники працювали у трьох групах. Перед кожною постало завдання, відповідно до цільової аудиторії, підготувати інформаційне наповнення газети. Назви цільових аудиторій були такими: водяні, лепрекони та домові. При цьому заборонялося згадувати назви у заголовках та лідах. Складнощів не виникло. Всім учасникам беззаперечно, з першого разу, вдалося ідентифікувати цільову аудиторію видання.

Протягом третього дня роботи медіатренер Анастасія Волобуєва, доцент, кандидатка наук із соціальних комунікацій Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, гарант магістерської програми із спортивної журналістики, генеральний секретар Асоціації спортивних журналістів України, головна редакторка сайту Асоціації спортивних журналістів України, членкиня Спілки журналістів України, жіночої Комісії Міжнародної Асоціації спортивної преси працювала з журналістами по блоку «Гендер». З учасниками було порушено тему гендерного реформування мови в Україні, рівності прав і можливостей чоловіків та жінок у медіапросторі.  

Анастасія Волобуєва

Активна дискусія спалахнула  щодо фактів та міфів у контексті гендерної рівності. «Питанням гендеру  займаються тільки феміністки» неоднозначне твердження, яке викликало особливий інтерес в аудиторії. «Я не погоджуюся, що гендер цікавий лише феміністкам. Адже світовий гендерний рух представлений спільнотою незалежно від приналежності до тієї чи іншої статі. Питання гендерної рівності  орієнтоване на всіх людей» зазначила  Анастасія Волобуєва

Також медіаексперт підкреслила, що фемінітиви це не данина моді: «Застосування фемінітивів є закономірним, адже історично вони властиві українській мові. Фемінітиви мають давню традицію, тому гендерне реформування мови в Україні не є даниною моді. Це є кроком до створення гендерно-збалансованого суспільства».

envelopetagclockmagnifiercrosschevron-uparrow-leftarrow-right