30 червня – 3 липня 2017 року відбулася Літня школа з медіаграмотності для учнів старшої загальноосвітньої школи (9-11 клас), яку організувала Академія української преси та Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні. 26 старшокласників та 6 вчителів з Дніпропетровської, Миколаївської, Харківської, Луганської та Полтавської областей зібралися для набуття навичок критичного мислення, пізнання основ роботи журналіста та втілення цих знань у власних проектах.
Захід відбувся в мальовничому місці біля Києва – етнографічному комплексі «Українське село».
Першого дня учасники зустрілися з тренерами: Валерієм Івановим, президентом АУП, Ганною Шевченко, журналістом та медіапедагогом, Володимиром Земляним, медіатренером та Андрієм Юричком, медіатренером, асистентом кафедри періодичної преси КНУ імені Тараса Шевченка.
Катерина Білоцерковець, координаторка проектів Фонду Конрада Аденауера в Україні розповіла учасникам про роботу Фонду та можливості, які він надає.
Андрій Юричко познайомив учасників з основними етапами інтерв’ю: підготовка та власне інтерв’ю, яке в свою чергу теж складається з декількох етапів – вітання, основна частина, закінчення. Окрім того, тренер зауважив: «Кінцевий результат роботи журналіста – інформаційний продукт. Якщо журналіст не дає інформаційного продукту, він перетворюється на письменника».
Валерій Іванов, президент Академії української преси зазначив: «Перевірка інформації – головне завдання журналіста. Професійний журналіст приділяє 2/3 свого часу перевірці інформації. Не можна нехтувати цим процесом». Президент АУП розповів американську приказку про суть роботи журналіста: «Якщо твоя мати сказала, що любить тебе – перевір це…»
Ганна Шевченко розповіла про мету та ідею шкільної газети, її цільову аудиторію, можливі рубрики та теми, концепцію, що зацікавила б читачів. «Не бійтеся виходити за рамки. Це не звіт адміністрації школи. Це для вас, від вас, про вас».
Першого дня учасники сформували дві редакційні групи та побували на прес-конференції з Володимиром Різуном, радіожурналістом, директором Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Учасники дізналися думку Володимира Володимировича про стандарти інтерв’ю: «Людина, яка йде до вас на зустріч повинна знати, на яку тему ви з нею будете спілкуватися. Також ви як журналіст маєте готуватися до цієї зустрічі. Бо людина, з якою ви спілкуєтеся, відчуває рівень вашої підготовки. Якщо інтерв’юйований помітить її низький рівень, то буде ставитися до вас, як до непрофесіонала, несерйозно. Я не даю інтерв’ю, коли розумію, що воно буде монтуватися, бо культура монтажу деяких журналістів невисока. А ще, коли журналіст вмикає диктофон, я попереджаю, що теж вмикаю свій, це унеможливлює викривлення інформації. Глибоко в основі усіх стандартів професії етичні речі. Головне – любити людей. Не можна писати про людей, якщо ти боїшся їх, уникаєш, не любиш». А ще Володимир Різун зауважив, що журналістика дуже молода професія, у сенсі, що вона належить молоді: спритним та енергійним.
Другого дня учасники мали аж дві зустрічі з поважними гостями. До них приїхала Габріеле Бауманн, керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, та Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Пані Бауманн не тільки розповіла про роботу Фонду, а й поділилась враженнями про Україну: «Я обрала Україну, тому що завжди цікавилася Східною Європою. Фонд співпрацює з багатьма країнами, і спочатку я працювала в Росії, тому добре знала російську мову. П’ять років тому я приїхала в Україну і жодного разу не пошкодувала про це. Майже за рік вивчила українську мову і не вірю, що це діалект, як іноді стверджують. Так, граматика подібна до російської, але лексика – зовсім інша. Справді, Україна – це не Росія».
А Сергій Томіленко ділився з юними учасниками професійними секретами. Він розповів про західні стандарти роботи журналістів, сильні сторони професії, захист прав журналістів в Україні. Окрім того, старшокласники дізналися про місію НСЖУ – найбільше добровільне об'єднання журналістів, кількість членів якої сягає 19 тисяч! Це об’єднання надає юридичну, медичну, матеріальну допомогу. Нинішній пріоритет – допомога журналістам-переселенцям, журналістам, що знаходяться у зоні АТО, в полоні. Хто як не самі журналісти будуть турбуватися про потреби журналістів? «Є журналісти, які зловживають своїми правами, але як з цим боротися? Частина політиків за те, щоб звузити права журналістів або дозволити державі арештовувати таких журналістів лише на основі думки чиновника. Ми, як спілка журналістів, проти репресій, ми за те, щоб дискутувати. Місія журналістів – висвітлювати, адже ми дивимося на події очами журналістів» – відзначив голова НСЖУ.
Третій день пройшов у підготовці матеріалів для газет. По закінченню дня в етнографічному комплексі «Українське село» відбулася захоплююча екскурсія. Учасники ознайомилася з багатьма предметами побуту у стародавніх українських хатах. Кожна хата має свою цікаву історію, оскільки їх було перенесено з різних регіонів України та відтворено за канонами. Можливо й серед вас хтось не знав про те, що ромашку без’язичкову було завезено до України з Америки випадково. Подільська хата була прототипом сучасних банерів. По розписах на її стінах можна було отримати інформацію про родину, що мешкає в ній. Зображена квітка означала, що в цій родині є дівчина на виданні, а кремезний дуб – парубка, що готовий до одруження, гніздо з пташенятами – в родині є маленькі діти.
Останнього дня всі очікували, коли ж врешті з’явиться друкована версія проектів, над якими протягом чотирьох днів працював кожен. Та час промайнув швидко, бо на учасників чекала ще одна екскурсія – на «Перший діловий». Цілодобово в ефірі телеканалу «Перший діловий» виходять блоки новин про події в економічному житті компаній та ринків України, що дає можливість телеглядачам завжди залишатися в курсі основних подій.
І врешті, отримавши газети «ПРОСТОСЛОВО» та «Паперовий літак», у які було вкладено багато сил, матеріали яких для більшості були першими, видихнули з полегшенням та гордістю. Кожен учасник також отримав сертифікат. Приємно, що для декого ця Школа стала вирішальною у виборі майбутньої професії.