А ось вже і «Кейт Міддлтон» обіцяє усім нам «заробіток по 400 євро на день, тому що вона скоро помре і хоче, щоб її запам’ятали добрими справами»…
Таким черговим діпфейком російської пропаганди почався тренінг для студентів від Академії української преси під назвою «Техніки критичного мислення для медійників та освітян: розшифровка смислів». Захід відбувся 26-27 березня 2024 року в онлайні.
«І знову ми намагаємося розшифрувати смисли та наративи російської пропаганди, дискутуємо про тригери маніпулювання, про те, як бажання швидко та легко заробити може підсадити людей на гачок російської пропаганди. І далі… учасники тренінгу самі знайшли оригінал відео, де Кейт Міддлтон говорить зовсім про інше, а саме…про швидкоплинність життя, про те, що вона дуже цінує підтримку своєї сім`ї і свого чоловіка, — стає зрозумілим наскільки можна перекрутити за допомогою дипфейків, як кажуть грішне та праведне, піднесене та низинне. Тож, до чого це я? Що не можна навчитися медіаграмотності раз і назавжди. Ми кожен день знаходимось на інформаційному фронті. Ми маємо протистояти брехні та розвивати стійку потребу у тому, щоб мислити критично та розвінчувати фейки та низинні наративи ворожої пропаганди. Саме цим питанням був присвячений цей тренінг», — відзначила Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
Онлайн-тренінг був присвячений темам медіаграмотності, формуванню критичного мислення у споживанні та розповсюдженні інформації, протидії кремлівській пропаганді. Тренери дотрималися незвичного формату: шляхом ділових ігор та рефлексивних експериментів, учасники самі сформували свій медіаграмотний світогляд та настанови роботи з інформацією.
«Привчатися критично аналізувати інформацію треба з моменту отримання гаджету і виходу у мережу, — вважає Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка. — Але АУП вирішила зосередитися на студентах, які сьогодні є активними споживачами та творцями контенту в соцмережах. Критерії достовірності, точності, актуальності, посилання на першоджерела мають використовуватися в дописах, навіть якщо ви не займаєтесь журналістикою. Це допомагає аудиторії краще розбиратися де інформація правдива, а де спотворена та маніпулятивна. І додає контенту та автору авторитетності».
