Медіаграмотність: з-під лавини інформаційних меседжів

Журналістка веде репортаж з відкриття П’ятої міжнародної науково-методичної конференції з медіаосвіти та медіаграмотності в Києві.

Перед входом до готелю «Братислава», що на лівому березі Києва, збираються учасники конференції з медіаграмотності. Вчителі молодших класів, середніх та вищих навчальних закладів, тренери з різних куточків України отримують програму на сьогодні та роздаткові матеріали. Вони чекають на початок заходу, а поки кутаються в пальта від сильного вітру. Дорога перекрита машинами  журналістів, які вже в конференц-залі готелю налаштовують апаратуру.

Право першого слова бере президент Академії української преси Валерій Іванов. Він вітає учасників, коротко розповідає про плани сьогоднішнього дня конференції. З усмішкою знаю, що викладачі не дуже уважно слухають спікера, лише поправляють зачіски та розгладжують невидимі складки на найкращих костюмах, які знайшли в своїх шафах.

В цей час за трибуну вже виходить радник міністра освіти та науки Іванна Коберник:

 - Ми маємо готувати населення України, зокрема дітей до реалій 21-го століття. На жаль, немає точної статистики, у скількох школах викладають медіаграмотність. Знати їх кількість дуже важливо.

Дійсно, наступний спікер, представник USAID Томас Вайт, підтверджує це – сучасні медіа більше нагадують лавину інформаційних повідомлень, вибратись з-під якої можливо будучи медіаграмотним.

- Аудиторія повинна самостійно приймати рішення – чому вірити, а чому – ні. Лише таким чином ми дійдемо до демократичного українського майбутнього, – перекладає з англійської його помічник.

Мікрофон переходить до Вейна Шарпа, директора Інтерньюс в Україні. Як справжній джентльмен, він встає, поступаючись місцем свої перекладачці аби вона не стояла на високих підборах. Об’ємна доповідь про правильність введення медіаграмотності в навчальну програму супроводжується яскравими прикладами. Один з них стосувався експерименту в Канаді – опитування щодо напливу сирійських біженців. Виявилось, що тамтешня молодь невдоволена масовою імміграцією.

- Але самі сирійці в свою чергу дали відповідь, що канадці бачать в них проблему, навіть терористів.

Декого в залі це шокує, а хтось погоджується. Журналіст поруч шепоче: «Буде така сама ситуація, запитай ми жителів півдня України про переселенців із зони АТО».

А виступи за трибуною продовжуються. Зараз там стоїть Андрій Куликов, голова Громадського радіо. Чоловік викликає дуже суперечливі почуття: згорбившись спирається на кафедру, дещо кривиться, окидаючи поглядом аудиторію. Одразу й не зрозумієш – він добрий чи злий герой сьогоднішнього дня.

- Насправді, раніше я був не кращої думки про вас, Валерію Феліксовичу, – дещо шокує своєю заявою нас та Іванова, до якого звертається. Виявляється, Куликов колись просто не розділяв погляди Академії української преси.

Поки що це найжвавіший виступ відкриття конференції, жартами та прикладами він розповідає про роль етичних стандартів у роботі медіа:

- Чесніть, точність. повага! Не вважайте аудиторію дурнішою за себе.

До майстер-класів залишається менше 20 хвилин. Ми дещо вибиваємося з графіку. Зараз буде остання презентація, потім розділимося на групи. Журналісти починають активніше працювати камерами. Ніхто не хоче лишитися без матеріалів.

На екрані з’являється перший слайд. Жінка попереду мене намагається сфотографувати спікера, голову Незалежної асоціації телерадіомовників Тетяну Лєбєдєву. Але фото не виходить. Доводиться пошепки підказати, що вона затулила рукою камеру. На нашому ряду проходить хвиля смішків. Лебедєва тим часом зауважує:

- Ми живемо в час неконкурентного, олігархічного і корумпованого медіаринку. Досить лише уявити глядача, котрий перемикає канали і у восьми з дев’яти випадків натикається на негатив, – це ще раз доводить, наскільки ми потребуємо введення медіаграмотності як навчальної дисципліни.

Вступна частина конференції поступово доходить кінця, а ми прямуємо далі на тренінги.

Автор: Юлія Морква, студентка 

Національний університет "Одеська юридична академія"

Матеріал створений у рамках заходу “Медіалабораторія” Школи практичної журналістики Академії української преси, що підтриманий  Українським медійним проектом (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією Інтерньюс за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). 

«Мультимедійне онлайн-медіа «АУП-info»
(ідентифікатор в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа: R40-00988)
envelopetagclockmagnifiercrosschevron-uparrow-leftarrow-right