Вітання, друзі!
Ви ж знаєте, як для АУП важливо отримувати нові джерела підтримки, аби допомагати суспільству бути стійкими до пропаганди та дезінформації, які щодня, безжально намагаються впливати на свідомість людей!
Незабаром у офлайні стартує тренінговий проєкт «Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни як інструмент подолання розриву довіри», що здійснюється у співпраці з Вільним університетом Берліну (Freie Universität Berlin) (Німеччина). Його мета — посилити витримку громадян України (насамперед зі звільнених територій) до неправдивої інформації в умовах воєнного стану.
Спільно з партнером АУП організувала поїздку до Берліну під назвою «Навчання медіаграмотності для боротьби з дезінформацією». Її тривалість була з 24 по 28 липня 2023 року. Долучитися до навчання сім активних представників з регіонів України, які протягом багатьох років опікуються питанням медіаграмотності.
У перший день учасники зустрілися з Каролою Ріхтер та Анною Литвиненко, що викладають у Вільному університеті Берліна. Вони розповіли, що з 2019 року діє Центр медіа- та цифрової грамотності Інституту медіа- та комунікаційних студій університету. Програма на яких базується навчання, має три рівні: як працюють медіа, як я аналізую медіа, як створювати медіа. На всіх цих рівнях є окремі проєкти. У Німеччині медіаосвіта тримається на освітянах-ентузіастах, адже у школах країни немає окремого предмету і це є викликом.
Далі учасники поспілкувалися з представниками Міністерства закордонних справ Німеччини з відділу України, Молдови та Чорноморського співробітництва. Вони повідомили, що до стратегії безпеки держави обов’язково входить боротьба з дезінформацією. Наголосили, що ведеться робота із соцмережами у яких представлена дитяча аудиторія — Тік Ток, Інстаграм.
Думки експертів.
МЗС Німеччини здійснює стратегічну комунікацію, в рамках якої дезінформація розглядається у двох ключових вимірах. Перший — це виклик демократії. Другий — вплив на дискредитацію держав, які беруть участь у російсько-українській війні.
МЗС намагається роз’яснювати та долати ці виклики. У Німеччині є мережа Міністерств, які працюють з громадськими організаціями, а вони вже взаємодіють з вчителями. До прикладу, такою роботою займається — Федеральне міністерство праці та соціальних питань Німеччини (Міністерство родини).
У другий день українські освітяни обмінялися досвідом з викладачкою Центру медіа- та цифрової грамотності університету Тонг-Джин Сміт та зі студентками з України — Олександрою та Дарією, які навчаються за програмою «Еразмус».
Пані Сміт розповіла про особливості викладання медіаграмотності в Німеччині. Зокрема про те, що кожна федеральна земля сама обирає стратегію медіаосвіти та впроваджує її. Тобто, немає єдиного закону, який діяв би на всіх 16-ти землях країни.
Цікава особливість полягає у тому, що якщо ви пройшли тренінги або будь-яке інше навчання на одній із федеральних земель, то ви не маєте права викладати за цими матеріалами та ділитися цими навичками на іншій федеральній землі.
Основні виклики на думку пані Сміт:
Відповідь на ці виклики — некомерційні організації, видавці, медіацентри, які займаються організацією тренінгів.
Олександра та Дар’я після початку повномасштабного вторгнення за обміном приїхали вчитися до Вільного університету Берліна. Вони кажуть, що навчання тут базується на практичній роботі та тісній співпраці студентів з викладачами. Вони проводять експерименти, працюють на результат.
Українки представили свій експеримент, який вони провели спільно зі студентами з Турції. Суть експерименту полягала у перевірці здатності аналізувати новини. Дівчата придумали план поширення фейкової новини, в яку повірили більшість зі студентів і лише дехто написав про те, що це фейк. Студенти дослідили які відчуття були у їхніх знайомих та друзів, коли вони прочитали новину та чому вони відмовилися від перевірки, або ж навпаки, чому не повірили.
Далі була розмова з розмова з проєктною групою з Центральної, Східної та Південної Європи, Федерального агентства з громадянської освіти. Метою колег є розробка таких пропозицій, які б допомогли досягти тих верств населення, яких складно охопити. Донесення основ політичної освіти, простими словами —навчання медіакомпетенціям.
Наприкінці другого дня учасники відвідали німецький Бундестаг. Дізналися про принципи взаємодії влади та суспільства, про прозорість німецької політичної системи. У приміщенні зберігається багато пам’яток історії з часів Другої світової війни, коли була зруйнована Берлінська стіна тощо.
Третій день розпочався з Медіамайстерні в Потсдамі (Medienwerkstatt Potsdam) та знайомства з директором Уте Партум, дослідницею і радницею з питань освіти Сабіною Мюллер-Бунзель та радником з питань освіти Уве Брайтенборн.
Медіамайстерня має багато проєктів для дітей та батьків, портал для молоді, паспорт канікул, дитячу карту міста. Школи звертаються до фахівців Медіамайстерні, аби вони створили концепцію розвитку медіаграмотності та взаємодії з медіа. Фахівці йдуть до школи та визначають потреби, дізнаються від адміністрації про їх запит. Завжди працюють з трьома групами: вчителі, учні, батьки. Намагаються допомогти встановити при цьому тісну комунікацію для подальшої взаємодії.
На завершення дня — неформальне спілкування з представниками неурядової організація зі сприяння медіа MICT. Експерти займаються підтримкою медіа по всьому світу. В Україні вони допомагають медіа інституційною та індивідуальною підтримують журналістів.
Четвертий день стартував «Уроками з поля: стратегічна комунікація для медіаграмотності». Провела майстер-клас Ксенія Ілюк, співзасновниця Let's Data. Медіаекспертка розповіла про ІПСО, які вони досліджують у організації.
«ІПСО — це операція у якої є чіткий початок і кінець, яка має на меті призвести до певної дії чи бездіяльності. До початку повномасштабного вторгнення співвідношення фейкової інформації українською мовою сягало 85/15%, зараз — це близько 60/40%. Це свідчить про те, що російські пропагандисти працюють на україномовне населення більш завзято, ніж на початку», — повідомила Ксенія.
Також вона відзначила, що «ворожий інформаційний вплив» — це новий термін, який зараз набуває популярності та поширення. І основне, що повинен кожен з нас робити, читаючи новини — це ставити собі питання: «До чого цей контент мене спонукає?». Таке просте питання допоможе оцінити мету повідомлення і подальші дії, додала медіаексперта.
Далі учасники дізналися про «Alex TV» — це суспільний мовник, який має власний освітній медіапростір, де всі бажаючі можуть випробувати себе у ролі журналістів. Фінансуються з обов’язкового податку, який для німців складає 18 євро на місяць. Згодом Катрін Ротемунд і Тім Боссе коротко окреслили програму медіаграмотності «Mabb».
У рамках зустрічей з перекладом допомагала Анастасія Магазова, українська журналістка у Берліні.
Нагадаємо, що вже восени 2023 АУП спільно з Центром медіа- та цифрової грамотності Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина) розпочне офлайн навчання для спеціалістів, які бажають мультиплікувати отримані знання для своєї аудиторії. Набір учасників буде оголошено всередині серпня 2023. Кількість місць до участі — 100. Не пропустіть можливість.
До зустрічі незабаром у Києві!
* Центр медіа- та цифрової грамотності (CeMIL) при Вільному університеті Берліна є частиною Інституту медіа- та комунікаційних студій та володіє найсучаснішою експертизою в галузі медіаграмотності. Має багаторічний досвід проведення тренінгів і досліджень з журналістами та науковцями з питань комунікації зі східноєвропейських країн. Він також успішно керував іншими проектами в рамках попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
