Ми отримуємо інформацію щосекундно і у величезних об’ємах. І це змушує замислюватися над тим, чи можна довіряти медіа і головне як перевіряти новини. Саме це обговорювали на дводенній П’ятій міжнародній науково-методичній конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи», що організувала Академія української преси за підтримки програми У-Медіа Інтерньюс-Нетворк.
Учасники заходу, представники освіти та освітніх організацій, розповіли про те, що означає для них мислити критично, а також як навчити цього дітей. Їх головна ідея - проблема медіаграмотності.
Медіаграмотність - це здатність відділяти правду від фейків, це спосіб протистояти маніпуляції і пропаганді. Сучасність змушує не сприймати багато інформації, а вміти вибирати якісну, аргументувати свої думки і робити висновки. Важливим аспектом є самонавчання для дорослих людей, а також привчання до цього дітей. Секретар Національної спілки журналістів Олександр Харченко наголосив, що ми постійно навчаємо дітей не їсти фаст-фуд, але якість інформації часто за своїми наслідками може бути набагато гострішою за фаст-фуд. Вона може калічити долі, цілі країни і покоління, змушує втрачати кордони. Ми про це забуваємо. Але впровадження такої освіти дає можливість активніше на цьому наголошувати. В Україні програма медіаграмотності почала впроваджуватися у 2010 році і набирає все більших обертів.
«Критично мислити - означає довіряти собі, а для цього потрібно вміти аналізувати. У нашому медіацентрі ми показуємо дітям фільми як потрібно вибирати інформацію, аналізувати, перевіряти її. Інформацію я перевіряю в Інтернеті, в офіційних джерелах, безпосередньо в книжках, або в перевірених соціальних мережах» - завідувач медіацентру «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки» Ковач Ірина Миколаївна.
«Критичне мислення – це , напевно, не довіряти нікому, це вміння аналізувати і робити власні висновки. Якщо чесно, я взагалі не дивлюся новини. Якщо щось трапляється, дивлюся тільки в соціальних мережах в групах, де це сталося» - учитель англійської мови Гамрецька Тетяна Ігорівна.
«Критично мислити – не означає довіряти комусь або не довіряти, це вміти вбирати інформацію і оцінювати її. Для перевірки інформації я обираю кілька джерел, або дізнаюсь у знайомих» - вчитель української мови, яка побажала не вказувати своє ім’я.
Особливим питанням є проблема медіаграмотності дітей. Для них важливо не лише розповідати, а й показувати візуально і практично. На тренінгу Тетяни Іванової «Інтерактивні методи викладання медіаосвіти», було показано як за допомогою тренінгів навчити педагогів та тренерів залучати дітей у ігровій формі до пізнання себе, а пізніше і до критичного мислення. Тетяна Іванова провела міні-тренінг «Хто купить 5 гривень за 1 гривню». Після того вона зазначила, що люди в групі по відношенню до неочікуваної ситуації поділяються на «яструбів», «страусів» та «голубів», тобто тих, хто виступає першим, тих, хто уникає небезпеки і тих, хто до кінця не визначився.
На додаток, тренери перевірили себе на скільки вони розуміють значення «медіаосвіченої людини і педагога» і як це застосувати до сучасних реалій. «Ми з колегами визначили, що на першому місці є інтелект і компетентність, але такими ж знаннями володіють і наші діти, які близько 8 годин на день проводять в інтернеті, а впевненість у собі і харизма у нас на останньому місці. На жаль, зазначені якості потрібні для проведення якісного тренінгу і навчання дітей, тож треба навчатися цьому»,- розповіла експерт із медіаосвіти і медіаграмотності Тетяна Іванова.
Важливим є те, що близько 150 педагогів не лише слухали про методи впровадження медіаграмотності у школі, а й стали ініціаторами власних виступів. Це є позитивною тенденцією для України.
Автор: Владислава Левицька, студентка
Київський університет імені Бориса Грінченка
Матеріал створений у рамках заходу “Медіалабораторія” Школи практичної журналістики Академії української преси, що підтриманий Українським медійним проектом (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією Інтерньюс за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
