20 травня відбувся вебінар «Нотатки для вчителя: абетка роботи з журналістами» за участі президента Академії української преси Валерія Іванова, в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» (компонент по роботі зі школами).
Говорили про те, як працівникам шкіл професійно комунікувати з представниками четвертої влади та не бути дискредитованими питаннями зі сторони преси.
«Коли-небудь інтерв’ю прийдеться дати кожному з нас, — запевняє Валерій Іванов, не думайте, що журналісти прийшли до вас, як друзі. Їхня мета — здобути потрібну інформацію. Апелюйте тільки до фактів, менше емоцій, менше суджень».
Професор Іванов нагадав про право на авторизацію інтерв’ю, якщо журналіст пише матеріал саме у такому жанрі: «Говоріть короткими фразами. Давайте відповідь тільки на запитання. Обов’язково кажіть на камеру ПІБ та посаду, щоб не було викривлень».
Нотатки для вчителя: основні напрямки
Побудова діалогу з пресою?
Журналісти обмежені в часі, вони завжди поспішають. Тому, даючи відповіді сконцентруйтеся на центральних повідомленнях, які ви хочете просувати. Не більше 5, максимум – 7. Короткі та змістовні фрази. Локанізм – ваш девіз! Якщо ви не компетентні чи не знаєте відповіді – так і скажіть, це нормально і краще, ніж висувати непідкріплені гіпотези. Ніхто не експерт в усіх областях.
Не вірте, що журналіст закінчив інтерв’ю і просить дати інформацію «не для друку». Журналіст – професійний комунікатор, його мета оволодіти інформацією часто виправдовує шляхи її отримання. Тому не ведіться на спілкування офрекордс. Врахуйте, українські стандарти журналістики шкутильгають. Ця обіцянка може бути не виконана. Абсолютно все, що говорите журналістові – може з’явиться у медіа.
Якщо Вас запросили до комунікації заздалегідь, ознайомтеся з медіа, який напрямок воно має, як журналіст висвітлює інформацію, почитайте його матеріли. Подумайте, які питання Вам можуть поставити, це легко передбачити. Зробіть нотатку ключових фраз на аркуші.
Підступні питання: як реагувати?
Журналіст може підводити вас до емоційних оцінок ситуації. Чітко дивіться на узагальнення. Якщо журналіст узагальнює просіть конкретизувати. У своїй відповіді проговорюйте запитання, яке Вам ставить журналіст. Не бійтеся відмовитися від коментування. Наприклад «Чи вважаєте ви, що у сутичці під час батьківських зборів винен класний керівник?» – Ваша відповідь, – «До сутички, яка сталася на батьківських зборах, я не маю відношення. Я не є свідком ситуації, моє коментування даної ситуації вважаю недоречним».
Помилковий вибір – вибір з кількох альтернатив. Не допускайте такого у своїй розмові. Якщо ви маєте точку зору – прямо говоріть. Гіпотетичні питання: «а от якби» – це маніпуляції. Не піддавайтеся їм.
Як запросити медіа на шкільний захід?
Журналістів треба кликати завжди. Рано чи пізно точно прийдуть! Знайте, що гостей цікавить подія лише на 20%. На 80% – це те, що вони отримують безпосередньої під час заходу: спілкування з дітьми, батьками, охоронцем. Це обов’язкова умова. Журналісти не будуть зациклені тільки на події. Якщо вони хочуть пройтися школою –не забороняйте, це краще ніж про вас не будуть говорити взагалі.
Запрошення – важливий елемент. Приділяйте велику увагу цьому. Ставте питання: чи подія буде цікава для журналіста? Яка історія зацікавить ваше місцеве медіа? Про це і пишіть з перших речень.
Пропонуйте обов’язково прес-релізи або пост-реліз – що було цікаво на події, хто що сказав, додайте знімки. Пишіть просто! Занурювання не треба, пташиною мовою також не говоріть. Ви втратите аудиторію. Аудиторія – це король. Вона диктує контент. Спитайте себе: які знання ви можете дати, якщо аудиторія має знання але вони хибні, як ви можете вплинути? Вся діяльність з медіа має бути на задоволення потреб цільової аудиторії. Знайте, хто ці люди.
Поведінка під час криз?
В інформаційну добу уникайте поведінки страуса. Ви не можете себе уберегти від негативу у сучасному просторі. Є вихід. Говоріть перші про негатив. Будьте тим першоджерелом, яке неможливо викривити. Інтерпретуйте по-своєму, щоб не сказали за вас. Не приховуйте правду. В нас час це нереально зробити. Правда від суб’єкта – ось ваша оборона та перевага. Краще всього коментувати в найближчі 6 годин.
Як готуватися? В голові або на папері має бути чітка дія під час кризи. Самі вирішіть, які форс-мажорні ситуації можуть бути у закладі та ваша позиція щодо них. Пропишіть, що можете сказати громадськості та журналістам, що хочете їм донести. Помилка – коли ви починаєте говорити, хто винен. Треба говорити, що відбулося та що робити. Не говоріть про винуватість ні свою, ні інших людей. Будь-яке виправдання – виглядає, як визнання вини.
Не вимагайте від медіа спростування інформації. Якщо ви будете спростовувати – ви будете повторювати та надавати додаткового розголосу ситуації. Не лийте воду на млин тих, хто вас звинувачує. Будьте в опозиції.
Проєкт "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність" виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольств США та Великої Британії, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією Української преси.
