Існує дискусія: блогер це професія чи хобі? Якщо вже опановувати цю справу, необхідно звернути увагу на всі її нюанси та переконатися, що це тобі підходить. Про аспекти модної професії говорили на семінарі «Відеоблогінг: між популізмом і журналістськими стандартами. Як створити унікальний контент» 26-27 червня 2019 року у Києві. Семінар організований Академією української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
Захід розпочав Володимир Олійник, менеджер проектів Фонду Фрідріха Науманна за Свободу. Він детально ознайомив учасників з діяльністю німецького Фонду, розповів, що сприяло формуванню його ліберальної політики. Фахівець зауважив, що «Нашою ключовою позицією є свобода слова — це домінуюче поняття ліберальної політики. Не менш важливим аспектом для Фонду є подолання корупції».
Володимир Олійник
Валерій Іванов
Президент Академії української преси Валерій Іванов відзначив, що блогер працює у сфері мережевої онлайнової комунікації, яка принципово відрізняється від усталеного, медійного середовища: «Слід зауважити, що журналіст, як правило, професіонал, а блогер не завжди. Для журналіста дотримання професійних стандартів обов’язкове, а блогер про них може навіть не знати».
«Відео-блог може бути відображенням не тільки думки з приводу якихось побутових питань, а й про громадські і публічні процеси в країні», — каже Олексій Мацука, засновник та головний редактор сайту «Новости Донбасса» та «Громадське телебачення Донбасу», — Думаю, що сьогодні завдання полягає в тому, щоб об'єднати два треки — політичний, громадський і побутовий, персональний. І таким чином залучати людей перед виборами в процеси, які забезпечують демократію в нашому суспільстві, — додає експерт. — Блоги про такі речі, як якість води, повітря, продуктів харчування, автодоріг і багато іншого допоможуть уряду більш вірно планувати свою діяльність і спиратися на оцінки реальних людей, а не ідеологію або партійний інтерес. Цей процес уже не зупинити — у всіх є телефон або планшет».
Олексій Мацука та Тетяна Коммунар
Тетяна Коммунар, режисер телевізійних проектів «Громадського телебачення Донбасу», зазначає: «На відміну від журналістики, яка спрямована на події, що важливі для більшості, блогосфера може дозволити собі зосередитися на особливостях і унікальності кожної людини». Також фахівець вважає, що блогер, особливо на початкових етапах своєї діяльності, вільний від нав'язаних суспільством очікувань і може створювати свій образ і свій власний інформаційний простір, при цьому нічим не обмежуючись.
«Власне, поширюючи інформацію, блогер може робити все те, що не може собі дозволити журналіст, опираючись на стандарти професії, — каже медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко, — Його діяльність не обмежує можливість, наприклад, розмірковувати з приводу різних питань, філософствувати на злободенні події, при цьому ігноруючи етичні норми. Інша сторона медалі полягає в якості цільової аудиторії, її довірі. Але, як показує практика, чим більше світогляд блогера резонує з думкою/вподобаннями підписників – тим більше у нього переглядів. Стриманість у подачі матеріалу, етичність, культура — це важливі, але другорядні параметри при визначенні унікальності. Аудиторія потребую свіжого підходу, неоднозначності у веденні блогу.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки
Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
