Вітання, друзі!
Підготували коротку серію розповідей про те, чим ми змогли бути корисними освітянам у напрямку медіаграмотності.
Ділимося цим у форматі історій успіху від респондентів нашого щорічного опитування.
Сьогодні до вашої уваги досвід вчительки та викладачки медіаграмотності
Світлани Пилипчук.
Якщо ви маєте натхнення та вбачаєте доречним поділитися з АУП своєю історією — давайте сконтактуємо. Ми поширимо вашу розповідь на наших ресурсах. Дуже цінно отримувати зворотній зв’язок від завзятих освітян. Це мотивує 😎
________________
«Завдяки АУП я змогла позитивно вплинути на значну кількість людей»
(с) Світлана Пилипчук
Моє ім’я Світлана Пилипчук. Хочу розказати про свої досягнення, які стали можливими завдяки курсу з медіаграмотності та ініціативам Академії української преси (АУП).
Я точно впевнена, що ставши тренеркою з медіаграмотності, завдяки АУП, в моєму житті доволі багато змінилося. Сертифікат з означенням мене як тренера навчання, стали початком вагомого ланцюжка подій. Хочеться вірити, що завдяки ним, я змогла позитивно вплинути на значну кількість людей.
Почну з початку. Влітку, коли наснаги до вчителювання бракувало, я пройшла навчання, успішною умовою завершення якого було передати отриманий досвід іншим. Тоді це було доволі серйозним викликом для мене, але водночас і передчуттям стати дотичною до чогось вагомого.
На початку навчального року я організувала вебінар для колег-хіміків. Вебінар пройшов добре, відгуки були чудові. Я досі пам’ятаю як це було. Так в світ полетіла моя перша «медіаграмотна» ластівка.
Далі я організувала для учнівства школи (старші класи) заняття-тренінг. Під час навчання, я їх познайомила з основними життєвими моментами, де можна, варто і критично необхідно проявляти медіаграмотність.
Моє навчання було завершене і підтверджене навчанням інших. Я розуміла, що хочу рухатися далі. І рухалась – крок за кроком, заявка за заявкою, спроба за спробою я таки змогла використовувати здобутті знання та поширювати їх серед інших.
Шукаючи можливості свого розвитку та користі для суспільства, стала викладачкою-волонтером для УТВ «Протон» (Львів). Було страшно і був надзвичайний синдром самозванця, я сумнівалася. Проте склала програму та почала навчати медіаграмотності.
Мене слухали, заняття тривали, люди дізнавалися актуальну для життя, здоров’я та ментального спокою інформацію. Напевне, моя лекторська онлайн-діяльність допомогла хоча б кільком зрілим особистостям сформувати нові навички. Я дуже ціную цей досвід і вдячна за нього.
Окрім викладацької діяльності, я не припиняю відстежувати діяльність АУП – моніторю анонси про заходи та нові видання. Приєднуюся до багатьох ініціатив. Із захопленням слухаю, надихаюся та вчуся. Долучаюся до конкурсів розробляю презентації, ігри та конспекти уроків.
Після тренінгів АУП, я не стала знати все про медіаграмотність, не стала гуру в темі, проте я поширюю свій досвід усіма шляхами. Багато моїх текстів виявились пронизані цією тематикою та її відголосками, було проведено багато тематичних розмов, і зроблено чимало висновків.
Я поширювала досвід серед учнівства на виховних годинах та бесідах: від чогось застерігала людей, писала тексти та створювала розробки.
Коли зрозуміла, що можу більше – зголошувалася, чи напрошувалася на виступи Врешті зробила свій вебінар. Зараз його переглянули майже триста людей. Чи вплинула я на світ глобально? Ні. Але, хочеться вірити, що серед тих людей, яким я щось розказувала про медіаграмотність, є хоча б кілька осіб, кому я допомогла змінити погляд та ставлення до інформації, її аналізу та інтерпретації. За теорією ймовірності на це є навіть непогані шанси.
P.S.
Я змогла передати свій досвід і знання. Всі мої кроки вперед в сфері медіаграмотності мають місце і сенс… і я впевнена, що вони будуть ще глобальніші.
Про мій досвід:
https://sciencechemistryps.blogspot.com/2022/08/blog-post_17.html
https://sciencechemistryps.blogspot.com/2021/10/blog-post_5.html
https://sciencechemistryps.blogspot.com/2021/05/unisef-padlet.html
https://sciencechemistryps.blogspot.com/2020/12/blog-post_94.html
