8-9 листопада 2016 року в Дніпрі відбувся дводенний семінар «Стандарти журналістики у висвітленні конфліктів», у якому взяли участь більше шістдесяти представників українських мас-медіа.
«Українська пропаганда призводить до катастрофічного падіння рівня довіри до українських медіа. За даними Інституту соціології НАН України майже половина українців не довіряють українським медіа – це не дзвіночок, це сирена, яка повинна розбудити українських журналістів» – заявив президент АУП професор Валерій Іванов. Він висловився про неефективність російської пропаганди: «Я не вірю в її ефективність. Мушу визнати, що вона відіграла свою роль на Донбасі та в Криму для мешканців, які ще не визначилася з екзистенціальним вибором. Але вона не змінила їхньої думки, душею вони були з Росією ще до війни. Дані опитувань про ставлення до Росії в різних країнах світу демонструють, що, крім небагатьох країн (Білорусь, Китай тощо), в усіх країнах ставлення до цієї країни погіршилося попри всі зусилля російської пропаганди».
Засновник суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня», голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий наголосив на тому, що не треба всіх учасників АТО називати героями, бо це девальвує поняття героїзму. «Є випадки, коли на фронті гинуть через власну необачність». Також експерт закликав всіх учасників дотримуватися стандарту балансу: «Подача точок зору всіх сторін є обов’язковою умовою роботи журналіста під час висвітлення конфлікту. Журналіст не повинен займати одну сторону, а має бути над подіями». Мостовий закликав учасників до абсолютної нейтральності у висвітленні конфліктів та підкреслив, що робота журналіста на 80% складається із перевірки джерел та фактів. Разом з тим експерт порадив обов’язково дотримуватися основних вимог до подачі матеріалів: точність, неупередженість, виваженість даних, висвітлення з точки зору загальнолюдських цінностей, не коментувати (тільки факти), подавати обережний аналіз причин та наслідків.
Польський журналіст видання «Газета виборча», лауреат премії Гранд-Пресс 2014 «Журналіст року», доктор Пьотр Андрусечко, який уже два роки висвітлює конфлікт в Україні зауважив, що намагається не коментувати, а описувати факти. І водночас підтвердив, що коли ти на місці події й під час обстрілу поміщаєшся шостим в окопі, розрахованому на двох, то репортаж не може бути безособовим. «Є журналісти, які якісно та об’єктивно висвітлюють події, а є публіцисти, які пишуть «фейки», публікують викривлену інформацію, займаються пропагандою». Пьотр розповів про випадки непрофесійної роботи офіційних джерел: «Прес-служба штабу АТО, проінформувала, що українські військові зайняли одне із сіл, де тривали бойові дії. Цю інформацію одразу опублікували багато українських медіа. Я із колегами поїхав туди. Українських військових ми там не бачили…»
Експерти розповідали про право на приватність військових та мирного населення, поранених та загиблих, внутрішньо переміщених осіб, про уникнення мови ворожнечі, права і обов’язки журналістів у період воєнної кампанії, а також про методи збору інформації, можливі маніпуляції фактами та медіаграмотність, яка особливо актуальна в сьогоднішній невизначеності, в умовах інформаційної війни та плюралізму в медіа.
Місцеві учасники зауважили, що основними проблемами в медійному ландшафті свого регіону є те, що часто інформація подається однобоко, є випадки використання мови ворожнечі. Відчувається дефіцит контенту для внутрішньо переміщених осіб. Журналісти потребують знань з конфліктно-чутливої журналістики.
Захід проведений Академією української преси спільно з Фондом Фрідріха Науманна за Свободу за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
