Академія української преси презентує чергові результати контент-аналізу новин (жовтень 2003 – квітень 2005) на провідних українських телеканалах в межах проекту «Моніторинг політичних новин».
Методом дослідження є контент-аналіз медійних матеріалів за один повний тиждень кожного місяця.
Проект виконується науковими колективами Академії Української Преси та Інституту соціології НАН України за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження" та Посольства США в Україні. Керівники проекту д.с.н. Наталія Костенко і д.ф.н. Валерій Іванов.
ПОЛІТИЧНІ НОВИНИ ПРОВІДНИХ КАНАЛІВ
УКРАЇНСЬКОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ
(17 хвиля)
В квітні ключові показники провідних каналів телебачення були такі: 1) обсяги внутрішньополітичних новин залишаються максимальними, 2) менше стало новин без посилання на джерело інформації, 3) більше повідомлень із двома точками зору, 4) ширше конфліктне тло обговорення подій, 5) більш повне інформування суспільства, увага до гострих проблем, 6) менше коментарів з боку журналістів
Лояльність до влади вступає у суперечку з традиційними стратегіями каналів. Це проявляється у високій увазі до владних структур, при цьому відкритість влади вимагає більше ефіру; "нова опозиція" виглядає невиразною, нечисленною, небагатослівною; у фокусі новин були контраверсійні події, ініційовані владною командою; присутні коди сумніву в ключових фігурах; відбулося зростання інтересу до опозиційних партій і героїв.
Політичні новини протягом чотирьох місяців 2005 року є “україноцентричними”: частка внутрішньополітичних новин складає майже половину усіх новинних повідомлень (49% у лютому та 43% у квітні), що співставимо із показниками періоду президентської виборчої кампанії. Найбільше орієнтований на внутрішні події канал Тоніс (55% у березні та 67% у квітні); найменше - ICTV (30% у березні та 31% у квітні). Починаючи з лютого зменшується частка новин про Україну без посилання на джерело інформації: з 11% у лютому до 7% у квітні, а також повідомлень з особистими коментарями журналістів (з 89% у грудні до 46% у квітні).
Найрезонансніші події тижня – арешт Б.Колесникова (14%), діяльність президента В.Ющенка (9%), соціальні проблеми й зростання цін (6%). Активно обговорюється діяльність прем'єр-міністра Ю. Тимошенко (5,3%) та її відкладений візит у Москву (4,2%), допити посадовців у МВС (4,4%), справа Г.Гонгадзе (4,2%). Як головна подія справа Б.Колесникова безумовно домінує в новинах ТРК Україна (19%) й на Тонісі (15%). Про виклик колишніх високопосадовців для дачі показань частіше говорять на УТ-1, Інтері, СТБ (9-10% та 3-4%). У новинах 1+1, Нового каналу, 5-го каналу - пильніший інтерес до роботи прем'єр-міністра Ю. Тимошенко, включаючи її дії щодо нафтотрейдерів й майбутньої поїздки в Росію (8-12%, у тому числі на 1+1 - 7% повідомлень про ціни на бензин, на Новому каналі - 7% про відкладення візиту в Москву, на 5-м каналі - 4% про її діяльність в цілому). У новинах Тонісу й Нового каналу більше уваги приділяють справі Г. Гонгадзе (7-8%), на ТРК Київ - проблемам місцевої влади (8%).
Дві точки зору на події представлені у 19% повідомлень (у березні 21%). У 2005 році неоднозначне представлення подій - найхарактерніша риса новинних програм на Тонісі, 1+1, Новому каналі та 5-му каналі. Найдискусійніші події – діяльність місцевих органів влади та справа Б.Колесникова (67% та 56% повідомлень із двома точками зору відповідно). З різних політичних перспектив розглядаються також події, пов'язані з новою опозицією, акціями протесту, реприватизацією, політичною реформою (33-38% із двома точками зору). Діяльність президента В.Ющенка подається однозначно і як головна подія і тоді, коли вона обговорюється в контексті головної. На діяльність прем'єр-міністра Ю. Тимошенко частіше подається кілька точок зору (50% повідомлень про візит у Москву, 33% повідомлень про закриту в Україні "кримінальну справу“ щодо неї, 8% повідомлень про діяльність в цілому). Деякі події з'являються як менш однозначні, коли про них згадують у контексті інших подій: коли йдеться про плівки М.Мельниченка чи Фонд “Україна” як про головні події повідомлень, то представлена одна точка зору, коли вони фігурують у якості додаткових - 20-25% повідомлень містять дві точки зору.
У 2005 році суттєво змінився контекст обговорення подій в телевізійних новинах. Якщо у листопаді 2004 року 15% повідомлень подавалися в позитивному контексті, то у лютому-квітні цього року частка таких повідомлень зменшилася до 5-7%. Водночас значно розширився конфліктний, тобто дискусійний контекст – з 29% у грудні 2004 до 42-44% у березні-квітні 2005.
У квітні серед основних політичних інститутів суспільства лідирують президент і силові відомства, що згадуються в кожному четвертому повідомленні про Україну (25-26%). Причому, увага до інституту президентства, як показали новини в лютому-квітні 2004 р., має тенденцію знижуватися (41% у лютому, 32% у березні), увага до силових відомств залишається стабільною (22-25%). Майже такою ж є поточна увага й до місцевих органів влади (22%). Протягом року зростає увага до Суду - з 14% у лютому до 18% у березні та 19% у квітні. Увага до Секретаріату президента України постійна, нейтральна за оцінками й охоплює 3% повідомлень – такою ж у 2004 року була увага новин до Адміністрації президента Л.Кучми
Поміж колективних політичних суб’єктів вперше за рік лідером уваги стала опозиція: Регіони України (5%), опозиція в цілому (4%), СДПУ (о) – 3%. “Наша Україна” згадується у 2% повідомлень. Як правило, різні політичні сили представлені в позитивно-нейтральному контексті. Найбільшою часткою негативних чи іронічних оцінок характеризується “нова влада” – 2%.
Квітневі лідери уваги серед політичних персон - В.Ющенко (22% проти 30% у березні), Ю.Тимошенко (14% у квітні та березні) й Б.Колесников – 13%. Увага до В.Януковича залишається майже незмінною – 9% у лютому та по 7% у березні та квітні. Якщо серед політичних партій в новинах частіше згадуються опозиційні (у цілому 59% серед усіх згадувань про партії, причому протягом трьох останніх місяців цей показник зростає - з 45% у лютому), то серед політичних персон переважають члени “команди” В.Ющенка – 63% (68% у лютому). Якщо ряд гравців, які зійшли з політичної сцени, такі як І. Бакай та С. Ківалов, оцінюються в новинах переважно іронічно чи негативно, то найконтроверсійнішими персонами квітня можна вважати Б.Колесникова (4% усіх його оцінок мають позитивний характер, а 40% - негативний чи конфліктний), а також В. Януковича (15% - позитивних оцінок проти 19% іронічних чи негативних). Серед "нової влади" сумнівні оцінки одержують Р.Зварич і С.Піскун: кожна третя-четверта їхня оцінка - конфліктна, а у Ю.Тимошенко - кожна шоста. В цілому, представники опозиції частіше оцінюються в новинах іронічно\конфліктно чи негативно: 28% конфліктних оцінок проти 8% у представників “нової влади”. Мінімальний розрив у сумнівних оцінках опозиції та діючої влади характерний для ТРК Україна (17% проти 13%), максимальний - для Нового каналу, Тонісу, 1+1, СТБ (31-38% проти 6-12%)
Частка синхрону президента В.Ющенко в квітні 9%/872сек (у березні 8%/1021сек) і є такою ж, як у членів його “команди” - В.Стретовича та Є.Червоненко, а також Ю.Ключковського (9-10%). Стільки ж, скільки президент, говорить в ефірі Ю.Тимошенко (8% у квітні та березні, 862сек/719сек). У порівнянні з березнем дисбаланс у доступі до ефіру між представниками влади й опозиції дещо збільшився: частка загального синхрону опозиції у березні складала 18%, а в квітні 15%. Найбільший доступ до ефіру опозиція має на каналах Інтер (34%), Новому каналі (27%), ТРК Україна (22%), ICTV (22%)
У цілому, протягом трьох місяців правління нової влади канали за допомогою новин демонструють до неї лояльність, приділяючи високу увагу основним її структурам, транслюючи переважно нейтральний імідж, надаючи великий обсяг ефіру. Політики, що найкритичніше оцінюються в новинах, – це представники старої влади й нової опозиції. Проте, підвищена увага до контраверсійних подій, пов'язаних з діями команди президента, сумнівні оцінки деяких її ключових фігур й узагальненого образу "нової влади", зростання інтересу до опозиційних партій свідчать про те, що стратегіям каналів не притаманна виняткова політична прямолінійність, вони дотримуються власних правил, претендуючи на функції політичних гравців.
За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь до Академії Української Преси:
