Звіт про навчальний візит до Швеці, Данії та Фінляндії з метою ознайомлення з підходами до медіаосвіти
17-25 вересня 2011 р. за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувся стаді-візит з метою вивчення стану впровадження медіаосвіти до Швеції, Данії та Фіняндії.
Країна Організація з якою була проведена зустріч
Швеція
Стокгольм Медіа центр найтиражніших шведських газет – ранкової Dagens Nyheter,(www.dn.se) та вечірньої Expressen, (www.expressen.)
Стокгольм Громадська організація Медіа компас (www.mediekompass.se),
Директор Урсула Ендстром
Флемінсберг Міжнародний кліринг хауз для дітей, молоді та медіа Нордичного інформаційного центру досліджень медіа та комунікації
Проф. Сесілія фон Фелітцен, Координатор наукових програм
Кальмар FOJO – міжнародний медіа інститут
Директор Каріна Ромаре
Кальмар Гімназія Стагнеліуса
Директор гімназії, вчителі, учні
Кальмар Ресурсний центр з кіноосвіти для молоді
Менеджер центру, кіно педагог Магнус Ендвал
Кальмар Медіа центр газети Барометр ( місцева газета м.Кальмар)
Медіа педагог і медіа консультант Горен Андерсен
Данія
Копенгаген Данський кінонститут
Відділу по роботі з дітьми та молоддю
Керівник відділу, редактор дидактичних матеріалів для кінопедагогів
Фінляндія
Хельсінкі ГО Фінське суспільство для медіосвіти
Майе Лайне – координатор організації,
Ауті Фрізі – віце-президент Асоціації шкіл Фінляндії
Ханна Волман – координатор веб-сайту та програми КЕЛАМО
Лаурі Тітко –член Комісії з класифікації кіно та телепродукції
Хельсинкі Асоціації газет Фінляндії, проект Газети для освіти
Йонна Толонен, координатор
Програма навчального візиту була побудована таким чином, щоб максимально ознайомитись з діяльністю навчальних, дослідницьких державних інституцій та громадських об»єднань, які опікуються питаннями медіаосвіти. Серед них - провідний дослідницько-ресусний центр, бібліотека та центр видавничої справи в сфері медіаосвіти – Міжнародний кліринг хауз для дітей молоді , частина Нордікома - інформаційно-дослідницького центру 5 північних країн в сфері комунікації.
Також значна увага була присвячена перебуванню в місцях, де безпосередньо відбуваються навчання з медіаосвіти – як в гімназії, де учні вивчають медіа, так і медіацентрах приватних друкованих видань, які вже значний період часу працюють над тим, щоб молода аудиторія не втратили навички читання а з ними заодно і високий рівень розуміння свободи висловлювань та преси, який є частиною, можна навіть сказати, побутової культури північної Європи.
Основні висновки, які можуть бути впроваджені в Україні
Основна теза з якої виходили всі відвідані нами організації, що сьогодні середній час спілкування дитини з медіа складає 6-7 годин на добу, отже саме медіа є на сьогодні головним інструментом освоєння реальності і суспільство має реагувати на нові обставини.
1.Система медіаосвіти в Північній Європі не передбачає вивчення питань медіа лише в рамках одного предмету. Тут медіа вивчаються як інтегровані в програми:
вивчення шведської чи фінської мови, проте предмет передбачає не лише вивчення мови, як системи вживання, словотвір, фонетику чи морфологію, як це в Україні, а охоплює значно ширше коло питань до яких входять історія, література, сучасна історія країни
social science
Також медіа з фокусом на оволодіння мовою меді через створення медіатворів є істотною частиною програм гуманітарних гімназій ( старші класи).
2. Викладачі мають дотримуватись стандарту, якими знаннями та навичками учень має оволодіти після завершення курсу, але вільні в вибору яким чином досягнути цього. Тому учасники візиту спостерігали, що, досить часто, вчителі гімназій чи педагоги медіа центрів самі є авторами посібників ( виданих) за якими навчаються їх учні. Себто, ми спостерігали самостійність, розуміння високої місії викладача, зацікавленість і бажання не просто проводити заняття, а й займатись розробками посібників.
3. Одним з наймогутніших гравців в сфері медіосвіти є власне сама індустрія медіа. Так наприклад Асоціації газет країн Північної Європи вже більше 10 років, як започаткували і все більше опікуються ( з приходом нових медіа) систему медіа центрів, які існують фактично при кожному виданні. Це спеціально обладнані комплекси, де школярі округи, де поширюється газета приходять на заняття, вивчають організацію праці в редакції, отримуються навички з підготовки газети ( верстка, інтерв»ювання, підготовка репортажу тощо). Лише коротко перечислимо основні напрямки проектів «Газети в освіті», які діють в Північній Європі:
- підготовка щотижневих планів медіа освітніх уроків;
- вільний доступ до газет з боку шкіл та педагогів;
- постійнодіюча система навчання для учнів безпосередньо в редакціях;
- підготовка спеціальних практичних посібників для поширення
- публічні акції та події ( наприклад Тиждень газети) в Фінляндії
- проведення спеціальних акцій та програм для молоді, яка покидає домівку і починає жити самостійно
Звичайно, в описаних випадках ми маємо справу з систему ЗМІ,які мають найвищий індекс в сфері свободи слова з соціально-відповідальною індустрією. Але безумовно, що в основі діяльності партнерство ЗМІ та школи, випадки якого в Україні достатньо рідкісні.
4. Один з основних підходів – це вивчення медіа через створення медіа текстів, тобто виробництво медіатворів. Тому дуже важлива складова медіаосвіти – це он-лайн ресурси, форуми, де можна виставити власну роботу, отримати відгук, отримати інформацію про розвинену систему кіно- та медіа фестивалів для молоді тощо.
5. Окрім суто «польової роботи» з організації показів, візитів, ділових ігор для дітей, дуже важлива складова медіа освітньої діяльності – дидактичні матеріали, кейси, ілюстрації, навчальні фільми, комп’ютерні програми, які поширюють всі відвідані нами організації.
Ще одна необхідна умова – це постійні моніторинги, соціологічні дослідження стосовно спілкування дітей і медіа.
6. Джерела фінансування програм з медіосвіти – це переважно державні кошти через систему кіно інститутів, чи інститутів, тобто недержавних організацій ,які отримують державну дотацію і провадять державну політику в сфері культури та освіти. Кошти з боку провідних гравців індустрії медіа – як у випадку з асоціаціями газет. Значну роль відіграє також ентузіазм і суспільна ангажованість викладачів шкіл та медіа консультантів і медіа- та кіно педагогів, які працюють з дітьми.
Проекти, які були заплановані безпосередньо під час візиту
1. Були проведені переговори з FOJO медіа інститутом – найбільшим навчальним центром для журналістів Північної Європи про співпрацю щодо організацію навчального візиту українських медіа педагогів до Швеції. Позаяк дуже важливо побачити як практично відбуваються заняття з медіосвіти.
2. В рамках діяльності з проведення регіональних семінарів для медіа педагогів,які викладають предмет «медіаосвіта» в українських школах ( 80 осіб) було запрошення для прочитання лекцій декілька фахових медіа консультантів.
3. Асоціації газет закликали приєднатись українську асоціацію до Комітету молодих читачів, який діє в рамках Всесвітньої асоціації газет
Звіт про навчальний візит до Швеці, Данії та Фінляндії з метою ознайомлення з підходами до медіаосвіти
17-25 вересня 2011 р. за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувся стаді-візит з метою вивчення стану впровадження медіаосвіти до Швеції, Данії та Фіняндії.
Країна Організація з якою була проведена зустріч
Швеція
Стокгольм Медіа центр найтиражніших шведських газет – ранкової Dagens Nyheter,(www.dn.se) та вечірньої Expressen, (www.expressen.)
Стокгольм Громадська організація Медіа компас (www.mediekompass.se),
Директор Урсула Ендстром
Флемінсберг Міжнародний кліринг хауз для дітей, молоді та медіа Нордичного інформаційного центру досліджень медіа та комунікації
Проф. Сесілія фон Фелітцен, Координатор наукових програм
Кальмар FOJO – міжнародний медіа інститут
Директор Каріна Ромаре
Кальмар Гімназія Стагнеліуса
Директор гімназії, вчителі, учні
Кальмар Ресурсний центр з кіноосвіти для молоді
Менеджер центру, кіно педагог Магнус Ендвал
Кальмар Медіа центр газети Барометр ( місцева газета м.Кальмар)
Медіа педагог і медіа консультант Горен Андерсен
Данія
Копенгаген Данський кінонститут
Відділу по роботі з дітьми та молоддю
Керівник відділу, редактор дидактичних матеріалів для кінопедагогів
Фінляндія
Хельсінкі ГО Фінське суспільство для медіосвіти
Майе Лайне – координатор організації,
Ауті Фрізі – віце-президент Асоціації шкіл Фінляндії
Ханна Волман – координатор веб-сайту та програми КЕЛАМО
Лаурі Тітко –член Комісії з класифікації кіно та телепродукції
Хельсинкі Асоціації газет Фінляндії, проект Газети для освіти
Йонна Толонен, координатор
Програма навчального візиту була побудована таким чином, щоб максимально ознайомитись з діяльністю навчальних, дослідницьких державних інституцій та громадських об»єднань, які опікуються питаннями медіаосвіти. Серед них - провідний дослідницько-ресусний центр, бібліотека та центр видавничої справи в сфері медіаосвіти – Міжнародний кліринг хауз для дітей молоді , частина Нордікома - інформаційно-дослідницького центру 5 північних країн в сфері комунікації.
Також значна увага була присвячена перебуванню в місцях, де безпосередньо відбуваються навчання з медіаосвіти – як в гімназії, де учні вивчають медіа, так і медіацентрах приватних друкованих видань, які вже значний період часу працюють над тим, щоб молода аудиторія не втратили навички читання а з ними заодно і високий рівень розуміння свободи висловлювань та преси, який є частиною, можна навіть сказати, побутової культури північної Європи.
Основні висновки, які можуть бути впроваджені в Україні
Основна теза з якої виходили всі відвідані нами організації, що сьогодні середній час спілкування дитини з медіа складає 6-7 годин на добу, отже саме медіа є на сьогодні головним інструментом освоєння реальності і суспільство має реагувати на нові обставини.
1.Система медіаосвіти в Північній Європі не передбачає вивчення питань медіа лише в рамках одного предмету. Тут медіа вивчаються як інтегровані в програми:
вивчення шведської чи фінської мови, проте предмет передбачає не лише вивчення мови, як системи вживання, словотвір, фонетику чи морфологію, як це в Україні, а охоплює значно ширше коло питань до яких входять історія, література, сучасна історія країни
social science
Також медіа з фокусом на оволодіння мовою меді через створення медіатворів є істотною частиною програм гуманітарних гімназій ( старші класи).
2. Викладачі мають дотримуватись стандарту, якими знаннями та навичками учень має оволодіти після завершення курсу, але вільні в вибору яким чином досягнути цього. Тому учасники візиту спостерігали, що, досить часто, вчителі гімназій чи педагоги медіа центрів самі є авторами посібників ( виданих) за якими навчаються їх учні. Себто, ми спостерігали самостійність, розуміння високої місії викладача, зацікавленість і бажання не просто проводити заняття, а й займатись розробками посібників.
3. Одним з наймогутніших гравців в сфері медіосвіти є власне сама індустрія медіа. Так наприклад Асоціації газет країн Північної Європи вже більше 10 років, як започаткували і все більше опікуються ( з приходом нових медіа) систему медіа центрів, які існують фактично при кожному виданні. Це спеціально обладнані комплекси, де школярі округи, де поширюється газета приходять на заняття, вивчають організацію праці в редакції, отримуються навички з підготовки газети ( верстка, інтерв»ювання, підготовка репортажу тощо). Лише коротко перечислимо основні напрямки проектів «Газети в освіті», які діють в Північній Європі:
- підготовка щотижневих планів медіа освітніх уроків;
- вільний доступ до газет з боку шкіл та педагогів;
- постійнодіюча система навчання для учнів безпосередньо в редакціях;
- підготовка спеціальних практичних посібників для поширення
- публічні акції та події ( наприклад Тиждень газети) в Фінляндії
- проведення спеціальних акцій та програм для молоді, яка покидає домівку і починає жити самостійно
Звичайно, в описаних випадках ми маємо справу з систему ЗМІ,які мають найвищий індекс в сфері свободи слова з соціально-відповідальною індустрією. Але безумовно, що в основі діяльності партнерство ЗМІ та школи, випадки якого в Україні достатньо рідкісні.
4. Один з основних підходів – це вивчення медіа через створення медіа текстів, тобто виробництво медіатворів. Тому дуже важлива складова медіаосвіти – це он-лайн ресурси, форуми, де можна виставити власну роботу, отримати відгук, отримати інформацію про розвинену систему кіно- та медіа фестивалів для молоді тощо.
5. Окрім суто «польової роботи» з організації показів, візитів, ділових ігор для дітей, дуже важлива складова медіа освітньої діяльності – дидактичні матеріали, кейси, ілюстрації, навчальні фільми, комп’ютерні програми, які поширюють всі відвідані нами організації.
Ще одна необхідна умова – це постійні моніторинги, соціологічні дослідження стосовно спілкування дітей і медіа.
6. Джерела фінансування програм з медіосвіти – це переважно державні кошти через систему кіно інститутів, чи інститутів, тобто недержавних організацій ,які отримують державну дотацію і провадять державну політику в сфері культури та освіти. Кошти з боку провідних гравців індустрії медіа – як у випадку з асоціаціями газет. Значну роль відіграє також ентузіазм і суспільна ангажованість викладачів шкіл та медіа консультантів і медіа- та кіно педагогів, які працюють з дітьми.
Проекти, які були заплановані безпосередньо під час візиту
1. Були проведені переговори з FOJO медіа інститутом – найбільшим навчальним центром для журналістів Північної Європи про співпрацю щодо організацію навчального візиту українських медіа педагогів до Швеції. Позаяк дуже важливо побачити як практично відбуваються заняття з медіосвіти.
2. В рамках діяльності з проведення регіональних семінарів для медіа педагогів,які викладають предмет «медіаосвіта» в українських школах ( 80 осіб) було запрошення для прочитання лекцій декілька фахових медіа консультантів.
3. Асоціації газет закликали приєднатись українську асоціацію до Комітету молодих читачів, який діє в рамках Всесвітньої асоціації газет
