На озброєнні в кремлівської пропаганди багато методів і технік для досягнення своїх цілей. Одна з них спрямована на поширення «зради», страхів і розбрату всередині країни.
Аби розхитати ситуацію в українському тилу, російські пропагандисти використовують такі резонансні та чутливі теми, як: корупція, економічний стан, енергетична (не)стабільність, (не)безмежна підтримка Європи, (не)безпека життю та здоров'ю людей, міграційні настрої тощо – усе те, за допомогою чого можна підтримувати напругу в суспільстві, посіяти сумніви, обурення чи паніку.
Окрім продукування відвертих фейків і свідомого викривлення реальності, цього разу технологи пропаганди вдаються до використання так званої напівправди. Річ у тім, що брехня в чистому вигляді відштовхує. Але якщо змішати її з правдою, повторити тричі та додати емоційного забарвлення – виходить зброя масового обману.
Мети в такої пропаганди дві. Перша й основна – похитнути підтримку суспільством військово-політичного керівництва, дій українського уряду тощо. В ідеалі – змінити «київський режим» в особі Зеленського, якому пророчать загибель від рук повсталих проти нього українців.
Друга й опосередкована мета – відвернути увагу від реального ворога, розмити значущість власної відповідальності за економічні проблеми, які переживає Україна внаслідок вторгнення росії. А також ще раз підкреслити тезу про те, що Україна – це фейлстейт, тобто всередині все так погано, що росія веде війну аби «допомогти нещасному населенню».
Фейк 1. Українських військовополонених після повернення чекає в’язниця або фронт, бо політична вигода для української влади вища за гуманізм
Так, щойно росія зриває черговий обмін полоненими, у кремлівських ЗМІ з'являється інформація про те, що українських військовополонених після повернення чекає в’язниця або повернення на фронт. Пропагандисти поширюють її своїм улюбленим методом – від офіційної особи. У цьому випадку нею стала уповноважена з прав людини в рф Тетяна Москалькова.
Вона комунікує з аудиторією як «своя людина» і робить це із надмірною чутливістю: «С большой тревогой отмечаю, что процесс обмена военнопленными с украинской стороной идет не так, как бы хотелось». Техніка полягає в тому, що рівень довіри аудиторії підвищується, якщо говорити з нею «її мовою» у відповідній тональності.
Далі у тексті використовується метафора як інструмент для покращення сприйняття. Зрештою читач запам'ятає «крик душі» дружин і матерів, а також виокремлену в тексті візуально вигадану причину – «політична вигода для української влади вища за милосердя та гуманізм». І, звісно, наративний висновок – «тривале позбавлення волі або знову ризикувати життям заради київських політиків».
Провокування несхвалення – ця техніка використовується, щоб переконати аудиторію виступити проти і не «ризикувати життям заради київських політиків».
Ба більше, нещодавно колеги з Тexty.org.ua виявили 14 фейкових Telegram-каналів українських військових підрозділів, що прямо чи завуальовано поширюють ворожі наративи, сіють «зраду», сумніви та розганяють паніку. В них чимало емоційної та не аргументованої критики дій командування, влади, партнерів країни тощо.
Вочевидь, це робиться з метою підірвати моральний дух і військових, і цивільних, а також підбурити військових перестати воювати.
Фейк 2. В Україні процвітає безмежна корупція, але корумпованому режиму незабаром кінець
Пропагандисти ніколи не втрачають нагоду звинуватити українську владу в наживі на війні. До того ж, активно запрошують коментаторів, які охоче розповідають про «корупцію під час війни» і нову стіну між президентською партією «Слуга народу» і українським народом. Серед таких – ексрегіоналка Інна Богословська, «слуга» у вигнанні Олександр Дубінський та російські політичні експерти, що «спеціалізуються» на темі України.
Цікаво, що окрім пересічного українця, в якого російська пропаганда намагається викликати недовіру до керівництва держави й державних інституцій, іншим об'єктом вона обирає звужену, але активну і платоспроможну аудиторію: підприємців, фермерів, працівників галузі ІТ. «Антиукраїнські дії спрямовані проти українського народу. Діяльність економічного блоку команди Зеленського з початку його каденції спрямована на знищення класу підприємців, знищення класу дрібних землекористувачів, знищення незалежних айтівців», – пише Украина.ру.
До слова, пропагандисти вправно використали емоційний коментар Юлії Тимошенко стосовно змін до Закону про державну підтримку інвестиційних проєктів і спродукували контекст про «формування в країні нової олігархії з новими офшорними зонами» і те, що «середній та малий бізнес оплачуватиме всі тяготи війни».
Ця лінія міркувань доповнюється фейковими вкидами, що Зеленський та інші політики розбагатіли на мільярди доларів у 2022 році. Для достовірності джерелом інформації вказуються такі авторитетні медіа, як Forbes, ВВС. Автори цих фейків добре знають: навіть якщо потім інформацію буде спростовано, ця техніка все одно добре вплине на суспільну свідомість і буде здатна підірвати репутацію опонента.
Водночас російська пропаганда працює на зовнішнього споживача, зокрема США, ЄС. Вона намагається продемонструвати корумпованість української влади, мінімізувати підтримку Заходу та нівелювати всі зусилля України на шляху до ЄС чи НАТО.
Так, приміром, у липні 2023 низка росЗМІ вкотре спробувала підвести до перспективи скорочення допомоги з боку США. А вже в серпні «спрогнозувала» вкрай негативну реакцію Володимира Зеленського на допомогу Тайваню з боку США і перерозподіл коштів, призначених для України. Ця кампанія повністю побудована на статті в InfoBRICS за авторства Драго Босніча, який репрезентує себе як «незалежний військовий аналітик», називає Зеленського фронтменом «нескінченно корумпованого київського режиму» і висловлює вигідну для росії версію подій.
Фейк 3. Благодійні фонди накопичують великі суми коштів на рахунках і не спрямовують їх на допомогу військовим
Волонтерство в Україні та його ефективність – це унікальний феномен. Самоорганізація людей, рівень підтримки у суспільстві та результати роботи є фантастичними. Робота волонтерів та благодійних фондів стала одним із факторів успіху України у протистоянні російській агресії. Звичайно, така сила України лякає росіян і є для них максимально незручною, а отже стає важливою ціллю для нападок пропагандистів.
До прикладу, у мережі поширюється відео, на якому за їх виразом «дівчина-україночка» розповідає про нібито шахрайство з боку благодійних фондів України. Обурення в неї викликають кошти на рахунках фондів Сергія Притули, «Янголи Азову» та інших, які вони нібито не витрачають на потреби ЗСУ.
«Нас дурять всюди. Кому ми донатимо?»
95,5 тис. переглядів у Telegram-каналі Украина.ру
У такий спосіб російська пропаганда розганяє тезу, що довіряти не можна нікому, і людям немає сенсу надсилати пожертви надалі та допомагати волонтерам (читай – армії).
Стосовно благодійних фондів застосовується техніка стереотипів або, інакше кажучи, навішування ярликів і звинувачень. Наприклад: до статті про ймовірну корупцію у Міноборони додано абсолютно нафантазований абзац про волонтерів.
«Примітно, що аналогічним способом заробляють багато українських волонтерів. Вони оголошують збирання коштів серед населення на купівлю безпілотників для армії, а потім просто зникають із грошима», – акцентує Царьград ТВ.
Фейк 4. Нова хвиля біженців до Європи
«Наше джерело повідомляє, що всі, хто повернувся зараз із ЄС в Україну, знову можуть сформувати чергову хвилю біженців, якщо РФ посилить ракетні удари по енергетичній інфраструктурі», – повідомляє проросійський канал «Легитимный» своїм фоловерам в українському сегменті Telegram.
Цей допис зібрав майже 554 тис переглядів і є ілюстрацією безпідставного розхитування ситуації. Насамперед, на недостовірність інформації вказує наявність анонімного джерела. Далі зроблено спробу налякати читача тим, що країна повністю «замре» і почнуть розвиватися негативні ситуації всередині держави.
Зокрема, пропаганда малює такі наслідки для українського суспільства, як: посилення безробіття, зростання бандитизму, бідності, підвищення смертності, зниження вартості гривні, встановлення системи розподілу продуктів за талонами в магазинах, а замість процвітаючих міст – холодні кам'яні джунглі, де люди грітимуться біля бочок.
При цьому пропаганда уникає згадок, що весь цей час росія продовжує спрямовувати ракетні удари по українській інфраструктурі, включаючи енергетичну. Прийом, за якого причинно-наслідковий зв'язок ототожнюється з чим завгодно, але не з діями агресора.
Мова пропагандистів теж стає більш агресивною щодо України та українців: «Усі ці негативні кейси, які змусять тих, хто повернувся, знову покинути Україну, бо бути жебраком у ЄС – безпечніше, тепліше і «ситніше», ніж на батьківщині. Хоча ЄС не дуже раді цьому і скорочують усю допомогу, щоб відбити бажання українців їхати до Європи, бо на них там ніхто не чекає».
Тобто завдання пропагандистської діяльності полягає в тому, щоб переконати українців у безвиході. А також закріпити установки апатії, страху та розчарування.
До речі, пригадуєте, як минулого року росія просувала фейк про те, що Британія, Польща, Нідерланди втомилися від українців і виганяють вимушених переселенців на вулиці? Це ще раз свідчить про циклічність фейків з року в рік, але в нових інтерпретаціях.
ВИСНОВКИ
Величезна машина роспропаганди завжди готова використати наш стан втоми й емоційних гойдалок на свою користь. Стратегічно окрема її гілка заточена на те, щоб дестабілізувати ситуацію всередині країни, дискредитувати чинну українську владу і позбавити її підтримки суспільства (внутрішній об'єкт пропаганди) так само, як і підтримки західними партнерами (зовнішній об'єкт пропаганди).
Тактично серед її завдань – дезінформувати населення та військових про реальну ситуацію в країні / економіці / на фронті тощо, створити паніку і масовий психоз, подолати бажання українського суспільства до боротьби, розпалити ворожнечу та конфлікти між різними групами. Власне, це і є операції психологічної війни заради війни.
З цією метою вона використовує поширений метод, що полягає в міксуванні тверджень, частина з яких є правдою, що легко перевірити, а частина – замовчується, спотворюється чи є цілковитою брехнею. Але все загалом подається як істина. При цьому неодноразове повторення потрібних тверджень, наративів – а це також популярний метод пропаганди – сприяє кращому запам'ятовуванню аудиторією, діє на підсвідомість.
Від того, наскільки ефективними виявляються ці методи пропаганди, безпосередньо залежить суспільно-політична стабільність в Україні. Тож протидія дезінформації і відповідальне споживання інформації зараз – питання нацбезпеки.
