Проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» продовжує серію вебінарів з обміну досвідом щодо інтеграції інфомедійної грамотності у викладанні різних предметів. Цього разу ми зустрілися зі знавцями культури та мистецтва. Говорили про те, що використання досвіду різних предметів та можливість інтегрувати різні елементи інфомедійної грамотності — це якраз ті можливості, які необхідні у сучасному підході до навчання. Адже мистецтво – невід’ємна складова нашого життя, це частина величезного медіапростору.
Менеджерка проєкту по роботі з ІППО та ЗВО, Олена Тараненко відзначила, що шкільний предмет «мистецтво» сьогодні знаходиться в стані реформування, згідно до варіантів інтеграції з іншими гуманітарними предметами в проєкті стандарту базової середньої освіти, і це відкриває перед нами нові можливості, саме з інтеграції інфомедійної грамотності, бути ще більш мобільними і гнучкими, ніж це передбачає реформа: «Наші з вами наробки, можна сказати, йдуть абсолютно «в ногу» з реформою Нової української школи і навіть трошки випереджають її. Інтеграція інфомедійної грамотності є зв’язною ланкою між різними предметами, досвідом колег та їхніми можливостями».
«Саме предмет «мистецтво» — розробки наших уроків і вправ – першими, з комплексу п’яти предметів, отримали гриф МОН і вже найближчим часом з’являться у відкритому доступі», — додала експертка.
Як інтегрують інфомедійну грамотність наші учасники?
Наталія Лємешева (Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників)
«Інтегровані уроки справді роблять освітній процес цікавим. Їхнє проведення є необхідним для цілісного сприйняття світу і себе, осмислення явищ навколишньої дійсності. Для того, щоб побудувати інтегрований урок, потрібно знайти взаємодію різних наук та натхнення нових підходів для цілісного бачення. Для того, щоб розробити інтегрований урок, треба зануритися у різні програми і сформулювати провідні міжпредметного характеру, освітні лінії навчальних предметів, які поєднаються. Далі, наступна сходинка — це здійснення і посилення практичної спрямованості предметів на основі реалізації горизонтальних і вертикальних взаємозв’язків. Ну і, звісно, що верхньої сходинкою є використання загальнонаукових методів пізнання: досвіду, спостереження, гіпотези, експерименту — всі ці практичні дії є вершиною майстерності інтегрованого навчання».
Декілька практичних лайфхаків:
Олена Тараненко (менеджерка проєкту IREX — компонент ЗВО та ІППО)
«Що нас цікавить найбільше? Це те, що і мистецький, і журналістський текст є інтерпретацією події, має певну суб’єктивність і звісно, розуміння того, щоб будь-яка позиція, якщо вона аргументована, має право брати участь у дискусії. Але дискусія не може розвиватися без аргументів або без розуміння того, що будь-яка позиція є інтерпретація, суб’єктивна певним чином, а не абсолютна істина в останній інстанції. Звісно, що коли учні працюють не тільки з підручником, а з цікавими, іноді й сенсаційними фактами, то вони вчаться перевіряти інформацію набагато ефективніше».
Вікторія Піщанська (Дніпровська Академія неперервної освіти)
«Для того, щоб вчителі зрозуміли, яким чином можна інтегрувати інфомедійну грамотність, ми пропонуємо детальний опис того чи іншого уроку. Вже за позначками можна зрозуміти: ІМ – інформаційний матеріал, текстовий, зокрема з підручника плюс світлини, відеоряд, що його супроводжують; АО – аналіз обговорення, оцінка. Ми пропонуємо конкретний фактаж і приклад, як можна за 45 хвилин викласти основний матеріал, не порушуючи логіки викладання предмету, не порушуючи програму, не відхиляючись від неї і одночасно з тим впроваджувати компонент медіаосвіти/медіаграмотності.
Особистісна візуальна медіакультура пов’язана з загальною візуальною культурою людини і формується з першого класу. І якщо учні мають можливість працювати з одним або кількома творчими вчителями, то особистісна візуальна медіакультура, вона буде формуватися, тим паче на предметах мистецтва. Після заглиблення в освіту Швейцарії моя колега зробила висновок, сказавши: «Найважливіший предмет у швейцарській школі — це мистецтво». Звісно ми можемо робити висновок про успішність країни, про успішність мешканців країни, які змалечку долучаються до мистецтва і формують особистісну мистецьку культуру, візуальну культуру, особистісну медіакультуру. В інформаційному суспільстві без цього не можна обійтися будь-кому».
Котова Ліна Миколаївна (Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького)
«Під час заняття «Алгоритми підготовки студента музичної бесіди» ми пропонуємо оволодіти навичками критичного аналізу інформації в процесі роботи з інтернет ресурсами. Студенти підбирають літературний текст до бесіди за визначеною темою. Далі аналізують сюжети, групи, які є виконавцями — це класичний приклад спростування фейку при вивченні музичної теми. Коли студенти підбирають текст, прошу їх звертати увагу на такі маркери, як факт та судження. Також у роботі з фотоматеріалами, прошу їх звертати увагу на деталі, на достовірність джерела тощо. Інфомедійна грамотність інтегрується у викладання сучасної музики і навіть при навчанні в грі на музичних інструментах».
Проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольств США та Великої Британії, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією Української преси.
