12 СІЧНЯ, 1977 — 26 КВІТНЯ, 2023
46 РОКІВ, ФІКСЕР
Богдан лежав обличчям до асфальту на Антонівському мосту, що на Херсонщині. Його вбили російські снайпери, коли він приїхав у місто разом з італійським журналістом видання La Repubblica Коррадо Зуніно. Богдан був фіксером: це місцевий помічник іноземних журналістів.
Коррадо мав написати про мешканців Херсона, життя яких уже другий рік нагадує сидіння на пороховій бочці. Богдан хотів, щоб українським горем перейнялися за кордоном.
Правий берег Херсона — суворо заборонене місце й офіційно визначена червона зона. Фіксер і журналіст у неї зайшли. Двічі. Без потрібної акредитації. Українські військові зупинили їх перед мостом і заборонили рухатися далі.
Богдан і Коррадо залишили авто й вирішили обійти блокпост. Обійшли. Там їх помітили вдруге й почали кричати: «Go away!» — закликаючи негайно покинути локацію. Поки вони відходили, росіяни відкрили по них вогонь з лівого берега міста. Машину російські військові розстріляли пізніше. У ній Богдан чомусь залишив свій бронежилет і шолом.
Коли Богдан стояв грудьми до російської сторони, у нього влучила перша куля і змусила впасти на землю. Друга — обпекла плече Коррадо. Сталося це 26 квітня 2023 року.
Загиблий фіксер мав дружину Ерлію, індонезійську китаянку, та 21-річного сина Олександра. З народження первістка сім’я проживала в Індонезії та мала власний бізнес: виробляла ротангові меблі. До 2010 року родина була лідером серед підприємців, які надавали ці послуги Україні. Останніми роками бізнес утратив актуальність і Богдан працював у В’єтнамі інструктором з морського виду спорту — кайтсерфінгу.
Богдан — киянин, народився 12 січня 1977 року. Вивчав східні мови в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Викладав у Сяменському університеті в Китаї. Був поліглотом, знав п’ять мов.
Богдан приїхав в Україну незадовго до повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року волонтерив. В одному із заміських ресторанів працював його брат Борис, готував обіди українським бійцям, які захищали Київ. Богдан розвозив їжу на блокпости, паралельно допомагав іноземним журналістам, які приїжджали в Україну, висвітлювати війну. Побував під Херсоном, Бахмутом, в Ізюмі. Шоста поїздка в зони бойових дій стала для Богдана фатальною.
«Він завжди заїжджав у частину до мого товариша-військовослужбовця й брав спорядження — кулезахисний жилет і шолом. Чому Богдан у той момент на мосту був без спорядження, я не уявляю», — поділився Борис.
Богдана поховали в селі Пухівка, що на Київщині.
