21 БЕРЕЗНЯ, 1991 — 9 ТРАВНЯ, 2023
32 РОКИ, ВІДЕОЖУРНАЛІСТ
Армана вбили з російських «Градів»: це системи залпового вогню. Ракета влучила поруч із місцем, де він лежав, ховаючись від обстрілів. Це сталося 9 травня 2023 поблизу Часового Яру, що неподалік Бахмута — епіцентру бойових дій на Сході України. Арман був із чотирма колегами та групою українських військових. Їм удалося вижити, проте довелося на власні очі побачити смерть свого колеги.
Арман — журналіст французького видання Agence France-Presse (AFP). З вересня 2022 року жив в Україні та регулярно їздив на передову.
У матеріалах Арман розповідав, як українці виборюють свою свободу, про жорстокі бої, життя цивільних, які стали жертвами війни та намагалися вижити в нелюдських умовах, про руйнування міст. Також демонстрував людяність до всього живого.
Арман був неймовірно відданим професії. Після виснажливого дня завжди завантажував відзняті кадри, щоб розповісти світові якомога більше про те, що бачив. За кілька днів до смерті Арман урятував в окопі знесиленого їжака. Він вилікував тварину й випустив на волю.
У Херсоні в грудні 2022 року Арман створив для AFP відео небезпечного порятунку українців, які опинилися на островах у Дніпрі, коли російські війська відступили на лівий берег. Його репортажі в січні 2023-го показали інтенсивний наступ РФ на Соледар і Вугледар.
Народився журналіст у Сараєві, столиці Боснії і Герцеговини. Коли почалася боснійська війна, Арманові виповнився рік. 1992 року родина евакуювалася до Франції. Арман казав, що долі біженців йому близькі через власну історію.
«Смерть Армана — жахливе нагадування про ризики та небезпеки, з якими щодня стикаються журналісти, висвітлюючи конфлікт в Україні», — зазначив голова AFP Фабріс Фріс.
Президент Франції Емманюель Макрон своїм указом посмертно надав журналісту орден кавалера Почесного легіону. Це найвища державна нагорода Франції.
Коли стало відомо про загибель Армана, соцмережі заполонило відео, на якому він разом з колегами співає пісню «Назавжди молодий» («Forever Young»). Відео відзняли у квітні 2022 року, коли журналісти тримали маршрут до Дніпра, а потім до Краматорська. Вони тиждень розслідували кроволиття в Бучі. Були виснажені, але співали, наче діти.
Ця пісня виявилася символічною, адже в ній є слова про те, що треба сподіватися на краще, але готуватися до найгіршого, що ліпше померти молодим або жити вічно, а також про те, що небеса зачекають. Не зачекали...
