Якими мають бути матеріали про війну і ким є журналісти на війні? Кому вони мають служити – інтересам аудиторії чи держави? Ці та інші дискусійні питання розглядалися на семінарі «Світові стандарти журналістики в умовах війни та кризи», що відбувся у Харкові 1-2 серпня. Захід було проведено Академією української преси спільно з Національною спілкою журналістів України за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу. Серед медіатренерів заходу були, зокрема, голова НСЖУ Сергій Томіленко, президент АУП Валерій Іванов, багаторічний голова Комісії журналістської етики та засновник газети «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий.
Координатор проекту Фонду Фрідріха Науманна За Свободу в Україні та Білорусі Володимир Олійник
На семінарі розглядалися вимоги до матеріалів про збройні конфлікти, особливості подачі матеріалів, використання термінів та уникнення мови ворожнечі, юридичні й етичні моменти роботи журналістів, пошук джерел інформації, методи збору інформації, питання маніпуляції інформацією та інші аспекти.
Порушуючи питання використання мови ворожнечі в ЗМІ, Володимир Мостовий навів приклад ще з радянської історії, коли в газетах були статті з заголовками «Убей немца».
– Важко уявити, що зараз, наприклад, в «Голосі України» вийде матеріал під назвою «Убий москаля», – зазначив він.
Водночас, за словами пана Мостового, важливо враховувати конотацію кожного терміну. Наприклад, по відношенню до подій на Сході слово «бойовики» може мати негативну конотацію, а «повстанці» – позитивну.
Також, експерти семінару наголосили, що не варто нехтувати професійними принципами заради «вищої мети», бо цим можна зробити тільки гірше своїй державі. А патріотизм у журналістиці не слід плутати з журналістикою відданості, заплющуючи очі на порушення і злочини з боку держави.
Якщо не вдається бути неупередженим, треба відкласти перо і йти обороняти свою країну, наголошує професор Валерій Іванов.
– Термінологія річ технічна, але вона під час війни перетворилася у нас на принципову річ, і не знаходить консенсусу в журналістському середовищі. У наших ЗМІ постійно з’являється слово «терористи». Нібито й логічно, бо якщо антитерористична операція, то значить терористи. Але виникає питання – чому в жодній країні світу цей термін не використовують щодо подій в Україні. Бо там визначають те, ким вони є насправді. Для журналістів визначення має бути емоційно нейтральне бо у новинних жанрах емоції не мають перешкоджати передачі інформації, – зазначив Валерій Іванов.
Патріотизм і професіоналізм – дискусійне питання, яке часто призводить до конфліктів і в самому журналістському середовищі, зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
– На жаль, зараз можна нерідко побачити, як самі ж журналісти чіпляють одне одному ярлики, звинувачують ті чи інші видання через їхню позицію, – зауважив Сергій Томіленко. – Але і загальна незахищеність журналістів в Україні не сприяє тому, щоб журналістика була високопрофесійною. Часто колегам доводиться вдаватися до само цензури, аби уникнути переслідувань чи цькування. Безкарність за злочини проти журналістів – це також одна з причин, яка впливає на якість журналістики.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини), спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Захід організований Академією української преси спільно з Фондом Фрідріха Науманна За Свободу, за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Прес-служба НСЖУ
