«Війна змушує журналістів ставити складні запитання: як зберігати незалежність і водночас не нашкодити державі?» — написав професор, доктор філологічних наук, президент Академії української преси Валерій ІВАНОВ у статті "Journalismus im Krieg: Die Lage der Medien in der Ukraine" для Фонду Фрідріха Науманна за свободу в Україні та Білорусі.
Українські медіа завжди мали виклики — економічна залежність, вплив олігархів і відсутність фінансової стабільності. Війна тільки загострила ці проблеми. Влада впровадила нові правила роботи журналістів: від обмежень на розголошення військової інформації до жорстких умов акредитації. З одного боку — це безпека держави, з іншого — обмеження свободи слова, які викликають запитання. Телемарафон «Єдині новини», спочатку символ єдності, став об’єктом критики за надмірний контроль.
Ціна правди висока. За час війни загинули 102 журналісти. Вони продовжують працювати під обстрілами, ризикують життям на фронті, а інфраструктура медіа постійно стає мішенню атак. Попри це, журналісти виконують свою місію — документують реальність, розповідають історії людей і викривають корупцію. Їхня робота стає фундаментом колективної пам’яті про цю війну.
Українці змінили підхід до споживання новин. Telegram став головним джерелом інформації, а разом із ним і ризики поширення дезінформації. Критичне мислення і медіаграмотність виходять на перший план. Як зазначає професор Валерій ІВАНОВ, «обмеження під час війни можуть бути виправданими, але в демократичній країні вони повинні мати чіткі рамки». Журналісти продовжують шукати баланс між правдою, відповідальністю і свободою слова.
Повну версію публікації можна прочитати на сторінці Фонду.
