24 ЛИСТОПАДА, 1976 — 27 ВЕРЕСНЯ, 2023
46 РОКІВ, ЖУРНАЛІСТ
Після загибелі племінника в боях із російськими загарбниками Андрій вступив до лав 103 окремої бригади територіальної оборони. Пізніше боронив державу на східному напрямку — за свою роботу здобув чимало відзнак.
Під час виконання бойового завдання на Лиманському напрямку його авто підірвалося на міні. Андрій був тяжко поранений, зокрема втратив ногу. Після цього проходив курс реабілітації, проте лікарям не вдалося його врятувати.
«Як відомо, робота журналіста пов’язана зі свідченням того, що відбувається в суспільстві явно і таємно, тому ця професія часто пов’язана з ризиком. Журналісти мають бути реальними свідками правди і свідчити її сміливо в будь-якій ситуації», — писав він у своєму фейсбуку.
Андрій — львів’янин. Навчався в Ліцеї міжнародних відносин імені Василя Стуса, а вищу освіту здобув на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Свою журналістську кар’єру розпочав з посади технічного редактора у виданні «Зовнішньоекономічний кур’єр». А також працював у Львівській міській раді й організовував проведення чемпіонату Євро-2012 у Львові. Він захоплювався футболом і був затятим рибалкою.
З 2015 року Андрій став головним редактором газети «Самооборона», керівником громадської організації «АВТОХАМ» і Міжнародного благодійного фонду «Кришталь».
Чоловік був винятковим патріотом і брав активну участь у подіях під час Революції гідності.
Вічний спочинок Герой знайшов на Личаківському кладовищі.
