Інформаційний простір складний та багатошаровий. Суспільство має доступ до найрізноманітніших джерел інформації, і це безумовно є перевагою. Проте дедалі частіше ми переконуємося, що це призводить до певних проблем, які ми всі на собі відчуваємо.
Дезінформація, фейки, пропаганда — ми про них знаємо та усвідомлюємо їхній вплив на суспільство, але не завжди відчуваємо їх дію.
24 жовтня о 14:00 Тетяна Ковтун, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри реклами та зв'язків з громадськістю Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка запросила аудиторію до роздумів щодо того, що особливого відбувається під впливом фейків, чому так стається, і як з цим боротися, якщо треба боротися.
Повний запис ефіру можна переглянути тут: https://youtu.be/wz7IVBs0TaE?si=EAa1nDH3s9O4fNB2
Презентацію пропонуємо завантажити за лінком:
Тетяна Ковтун розповіла про технології масової комунікації, рефлекси, чим відрізняються пропагандистські меседжі від фейкових, навела актуальні приклади «по обробці» свідомості суспільства то формуванню у них вигідних маніпулятору установок.
Погодьтеся, ми можемо тільки здогадуватися, навіщо пропагандист зараз використовує ту чи іншу інформацію. Бачимо обличчя пропагандиста, але не знаємо, хто є істинним автором цього повідомлення. Хто є істинно зацікавленою стороною. Проте пропаганда є очевидною за стилістикою, за емоційним накалом, за маніпулятивними прийомами.
«Типовими пропагандистськими намірами є безумовне прагнення підпорядкувати аудиторію своєї волі, нав'язати їй певну думку, навіть не думку, а установку», — переконана Тетяна Ковтун.
Експерта розказала, в чому секрет фейків, чому вони результативні, чому досягають цілі, чому фейкова новина виглядає так переконливо і оперативно поширюється багатьма каналами. Вияснилося, що її основна ознака — емоційна привабливість – це не обов'язково означає позитивна емоція.
Фейки завжди – це короткі, яскраві, дохідливі, емоційні, оперативні,
свідомо викривлені за змістом наповнення пропагандистського контенту.
«Емоційна привабливість включає так зване правило «С»: страх, скандал, сльози, сміх, страх. Обов'язково фейк містить звернення до авторитетів. Чи героям є авторитет, чи висловлюється з приводу якоїсь начебто події, начебто авторитетна особистість. Найчастіше це оманлива, або перекручена за змістом, вирвана з контексту фраза. І, безумовно, що сприяє оперативному поширенню фейків, охопленню великої аудиторії, це ефективна інтеграція в мережі», — зауважила Тетяна Ковтун.
Нагадаємо, що прямі ефіри відбудуться протягом Глобального тижня медіаграмотності. Теми та час за посиланням: https://www.aup.com.ua/anonce/vidznachte-tizhden-media-ta-informaci/
Будемо раді, якщо долучитеся!