13 ЖОВТНЯ, 1994 — 25 ЧЕРВНЯ, 2023
28 РОКІВ, ЖУРНАЛІСТ, ЮРИСТ
Незадовго до повномасштабної війни Антон казав: «Я піду захищати країну. Відчуваю, що будуть воєнні дії. Я мушу бути там. Заради мирного майбутнього сім’ї». 24 лютого 2022 року він уже був у військкоматі. Спочатку приєднався до територіальної оборони Києва, а коли захистили місто, вступив до лав ЗСУ. Служив молодшим сержантом і був командиром взводу.
Загинув 25 червня 2023 року під час оборонного бою поблизу Оріхова Запорізької області. Противник обстріляв із самохідної артилерійської установки (САУ). Антон дістав смертельне осколкове поранення.
Позицію, де загинув журналіст, захищали п’ять військовослужбовців. Двох із них Антон відіслав у тил і так зберіг життя бійців. А сам, як командир, залишився на лінії вогню. Забрати знедолені тіла воїнів змогли лише через дві доби після трагедії, теж під обстрілами і з великим ризиком.
Антонові було 28 років.
У воїна залишилися дружина Анастасія Клітна, журналістка «Суспільного», та маленький син. Коли первісток народжувався, Антон увесь час був поруч, тримав кохану за руку.
«Він був талановитим журналістом, юристом і дизайнером — неймовірний професійний мікс в одній людині» — так про нього відгукувалися колеги.
Під час своєї роботи викривав нечистих на руку політиків, розкрадачів державних коштів, забудовників-порушників, одіозних суддів і розповідав на всю країну про їхні злочини. Друзі зазначають, що про таких, як Антон, кажуть: «У них сталева витримка». 2019 року через діяльність журналіста на нього скоїли напад. За фактом цього порушили кримінальну справу, але вона завмерла.
Антон народився та виріс у Донецьку. Навчався в школі No 65. Згодом вступив до Донецького національного університету імені Василя Стуса. До початку повномасштабної війни працював юристом і журналістом громадської організації «Стоп корупції».
Мати Антона писала, що син грав на гітарі, катався на сноуборді, любив свою новеньку машину, захоплювався програмуванням. Чесний, щирий, надійний, добрий. «Мій єдиний син, моя гордість, сенс мого життя. Мій великодушний герой, моя радість, яка перетворилася на неймовірний сум і біль утрати», — ділиться мама журналіста.
Небесний Пантеон поповнився ще одним Героєм.
28 років назавжди.
