3 ЛИСТОПАДА, 1997 — 14 БЕРЕЗНЯ, 2022
24 РОКИ ЖУРНАЛІСТКА, ФОТОГРАФКА
Олександра Кувшинова — журналістка, фотографка, волонтерка. Вона вважала, що 24.02.2022 о п’ятій ранку розпочалося повернення болю нашої української історії через новий біль: Росія оголосила війну Україні.
Олександра зазначала, що свобода слова — це своєрідна ахіллесова п’ята Путіна. Проте навіть без телебачення та інтернету українці знають правду, оскільки відчули її до кісток. Єдина правда цього історичного моменту в тому, що українці не хочуть бути з Росією, а Путін хоче бути з Україною, вважала Олександра.
Журналістці 24 роки. Було. Вона обороняла нашу державу в інформаційній війні в команді Fox News, допоки російська армія не розстріляла дівчину в селі Горенка, що поблизу Києва. Окупанти знищили автомобіль артилерійським вогнем 14 березня. У ньому перебувала Олександра разом з іншим журналістом Fox News — П’єр ом Закжевським.
Дівчина писала своїм друзям, що росіяни ціляться в журналістів і що їм ледве щастить. Вони ганяли в бронежилетах і касках. Олександра постійно жартувала, адже без гумору ніяк, вважала вона. «Ми з колегами вривалися в козацький mood. Хоча кожного наступного ранку дедалі складніше розплющувати очі», — писала журналістка.
На її думку, неможливо підніматися на нові вершини без ризику. Саме тому вона хотіла бути у військовій журналістиці. Бути корисною та розуміти, як це відбувається насправді. А потім поділитися зі світом інформацією. Говорити простими словами як голос незалежної України.
Олександра — киянка. Навчалася в гімназії № 191, що в Дніпровському районі. Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Гарвардський університет. Працювала речницею в Міністерстві охорони здоров’я України.
Захоплювалася фотографією. Задокументувала інструмент «демілітаризації» семирічної української дівчинки. Її об’єктив зафіксував уламки російської зброї, яка прилетіла до київської лікарні «Охматдит». «Для російської армії нормально обстрілювати пологові будинки в Україні», — писала Олександра. Вона запитувала: «Новонароджені та вагітні — нацисти чи наркомани?».
Журналістка обожнювала Київ. «Таких, як він, не буває. Таких, як він, не втрачають. Київ — мій вічний вибух», — зазначала вона. 20 квітня в Михайлівському соборі відбулося прощання з Олександрою.
