Як ви думаєте, за скільки хвилин сильна кровотеча вбиває людину? 20, 15, 10? Ні. Достатньо трьох хвилин, щоб втратити людину. Вчасно накладений турнікет дає шанс на порятунок, проте у його накладанні є свої тонкощі.
Так як Україна є державою, яка захищається від агресора, навички надання першої домедичної допомоги гарантують можливість порятунку життя. Тому Академія української преси вкотре проводить Школу військові журналістики, де пояснює активним медійникам специфіку роботи у кризових умовах.
26-27 жовтня 2023 року відбулося практичне та теоретичне навчання з тактичної медицини та обговорення медійної роботи на лінії зіткнення. До заходу долучилося 19 журналістів.
Перший день учасники провели з висококваліфікованими фахівчинями навчально-тренувального центру «Realist Security Hub». Експертки багато часу провели на півдні та сході України, рятуючи поранених захисників. Вони навчали журналістів рятувати людське життя за формулою MARCH: M — massive bleeding (масивна кровотеча); A — airway (дихальні шляхи); R — respiration (дихання); С — circulation (циркуляція крові); H — hypothermia (гіпотермія, переохолодження).
Тренування проходило на манекенах із використанням рідини, схожої на людську кров. У навичках учасників закріпилося вміння зупиняти масивну кровотечу, а також вміння накладати турнікети та бандажі.
«Наша програма спрямована на засвоєння 5 основних навичок, які врятують життя: швидкий огляд, накладання турнікету, тампонування, бандажування і звільнення дихальних шляхів. Якщо журналісти вмітимуть накладати турнікет, то вони врятують життя собі й будь-кому на вулиці, коли вони побачать кровотечу, а це найбільш поширене поранення на війні, близько 80%», — відзначили експертки «Realist Security Hub».
Другий день учасники тренінгу провели з воєнними журналістами – фотографом, автором і редактором серії спецпроєктів, більдредактором видання «Ґрати» Станіславом Юрченком і журналістом-фрілансером, кореспондентом Радіо Свобода та медіа «Ґрунт» Іваном Антипенком. Тренери розповіли про підготовку до роботи у зоні бойових дій, а саме: акредитацію, що із собою брати, про зв’язок, безпеку, спорядження, зокрема й про засоби особистого захисту.
Крім цього обговорили правила поведінки під час роботи в «полі», як спілкуватися із військовими, поліцією та представниками ТРО, як проводити зйомки на бойових позиціях, як записувати інтерв’ю з постраждалими.
Іван Антипенко відзначив, що: «Зараз необхідно знати, як працювати в різних зонах прифронтових і не тільки, як знімати війну, як показувати війну, як працювати з етичними моментами».
Станіслав Юрченко вже втретє долучається до тренінгу АУП, щоб допомогти журналістам висвітлювати війну. Експерт зауважує, що тема не втрачає актуальності, бо фронт може прийти несподівано в будь-яке місто у вигляді російських ракет:
«Тому не треба думати, що навички медичної допомоги потрібні тільки тим, хто їде кудись «на передок». Це має бути обов’язково, бо критичний момент може застати вас прямо вдома. Журналістів також треба вчити як спілкуватися з людьми, не наносячи їм травму. І як доносити населенню, що відбувається в країні, та якою ціною наше життя більш-менш стабільне. Це досягається людьми на фронті».
Найближчим часом Академія української преси проведе ще дві «Школи військової журналістики». Слідкуйте за анонсами. З нами ви точно отримаєте ті знання та навички, які допоможуть врятувати своє, або чиєсь життя.
