Найактуальніша тема останніх дев’яти місяців — світ ніколи не буде таким як раніше. З цим, як то кажуть, не посперечаєшся. Точно не буде. Адже у ньому тепер є війна.
Досягнення цивілізації у вигляді цінностей життя, свободи слова, дотримання домовленостей — на очах перетворювалися на руїни і пилюку. Ми не можемо собі уявити подібну витівку ніде і ніколи раніше. Хоча історія знає чимало прикладів, коли світ був надзвичайно жорстокий, і одна країна нападала на іншу.
Проте існували зовнішні етичні табу. Тепер вони знищенні. Так само, як знищені тисячі українських життів. У зоні бойових дій перебувають наші герої, а разом з ними не менш героїчні особистості — журналісти. Ціною власного життя вони документують, інформують та показують, що коїть російське повномасштабне вторгнення в Україні. За те щоб світ знав правду цієї історії, дехто з них загинув.
Наприкінці листопада Академія української преси (АУП) презентувала унікальний проєкт — це фізичний меморіал «Носії пам’яті. Загиблі журналісти — 2022». Його мета — віддати шану та висловити вдячність тим, хто силою слова оберігав українців від ворога. Адже ми маємо знати та пишатися загиблими за нашу свободу з високо піднесеною головою!
У меморіалі представлена історія 21 працівника медіа. У візуальну концепцію меморіалу покладено гаджет — телефон загиблого журналіста, який ніби розповідає його історію життя смерті. Пропонуємо перегнути проморолик: https://www.facebook.com/watch/?v=546583730812676
Під час офлайн презентації у Києві менеджер з комунікацій АУП, медіаексперт Андрій Юричко відзначив: «Сьогодні ми вшановуємо пам’ять наших колег — журналістів, які загинули під час російсько-української війни, — захід розпочався з хвилини мовчання. — Дехто загинув, знаходячись у себе вдома від снарядів і ракет дехто захищав Батьківщину, змінивши професію журналіста на військову справу, дехто загинув як журналіст в зоні бойових дій, виконуючи свій прямий обов’язок — інформувати, розповідати, говорити правду».
Заради цього обов’язку АУП зібрала на заході п’ятдесят учасників, щоб розказати та показати медіагероїв. Некрологи про кожного загиблого журналіста — це лише крихітна частина того, що вони зробили. Але для нас це пам’ять і розуміння, що має зробити кожен журналіст за своє життя: повідомляти, інформувати і говорити правду! Вони також доступні до прочитання онлайн: https://ijhc-aup.com.ua/uk/memorial-zahyblykh-zhurnalistiv-2022/
З вітальним словом до аудиторії звернувся тимчасовий повірений у справах Посольства Федеративної Республіки Німеччина Бертрам фон Мольтке. Він наголосив, що правда не має стати жертвою цієї війни, тому що факти настільки однозначні, як ніколи в дипломатії: «Є агресор, і це — росія. Є оборонець — це Україна. Існує міжнародне право, яке грубо порушується росією. Правда може бути під час війни тільки тоді, коли є вільна та відповідальна преса. Журналісти є нашими очима та вухами, вони пробивають для нас туман війни. Завдяки роботі українських журналістів правда про війну долітає і до віталень у Німеччині. Меморіал, який ми сьогодні відкриваємо, є спогадом про тих, хто заплатив своїм життям за те, щоб доносити до нас правду про війну», — наголосив Бертрам фон Мольтке.
Для нас, реалізаторів проєкту — Академії Української Преси (АУП) за підтримки Фонду Фрідріха Науманна За Свободу, МЗС ФРН та Civil Society Cooperation, у партнерстві з Національною спілкою журналістів України, було надважливим розповісти про загиблих журналістів, про їхні здобутки, їхню працю та мужню жагу повідомляти.
«У нашій країні не залишилось безпечних місць та професій, проте журналістська діяльність в цьому контексті посідає особливе місце, — відзначила Тетяна Устименко, менеджерка проєкту Фонду Фрідріха Науманна за Свободу. — У мирний час через наші заходи ми намагались донести журналістській аудиторії про необхідність дотримання стандартів, про те як зокрема важливі у їх справі професійність та об’єктивність. 2022-й рік змінив портфоліо наших заходів — на жаль, до всіх тем ми змушені додати словосполучення «під час війни». Також Тетяна сказала, що ідея створення меморіалу виникла коли почали надходити перші повідомлення про загиблих медійників. І ця презентація — це глибока повага до голосів та облич нашої свободи.
Основним закликом реалізаторів меморіалу, було те, що слід пам’ятати, що у епіцентрі подій знаходяться й журналісти. Вони пишуть історію в прямому сенсі слова щоб потім ці персональні українські трагедії побачив весь світ. «Вони не тільки документують, вони показують головне — правдиві історії, — сказала Юлія Кулик, авторка меморіалу та координаторка проєктів АУП. — «Сьогодні ми представляємо вам 21 некролог двома мовами: українською та англійською. Пишучи хотілося не просто зобразити факти з біографії, а показати, якою була людина. Як вона ставилася до сім’ї, колективу, які мала вподобання, про що мріяла. 21 історія представлена, проте на сьогодні загиблих вдвічі більше. І журналісти продовжують гинути».
Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України повідомив, що: «Гасло "Журналісти важливі" з 24 лютого набуло абсолютно принципового значення. Сьогодні ми згадуємо наших колег, загиблих колег, жертв російської підступної війни і військової окупації України. На сьогоднішній день відомо про 43 загиблих журналісти, офіційно підтверджених. Деякі з них загинули виконуючи професійний обов’язок, деякі загинули під час обстрілів цивільних будинків, деякі як захисники України. Водночас ми всіх їх шануємо, об’єднуємо в єдиний меморіальний список».
Запис презентації меморіалу «Носії пам’яті. Загиблі журналісти — 2022» за посиланням: https://fb.watch/h1D6Gck7sX/
Фото з презентації за лінком: https://drive.google.com/drive/folders/1OL7UD-fltRDA-Q50Muce5ekbPvFcuPcH?usp=share_link
Меморіал також був представлений у трьох містах України: Черкаси, Львів, Івано-Франківськ.
Проєкт утілила Академія Української Преси (АУП) за підтримки Friedrich Naumann Foundation Ukraine and Belarus МЗС ФРН та Civil Society Cooperation у партнерстві з Національною спілкою журналістів України
#CivilSocietyCooperation #AA_Kultur
