Журналістика і війна. Ніколи не стоять осторонь один від одного. Хоча перші завжди борються з другою: через публікації, висвітлення фактів, пошуки альтернативних рішень та привертання уваги аудиторії. Наша чудова відбірка фільмів про репортерство у гарячих точках. Фільми відзняті за мемуарами реальних журналістів.
«Тисячу разів на добраніч» (англ. A Thousand Times Good Night) — ірландсько-норвезький драматичний фільм англійською мовою 2013 року режисера Еріка Поппе.
Ребекка — талановитий фотограф, яка працює в найгарячіших точках світу, знімаючи все, що відбувається навколо. Вона дуже дорожить своєю роботою, оскільки вважає, що завдяки її знімків люди можуть побачити всі, що відбувається в світі без будь-яких прикрас і фальші. Ребекка супроводжує одну з терористок-смертниць до Кабула, де передчасний вибух бомби тяжко травмує її. Коханий чоловік і діти дуже сильно переживають за неї, адже прекрасно розуміють, що така робота дуже небезпечна для життя і змушують її зробити вибір між охопленими війною територіями та сім'єю.
«Сортування» (англ. Triage) — драматичний фільм 2009 року режисера Даніса Тановіча.
Сюжет фільму — це похмура розповідь про фотожурналіста, який повертається додому після небезпечного завдання в Курдистані під час геноциду «Анфаль» 1988 року проти курдського народу. Фільм присвячений психологічному впливу війни на фотожурналіста. Він заснований на однойменному романі американського військового кореспондента Скотта Андерсона.
«Американська репортерка», «Репортерка» (англ.— Whiskey Tango Foxtrot, дослівно — «Віскі Танго Фокстрот», від військового акроніму WTF, що також має значення what the fuck — «Якого дідька!») — військовий комедійний фільм 2016 року Глена Фікара та Джона Рекуа, екранізація мемуарів журналістки Кім Баркер «Маневри Талібану» (The Taliban Shuffle).
Журналістка Кім Бейкер вирішила змінити ньюс-румівський офіс на репортерство у гарячій точці — Афганістані. Мало хто з її колег погодився б на таку поїздку, але цій сміливій ті відважній журналістсці ця місія була по плечу.
