Цьогоріч медіалабораторія проходила в онлайн форматі для двадцяти студентів, що вивчають журналістику в регіональних вузах, і орієнтувалася на цифрові технології. Повірте, через zoom це робити значне легше, ніж обмінюватися фізичними листками з планами та сценаріями. Подію провела Академія української преси 3-7 серпня 2020 року.
– Ми щороку проводимо практичну медіалабораторію для студентів українських ВНЗ, що вивчають журналістику. Цьогоріч, вперше, в онлайнрежимі, – розповідає професор, доктор наук, президент АУП Валерий Иванов (Валерій Іванов). – Чотири дні ми максимально наповнюємо практичними вправами та лайфхаками по журналістиці. Розповідаємо, показуємо, працюємо разом із учасниками над контентом, подачею та плануванням. На п’ятий день – робимо загальну презентацію медіапроектів.
Перший день передбачав обговорення та розуміння ролі медіа в сучасному інформаційному світі. Обговорення різниці між вертикальною структурою класичної редакції, яка має чіткі механізми прийняття рішень щодо затвердження матеріалів до хаотичної роботи сучасних блогерів, які, що очима бачать – про це і стрімлять.
Окремо розбирали роботу в нових форматах: від web 2.0 (соціальні мережі) до web 3.0 (соціальні месенджери). Вчилися привертати увагу за перші три секунди перегляду матеріалу. Серед практичних завдань пошуки тем, відбір цікавих епізодів та як працювати з експертами
Другий день занять пройшов під егідою відео. Продюсерка Жанна Кузнєцова та продюсер соціальних мереж Сергів Сєднєв розбирали формати популярних відео на різних соціальних платформах. Аналізували, розбирали, планували подачу відеоконтенту.
- Сьогодні дуже чітко прослідковується межа між онлайн стрімінговими сервісами, коли журналіст працює у кадрі (чи за кадром) безпосередньо на місці події і, фактично, з мінімальним редагуванням видає все в ефір, та офлайнвідео, які передбачають підготовку, планування сценарію, зйомки, перезйомки, монтаж і, врешті решт, розповсюдження та просування контенту, - ділиться Жанна Кузнєцова.
Різниця між класичним телебаченням і відео соціальних мереж вже відрізняється навіть для непідготовленого глядача. Якщо журналісту треба подати заявочний план, пояснити на початку де, коли, як і що відбувається, а далі переходити до основної частини, то в нашому варіанті необхідно за три секунди створити інтригу, заохотити затриматися і переглянути відео. А от закінчення матеріалу вже може бути не нас тільки яскраво виражене – основне завдання щодо привертання уваги вже виконано.
Учасники медіалабораторії поділилися на дві групи і створили відеоконтент в різних форматах: короткі відеоролики до хвилини для соціальних мереж Інстаграм та ТікТок та 3-5 хвилинні відеоматеріали для Фейсбук та Ютуб.
Третій день – робота з звуком. Так, не повірите. Навіть коли мова йде про відеоконтен, кліпове сприйняття інформації в першу чергу виокремлює звук. Аудіопідкасти сьогодні стають не менш популярними за відеоконтент. Хоча, можливо, сьогодні, найближче зберегли свою схложість із клаксичними медіа.
Коли людина слухає аудіо, вона паралельно може робити багато інших справ. Займатися спортом, керувати автомобілем, готувати іжу. Тому дуже важливо відразу поставити слухача в атмосферу вибраної теми. Подача має бути повною, цікавою, привернути увагу, але не відволікати і не заважати, - вважає професор, доктор філологічних наук, директор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Різун. – В аудіопідкасті не можна показати картинку, але її можна описати і розказати. Крім того, вона має бути корисною.
Наприклад, коли мова йде коротку інформаційну картину дня для людини, яка стомлена після роботи і не хоче перезавантажувати голову інформаційним сміттям. Якраз через аудіопідкаст можна подати цю інформацію невимушено.
Фішкою дня став запис інтерв’ю через мобільний телефон щодо особливостей творчого конкурсу на творчі спеціальності у ВНЗ. Учасники медіашколи вибрали тему подачі, відібрали експертів, записали інтерв’ю, підготували радіовипуск та текст начитки для ведучої для прямого радіофіру.
Четвертий день навчав про інфографіку. Візуальна складова сьогодні є важливою частину цифрових медіа. Багато тексту, який можна прочитати журналісту в аудіопідкасті чи відеосюжеті зовсім не підходить для короткої форми подачі через інфографіку. Тут дуже віажливо вибрати ключеві моменти, зосередитись на основній темі і не перевантажити отримання інформації.
Ми не лише розповідаємо чи практично працюємо неад контентом, - ділиться Валерій Іванов. – Ми також даємо учасникам медіалабораторії сучасні програмні додатки для роботи. Починаючи від відеомонтажу, запису аудіо через суфлер на мобільному телефоні чи малювання інфографіки в онлайнсервісах.
П’ятий, заключний день медіалабораторії, був присвячений обговоренню та презентації домашніх практичних завдань. Учасники за тиждень спробувавши себе у відеоблогінгу, запису аудіосюжету та створенні інфографіки.
Журналістика – творча професія. Це означає, що нею може займатися будь хто. Але коли ми говоримо «журналіст», ми передбачаємо все ж певний рівень професійної підготовки, володіння журналістськими стандартами та навичками, наявністю розуміння сучасних інформаційних трендів та принципів подачі інформації.
Щороку, на початку нового навчального року, Академія української преси проводить медіалабораторію для студентів, які вивчають журналістику в різних українських вузах.
Попередні роки учасники на тиждень збиралися у Києві в аудиторіях Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, де швидко проходили особливості практичної роботи пресової, радійної, телевізійної журналістики та роботу нових медіа.
Пандемія та карантин внесли свої зміни, хоча цифрові тенденції поступово входять навіть у класичну журналістику.
Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю авторської групи та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
