«Навички розрізнення де фейк, а де правда, з кожним роком стають все необхіднішими, — вважає професор, доктор наук, президент АУП Валерій Іванов. – Фейки навчилися чудово маскуватися, бити на теми, які відключають критичне мислення. Отже, треба розвивати механізми протидії, щоб не потрапити у пастку неправдивої інформації. І не нашкодити собі та навколишнім».
«Функціонуюча демократія і вільні засоби масової інформації є нероздільними. Рівень інформованості громадян визначається роботою засобів масової інформації, — стверджує координатор проєктів Фонду Конрада Аденауера в Україні Катерина Білоцерковець. – Особливістю пандемії стало те, що вона супроводжується інформаційними потоками де знайшлося місце і для фактів, і для перекручень, а також — для численних теорій змов. Водночас, ми зустрічали, що інформація навіть з офіційних джерел, була не повною та суперечливою, що і сприяло народженню та поширенню фейків».
Учасники разом з експертами розбирали маркери фейків, визначали чим відрізняється побутовий фейк від фейку про теорію змови. Перевіряли на собі роботу маркерів (діти, небезпека, емоції), розбиралися якими засобами можна проаналізувати та перемикнути увагу на адекватне сприйняття фейку.
«Сьогоднішня система перепостів у соціальних мереж побудована таким чином, що у жодному випадку не можна просто робити перепост чи цитувати фейк, навіть за бажання зробити добру справу, — розповідає керівник проєкту «Без брехні» Олександр Гороховський. – Правильно пояснити, що це не фейк сьогодні вимагає знання цілого ряду інструментів: від «web time machine» до «google street maps». І все одно, щоб не попастися, треба постійно працювати над виявленням нових-старих механізмів дезінформації».
Виявити новий ще не досліджений фейк – домашнє завдання першого дня вебінару. Але просто виявити фейк — цього замало. Ще треба підготувати пояснення чому це фейк, пояснити якими інструментами та засобами вдалося визначити неправдивість повідомлення. А що робити, коли фейк на 40-60-80 відсотків складається із фактів, які легко перевіряються і вони відповідають дійсності? Але навіть із цими складним завданням учасники справилася.
«Ми намагаємося побудувати роботу вебінарів так, щоб була постійна динаміка: від мінілекцій, до тестових опитувань, від індивідуальної роботи до роботи в групах з пошуку фейку, — акцентує увагу виконавчий директор АУП Андрій Коваленко. – Ми вважаємо, що коли мова йде про фейк, власну точку зору треба відстоювати не інтуїцією чи переконаннями, а посиланнями на правдиву інформацію, спростування чи присутністю конкретних маніпуляційних маркерів».
Академія української преси сприяє критичному споживанню медіа, дотриманню стандартів журналістики, навчає основам медіаграмотності вчителів, дітей та дорослих. Долучайтеся до вебінарів АУП на нашій ФБ сторінці та сайті.
